Сучасна українська літературна мова - Шевчук С.В.

У посібнику подано теоретичні відомості з усіх розділів курсу "Сучасна українська літературна мова" і детально сплановану систему контролю знань. Навчальний посібник побудовано за модулями, що містять теоретичний матеріал, схеми лінгвістичного аналізу та тестові завдання до кожної теми.

Теоретичний матеріал викладено послідовно, систематизовано й логічно вмотивовано відповідно до типової програми з курсу. У тестах представлено завдання різної складності: на встановлення відповідностей, з вибором однієї правильної відповіді, відкриті завдання з короткою відповіддю, що дають можливість об'єктивно й усебічно перевірити рівень засвоєння теоретичного матеріалу, уміння застосовувати його на практиці, диференціювати й класифікувати мовні явища.

МОДУЛЬ 1. ВСТУП. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ

1.1. ВСТУП

• § 1. ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ КУРСУ "СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА"
• § 2. УКРАЇНСЬКА МОВА - НАЦІОНАЛЬНА МОВА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
• § 3. ПОНЯТТЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ
• § 4. МОВНА НОРМА
• § 5. ОСНОВНІ СТИЛІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ
• § 6. МОВА Й МОВЛЕННЯ

1.2. ГРАФІКА

• § 7. ПОНЯТТЯ ГРАФІКИ
• § 8. СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖ БУКВАМИ УКРАЇНСЬКОГО АЛФАВІТУ І ЗВУКАМИ

1.3. ОРФОГРАФІЯ

• § 9. ОРФОГРАФІЯ. ПРИНЦИПИ УКРАЇНСЬКОЇ ОРФОГРАФІЇ
• § 10. ВЖИВАННЯ ЗНАКА М'ЯКШЕННЯ
• § 11. ВЖИВАНИЯ АПОСТРОФА
• § 12. ПРАВОПИС ПРЕФІКСІВ
• § 13. ПРАВОПИС ВЛАСНИХ НАЗВ
• § 14. ПРАВОПИС СКЛАДНИХ ІМЕННИКІВ
• § 15. ПРАВОПИС СКЛАДНИХ ПРИКМЕТНИКІВ
• § 16. ПРАВОПИС ЗАЙМЕННИКІВ
• § 17. ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ
• § 18. ПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВ
• § 19. ПРАВОПИС СПОЛУЧНИКІВ
• § 20. ПРАВОПИС ЧАСТОК
• § 21. ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ
• § 22. ПРАВОПИС ПРІЗВИЩ І ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ СЛОВ'ЯНСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ

МОДУЛЬ 2. ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ

• 2.1. ФОНЕТИКА
  • § 1. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ ФОНЕТИКИ
  • § 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА КЛАСИФІКАЦІЯ МОВНИХ ЗВУКІВ
  • § 3. ГОЛОСНІ ТА ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ
  • § 4. СПРОЩЕННЯ В ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ
  • § 5. ПОДОВЖЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ
  • § 6. ФОНЕТИЧНА ТРАНСКРИПЦІЯ
  • § 7. СКЛАД. УКРАЇНСЬКИЙ СКЛАДОПОДІЛ
  • § 8. НАГОЛОС
  • § 9. ПОНЯТТЯ ПРО ФОНЕМУ
  • § 10. ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ ФОНЕМ
  • § 11. ЧЕРГУВАННЯ /О/ ТА /Е/ З ФОНЕМНИМ НУЛЕМ
  • § 12. ЧЕРГУВАННЯ /О/, /Е/ З /І/
  • § 13. ЧЕРГУВАННЯ /Е/-/0/ ПІСЛЯ ШИПЛЯЧИХ ТА /Й/
  • § 14. ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ФОНЕМ
  • § 15. ЧЕРГУВАННЯ В ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ
• 2.2. ОРФОЕПІЯ
  • § 16. ОРФОЕПІЯ І КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ

МОДУЛЬ 3. ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ. ЛЕКСИКОГРАФІЯ.

• 3.1. ЛЕКСИКОЛОГІЯ
  • § 1. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ ЛЕКСИКОЛОГІЇ
  • § 2. СЛОВО ЯК МОВНА ОДИНИЦЯ
  • § 3. ОМОНІМИ
  • § 4. ПАРОНІМИ
  • § 5.СИНОНІМИ
  • § 6. АНТОНІМИ
  • § 7. СКЛАД ЛЕКСИКИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ З ПОГЛЯДУ ЇЇ ПОХОДЖЕННЯ
  • § 8. СКЛАД УКРАЇНСЬКОЇ ЛЕКСИКИ ЗІ СТИЛІСТИЧНОГО ПОГЛЯДУ
  • § 9. АКТИВНА І ПАСИВНА ЛЕКСИКА СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
• 3.2. ФРАЗЕОЛОГІЯ
  • § 10. ПРЕДМЕТ ФРАЗЕОЛОГІЇ. ОСНОВНІ ТИПОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
  • § 11. КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
  • § 12. ДЖЕРЕЛА ФРАЗЕОЛОГІЇ
• 3.3. ЛЕКСИКОГРАФІЯ
  • § 13. ПРЕДМЕТ ЛЕКСИКОГРАФІЇ. ТИПИ СЛОВНИКІВ

МОДУЛЬ 4. БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР

• 4.1. БУДОВА СЛОВА
  • § 1. МОРФЕМНА БУДОВА СЛОВА
  • § 2. ОСНОВА СЛОВА І ЗАКІНЧЕННЯ
  • § 3. ТИПИ МОРФЕМ
• 4.2. СЛОВОТВІР
  • § 4. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ СЛОВОТВОРУ
  • § 5. СЛОВОТВІРНА СТРУКТУРА СЛОВА
  • § 6. СПОСОБИ СЛОВОТВОРЕННЯ
  • § 1. ЧАСТИНИ МОВИ. ПРИНЦИПИ ВИДІЛЕННЯ ЇХ

МОДУЛЬ 5. МОРФОЛОГІЯ

5.1. ПОВНОЗНАЧНІ ЧАСТИНИ МОВИ

• 5.1.1. ІМЕННИК
  • § 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІМЕННИКА ЯК ЧАСТИНИ МОВИ
  • § 3. ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ РОЗРЯДИ ІМЕННИКІВ
    • Конкретні й абстрактні іменники
    • Іменники - назви істот і неістот
    • Власні і загальні іменники
    • Збірні іменники
    • Матеріально-речовинні іменники
  • § 4. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА
    • Категорія роду
    • Категорія числа
    • Категорія відмінка
    • Відмінювання іменників
  • § 5. ПОДІЛ НА ГРУПИ І ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ПЕРШОЇ ВІДМІНИ
  • § 6. ПОДІЛ НА ГРУПИ І ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ДРУГОЇ ВІДМІНИ
  • § 7. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ III ВІДМІНИ
  • § 8. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ЧЕТВЕРТОЇ ВІДМІНИ
  • § 9. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ, ЩО МАЮТЬ ЛИШЕ ФОРМУ МНОЖИНИ
  • § 10. НЕЗМІНЮВАНІ ІМЕННИКИ
• 5.1.2. ПРИКМЕТНИК
  • § 11. ЗНАЧЕННЯ І ГРАМАТИЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА
  • § 12. РОЗРЯДИ ПРИКМЕТНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
  • § 13. СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ
  • § 14. ПОВНІ Й КОРОТКІ ФОРМИ ПРИКМЕТНИКІВ
  • § 15. ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ
• 5.1.3. ЧИСЛІВНИК
  • § 16. ЗНАЧЕННЯ ЧИСЛІВНИКА І ЙОГО ГРАМАТИЧНІ ОЗНАКИ
  • § 17. РОЗРЯДИ ЧИСЛІВНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
  • § 18. ГРУПИ ЧИСЛІВНИКІВ ЗА БУДОВОЮ
  • § 19. ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ
• 5.1.4. ЗАЙМЕННИК
  • § 20. ЗНАЧЕННЯ ЗАЙМЕННИКІВ
  • § 21. ГРУПИ ЗАЙМЕННИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
  • § 22. ВІДМІНЮВАННЯ ЗАЙМЕННИКІВ
• 5.1.5. ДІЄСЛОВО. ДІЄСЛІВНІ ФОРМИ
  • § 23. ЗНАЧЕННЯ І ГРАМАТИЧНІ ОЗНАКИ ДІЄСЛОВА
  • § 24. ІНФІНІТИВ ДІЄСЛОВА
  • § 25. КАТЕГОРІЯ ВИДУ
  • § 26. КАТЕГОРІЯ ПЕРЕХІДНОСТІ/НЕПЕРЕХІДНОСТІ
  • § 27. КАТЕГОРІЯ СТАНУ
  • § 28. КАТЕГОРІЯ СПОСОБУ
  • § 29. КАТЕГОРІЯ ЧАСУ
  • § 30. КАТЕГОРІЯ ОСОБИ, ЧИСЛА І РОДУ
  • § 31. БЕЗОСОБОВІ ДІЄСЛОВА
  • § 32. ДІЄПРИКМЕТНИК
  • § 33. БЕЗОСОБОВІ ФОРМИ НА -НО,-ТО
  • § 34. ДІЄПРИСЛІВНИК
• 5.1.6. ПРИСЛІВНИК
  • § 35. ЗНАЧЕННЯ ПРИСЛІВНИКА, ЙОГО ГРАМАТИЧНІ ОЗНАКИ
  • § 36. РОЗРЯДИ ПРИСЛІВНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ

5.2. СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. ВИГУК

• § 37. ПРИЙМЕННИК
• § 38. ПОХОДЖЕННЯ ПРИЙМЕННИКІВ І ЇХ СКЛАД
• § 39. СПОЛУЧНИКИ
• § 40. ПОДІЛ СПОЛУЧНИКІВ ЗА ПОХОДЖЕННЯМ, СКЛАДОМ ТА СПОСОБОМ УЖИВАННЯ
• § 41. СИНТАКСИЧНІ ФУНКЦІЇ СПОЛУЧНИКІВ
• § 42. ЧАСТКИ
• § 43. ВИГУК
  • § 1. ПРЕДМЕТ СИНТАКСИСУ

МОДУЛЬ 6. СИНТАКСИС

• 6.1. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
  • § 2. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
  • § 3. ТИПИ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ ЗА МОРФОЛОГІЧНИМ ВИРАЖЕННЯМ ГОЛОВНОГО СЛОВА
  • § 4. ТИПИ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ ЗА СЕМАНТИКО СИНТАКСИЧНИМИ ВІДНОШЕННЯМИ МІЖ ГОЛОВНИМ І ЗАЛЕЖНИМ СЛОВАМИ
  • § 5. ГРАМАТИЧНІ ЗВ'ЯЗКИ СЛІВ У СЛОВОСПОЛУЧЕННІ
• 6.2. РЕЧЕННЯ
  • § 6. РЕЧЕННЯ ЯК ОСНОВНА СИНТАКСИЧНА ОДИНИЦЯ
  • § 7. ТИПИ РЕЧЕНЬ
  • § 8. ПОРЯДОК СЛІВ У РЕЧЕННІ
• 6.3. ПРОСТЕ ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ
  • § 9. ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
  • § 10. ЗВ'ЯЗОК ПРИСУДКА З ПІДМЕТОМ
  • § 11. ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
  • § 12. ДОДАТОК
  • § 13. ОЗНАЧЕННЯ
  • § 14. ПРИКЛАДКА
  • § 15. ОБСТАВИНА
    • Односкладне речення в системі простого речення
  • § 16. ТИПИ ОДНОСКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ
  • § 17. НЕЧЛЕНОВАНІ РЕЧЕННЯ
  • § 18. НЕПОВНІ ДВОСКЛАДНІ Й ОДНОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ
• 6.2. ПРОСТЕ УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ
  • § 19. РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ
  • § 20. РЕЧЕННЯ З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ЧЛЕНАМИ
  • § 21. ЗВЕРТАННЯ ЯК СИНТАКСИЧНА КАТЕГОРІЯ
  • § 22. ВСТАВНІ СЛОВА, СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯ. ВСТАВЛЕНІ КОМПОНЕНТИ
• 6.3. СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ
  • § 23. СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ ЯК СИНТАКСИЧНА ОДИНИЦЯ
  • § 24. ЗАСОБИ ЗВ'ЯЗКУ ЧАСТИН СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ
  • § 25. ТИПИ СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ
  • § 26. СКЛАДНОСУРЯДНІ РЕЧЕННЯ
  • § 27. СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ
  • § 28. СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ НЕРОЗЧЛЕНОВАНОЇ СТРУКТУРИ
  • § 29. СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ РОЗЧЛЕНОВАНОЇ СТРУКТУРИ
  • § 30. БЕЗСПОЛУЧНИКОВІ СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ
  • § 31. ТИПИ БАГАТОКОМПОНЕНТНИХ СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ
  • § 32. ПЕРІОД
  • § 33. ПРЯМА МОВА
  • § 34. НЕПРЯМА МОВА
  • § 35. ДІАЛОГ
  • § 36. ЦИТАТА
  • § 37. СТРУКТУРНІ ТИПИ СКЛАДНИХ СИНТАКСИЧИХ ЦІЛИХ

МОДУЛЬ 7. ПУНКТУАЦІЯ

• 7.1. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У ПРОСТОМУ РЕЧЕННІ
  • § 1. ТИРЕ МІЖ ПІДМЕТОМ І ПРИСУДКОМ
  • § 2. ТИРЕ НА МІСЦІ ПРОПУЩЕНОГО ЧЛЕНА
  • § 3. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У РЕЧЕННЯХ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ
  • § 4. ВІДОКРЕМЛЕНІ ОЗНАЧЕННЯ
  • § 5. ВІДОКРЕМЛЕНІ ПРИКЛАДКИ
  • § 6. ВІДОКРЕМЛЕНІ ОБСТАВИНИ
  • § 7. ВІДОКРЕМЛЕНІ ДОДАТКИ
  • § 8. ВІДОКРЕМЛЕНІ УТОЧНЮВАЛЬНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
  • § 9. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У РЕЧЕННЯХ ЗІ ЗВЕРТАННЯМИ
  • § 10. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У РЕЧЕННЯХ ЗІ ВСТАВНИМИ І ВСТАВЛЕНИМИ КОНСТРУКЦІЯМИ
• 7.2. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ
  • § 11. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У СКЛАДНОСУРЯДНИХ РЕЧЕННЯХ
  • § 12. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РЕЧЕННЯХ
  • § 13. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У БЕЗСПОЛУЧНИКОВИХ СКЛАДНИХ РЕЧЕННЯХ
  • § 14. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У РЕЧЕННЯХ ІЗ ПРЯМОЮ МОВОЮ