Сучасна українська літературна мова - Шевчук С.В. - 1.1. ВСТУП

1.1. ВСТУП

§ 1. ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ КУРСУ "СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА"

Предметом вивчення курсу "Сучасна українська літературна мова" для студентів є сучасна українська літературна мова.

Завдання курсу - поглибити знання про сучасну українську літературну мову (її звуковий і лексичний склад, словотвірну систему і граматичну будову), допомогти грунтовно опанувати її правописні норми.

Вивчаючи курс, студенти набувають теоретичних знань, удосконалюють володіння мовними нормами, зміцнюють навички стилістичної вправності, необхідні для вільного послугування мовою в усіх сферах життя і життєдіяльності.

Курс складається зі вступу і таких розділів: 1) фонетика і фонологія (вчення про звукову систему мови); 2) графіка і орфографія (вчення про передачу звуків на письмі та правила написання слів і їх частин); 3) лексикологія і фразеологія (вчення про словниковий склад мови і стійкі мовні звороти); 4) морфеміка і словотвір (розділ мовознавства, що вивчає будову слова, похідні слова та способи їх творення); 5) граматика (вчення про граматичну будову мови) - морфологія (вчення про частини мови, граматичні форми слів і словозміну) і синтаксис (вчення про синтаксичні одиниці, що вживаються у мові); 6) пунктуація (вчення про систему розділових знаків, їх типи та правила вживання).

§ 2. УКРАЇНСЬКА МОВА - НАЦІОНАЛЬНА МОВА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Мова - найважливіший, універсальний засіб спілкування, організації та координації всіх видів суспільної діяльності: галузі виробництва, побуту, обслуговування, культури, освіти, науки.

Вона є однією з найістотніших ознак нації та реально існує як мовна діяльність членів відповідної етнічної спільноти.

Українська мова - єдина національна мова українського народу. Нею послуговуються також українці, які проживають за межами України: у Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, СШ А, Австралії та інших країнах. Українська мова - одна з найпоширеніших мов світу, нею розмовляє близько 45 мільйонів людей. Вона належить до східної групи слов'янських мов, що входять до індоєвропейської мовної сім'ї.

Відповідно до ст. 10 Конституції України, прийнятої Верховною Радою 28 червня 1996 року, українська мова є державною мовою в Україні, "держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України".

Державна мова - це "закріплена традицією або законодавством мова, вживання якої обов'язкове в органах державного управління та діловодства, громадських органах та організаціях, на підприємствах, у закладах освіти, науки, культури, у сферах зв'язку та інформатики"¹.

Термін "державна мова" з'явився в часи виникнення національних держав. Звичайно в однонаціональних державах немає потреби конституційного закріплення державної мови. У багатонаціональних країнах статус державної закріплюється за мовою більшості населення.

Українська мова мала статус, близький до державного, уже в XIV-першій половині XVI ст., оскільки функціонувала в законодавстві, судочинстві, канцеляріях, державному і приватному листуванні.

Утвердження української мови як державної неможливе, як зазначають учені, "без органічної взаємодії принаймні двох засад: 1) створення такої мовної ситуації, за якої українська мова мала б усі

можливості безперешкодного вживання, вияву комунікативних

функцій, властивих іншим високорозвинутим літературним мовам

у сучасних цивілізованих суспільствах;

2) ефективного вивчення на різних ділянках освіти у поєднанні з мовним вихованням"².