Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання - Попович П.Я. - 16.9. Аналіз накладних витрат щодо експорту й імпорту товарів

Під час аналізу накладних витрат перш за все визначають відносний рівень накладних витрат у грошових одиницях (ВРНВ):

Наприклад:

Отже, на кожних 100 грн. виробничої собівартості товарів маємо 10 грн. накладних витрат.

Аналогічно розраховують цей показник щодо імпорту товарів. Спочатку ці показники за звітний рік порівнюють із показниками за попередній, дають початкову оцінку зміні відносних величин накладних витрат. На наступному етапі вивчають чинники, що призвели до зміни кожної статті накладних витрат.

Нижче наведено перелік основних чинників за найважливішими статтями витрат (табл. 16.3).

Таблиця 16.3. Основні чинники за найважливішими статтями витрат

Аналіз накладних витрат необхідно проводити відповідно до окремих товарів, а потім узагальнюючи визначені чинники одержують повну картину всього товарообороту.

Наведемо приклад розрахунку чинників на витрати щодо зберігання умовного товару (в грн.) у табл. 16.4.

Розрахунок проведемо, використовуючи технічний прийом абсолютних різниць.

Перша підстановка – визначення чинника кількості (ваги):

-6000 ž 12 ž 4 = -288 000 грн.

Висновок. Значення кількості товарів, що зберігаються, приведуть до зменшення витрат щодо зберігання на 288 000 грн.

Таблиця 16.4. Розрахунок чинників на витрати щодо зберігання умовного товару

Друга підстановка визначення чинника терміну зберігання:

14 000 ž 8 ž 4 = 448 000 грн.

Висновок. Збільшення часу зберігання товару призвело до зростання витрат щодо зберігання на 448 000 грн.

Третя підстановка – визначення чинника ставки за зберігання:

14000 ž 20 ž 1 = 280 000 грн.

Висновок. Підвищення ставки за зберігання призвело до збільшення накладних витрат на 280 000 грн.

Підсумковий приріст витрат на зберігання становив

-28 000 + 448 000 + 280 000 = 440 000 грн.

Аналогічно визначають чинники за іншими статтями накладних витрат.

Наступний етап аналізу – з'ясування конкретних причин дії кожного чинника зокрема і визначення можливостей зниження рівня накладних витрат на перспективу.

16.10. Аналіз ефективності експорту (імпорту) товарів

Показник ефективності експорту визначають як відношення виручки – нетто у валюті, помноженої на 100, до собівартості реалізації товару в гривнях.

Крім зміни курсу гривні, на цей показник виливають такі основні чинники:

а) експортна ціна брутто (контрактна ціна);

б) рівень накладних витрат в іноземній валюті (виручка нетто дорівнює виручці брутто – накладні витрати в іноземній валюті);

в) виробнича собівартість одиниці товару в грошових одиницях;

г) рівень накладних витрат у грошових одиницях.

Наведемо приклад розрахунку впливу чинників у табл. 16.5.

Таблиця 16.5. Вплив чинників на ефективність експорту товару

Показник ефективності – це показник валютної виручки на гривню витрат. Приріст виручки у валюті на кожні 1000 грн. витрат становив 439,9 валютних грошових одиниць.

Цей приріст зумовлений змінами:

а) ціни брутто (контрактної);

б) курсу гривні відносно долара;

в) рівня накладних витрат у валюті, у відсотках;

г) виробничої собівартості однієї одиниці;

д) рівня накладних витрат у гривнях.

Вплив перерахованих чинників визначимо за допомогою прийому ланцюгових підстановок.

Перша підстановка (зміна кількості за незмінних інших чинників):

Висновок. Зміна кількості товарів не впливає на їх ефективність.

Друга підстановка (зміна ціни брутто за незмінного курсу гривні):

Висновок. Зниження експортної ціни за незмінного курсу гривні знизило рівень ефективності на 93,8% (843,7 - 937,5). Валютна виручка становить 93,8 валютних одиниць на кожних 100 грн. витрат.

Третя підстановка (зміна курсу гривні):

Зростання курсу гривні підвищило рівень ефективності на 843,8% (1687,5-843,7).

Висновок. Підприємство одержало за рахунок зростання курсу долара США відносно гривні додатково 843,8 валютних надходжень на кожних 100 грн. витрат.

Четверта підстановка (зміна рівня накладних витрат у закордонній валюті):

Висновок. Зростання рівня накладних витрат у закордонній валюті знизило ефективність на 37,5% (1650 - 1687,5).

Зростання рівня накладних витрат в іноземній валюті знизило обсяг валютної виручки на 37,5 валютних грошових одиниць на кожних 100 грн. витрат.

П'ята підстановка (зміна виробничої собівартості):

Висновок. Зростання витрат на виробництво товарів знизило ефективність на 330%. На кожних 100 грн. витрат одержали менший обсяг валютних надходжень.

Шоста підстановка (зміна останнього чинника – рівня накладних витрат у грошових одиницях). Після цього ефективність досягає рівня 1377,4%. Звідси маємо:

1377,4% - 1320% = 57,4%.

Рівень ефективності зріс на 57,4%.

Результати проведеного аналізу наведено у табл. 16.6.

Таблиця 16.6. Результати аналізу

Далі вивчають кожний чинник окремо і розробляють шляхи поліпшення ефективності у подальших експортно-імпортних операціях.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття "міжнародні розрахунки".

2. Які основні форми міжнародних розрахунків вам відомі?

3. Як ви розумієте визначення валютно-фінансових умов зовнішньоторговельних контрактів?

4. Схарактеризуйте роль облігаційних позик у сучасній світовій економіці.

5. Як розраховують індекс кількісної структури за окремими товарними групами?

6. Які ви знаєте види контрактів?

7. Як здійснюють аналіз динаміки експорту / імпорту товарів і послуг?

8. Назвіть чинники, що впливають на зміну накладних витрат.

9. Як розраховують показник ефективності експорту / імпорту товарів?