Вторинна будова кореня формується з первинної у результаті діяльності вторинних меристем - камбію і фелогену.
Камбій (від пізньолат. cambium - обмін, зміна) - вторинна латеральна твірна тканина голонасінних і дводольних рослин. У корені камбій утворюється з паренхімних клітин на межі флоеми і ксилеми, рідше з клітин перициклу. Клітини камбію діляться паралельно поверхні органу, утворюючи з периферійного (зовнішнього) боку елементи вторинної флоеми, а з центрального (внутрішнього) - елементи вторинної ксилеми. Це приводить до потовщення кореня. Поступово із наростанням вторинної ксилеми і вторинної флоеми первинна флоема відтісняється до периферії, а первинна ксилема - до центру.
Фелоген (від грецьк. fellos - корок та gennao - народжений), або корковий камбій, - вторинна латеральна меристема, яка закладається або безпосередньо під епідермою, або в глибших шарах первинної кори. Утворення коркового камбію - фелогену починається з того, що клітини, які вже закінчили ріст, диференціюються і знову починають ділитися. Внаслідок поділу тут утворюються перегородки, паралельні поверхні кореня. Так виникає смужка сплющених клітин, які продовжують ділитись перегородками. Це і є корковий камбій, який назовні відкладає правильними рядами мертву тканину, клітинні стінки якої просочені суберином - корок, або фелему (від грецьк. fellos - корок), а до середини - фелодерму, що складається з живих клітин. Корок ізолює первинну кору від центрального циліндра; внаслідок цього первинна кора відмирає і відділяється. Таким чином, на зміну первинній формується вторинна кора, що являє сукупність тканин розташованих зовні від камбію.
Отже, за вторинної будови корінь складається з центрального циліндра, вкритого корком.
2.1.6. Метаморфози кореня
Метаморфоз (від грецьк. metamorphosis - перетворення) - зміна форми й будови органів рослин, які виникли у процесі історичного розвитку (філогенезу) в зв'язку із зміною функцій або середовища функціонування і які передаються спадково.
Метаморфози кореня подано в таблиці 9.
Таблиця 9
МЕТАМОРФОЗИ КОРЕНЯ
Назви | Означення | Особливості будови | Приклади рослин |
Коренеплід | видозмінений стовщений головний корінь, який виконує функцію накопичення запасних поживних речовин | голівка, шийка, власне корінь | буряк, морква, ріпа, петрушка, редька |
Бульбокорені | потовщені бічні корені, в яких відкладаються поживні речовини | розросла запасаюча паренхіма | жоржина, пшінка, любка |
Закінчення табл. 9
Назви Ходульні | Означення надземна потужна частина кореневої системи, що утримує над рівнем води стовбур дерев або закріплює рослину у мулистому ґрунті узбережжя | Особливості будови додаткові корені, які ростуть униз, до землі | Приклади рослин мангрова рослинність, фі-кус-баньян, кукурудза |
Дихальні (пневмато- фори) | корені, що ростуть вгору від кореневища чи підземного кореня і забезпечують газообмін | мають розвинену аеренхіму та сочевички | болотяний кипарис, авіценія |
Повітряні | надземні додаткові корені, які зростають на стовбурах інших дерев та адсорбують атмосферну вологу | зверху вкриті шарами мертвих клітин із потовщеннями та з порами у клітинних стінках | тропічні епіфіти з родин Орхідні, Ароїдні, Бромелієві |
Асиміляційні | надземні корені, які виконують функцію фотосинтезу | стрічкоподібні, верхня сторона яких має зелений колір (містять хлоропласти) | водяний горіх (в Україні), тропічні орхі-деї-епіфіти |
Корені -причіпки | видозмінені додаткові корені, за допомогою яких рослини-ліани прикріплюються до інших рослин або штучних опор і піднімаються до джерела світла | додаткові корені у вигляді причіпки | плющ звичайний |
Корені -присоски, або гаусторії ( від лат. haustor - той, що п'є) | одноклітинні або багатоклітинні утвори, за допомогою яких рослини-паразити всмоктують поживні речовини з рослини-хазяїна | мають вигляд подушечок, усередині яких виникає виріст, який глибоко входить у рослину-хазяїна | вовчок, дзвінець, повитиця, омела |
2.1.7. Кореневе живлення рослин
2.1.8. Біологічна азотфіксація
ЛЕКЦІЯ 7. Вегетативний орган рослинного організму - пагін
1. Загальна будова та функції пагона
2. Класифікація пагонів
3. Брунька
4. Класифікація бруньок
5. Метаморфози пагона
Питання для самоперевірки