2.3.1. В чому полягають сутність та форми міжнародного технологічного обміну?
Під міжнародним технологічним обміном (трансфертом технологій) розуміється сукупність економічних відносин різних країн з приводу передавання науково-технічних досягнень.
Розвиток міжнародного ринку технологій (міжнародного технологічного обміну) зумовлений прискоренням науково-технічного прогресу (НТП). Розширення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) вимагає величезних фінансових витрат, дорогого устаткування, висококваліфікованих кадрів. Це змушує фірми брати участь у міжнародному науково-технічному поділі праці. Швидкий розвиток торгівлі технологіями, науково-технічними знаннями в значній мірі пов'язаний з істотними розходженнями в технічному рівні окремих країн. В умовах прискорення НТП передова техніка і технологія сконцентровані в невеликій групі промислово розвинутих країн, що витрачають величезні кошти на НДДКР. Так, у США витрати на НДДКР перевищують витрати на ці цілі в Німеччині, Франції, Англії, Італії, Японії разом узяті. Тому в США зосереджена велика частина передових наукових досліджень.
Широко використовує іноземні науково-технічні знання Японія, що дало їй можливість випускати нову продукцію, удосконалену за рахунок власних наукових досліджень.
Міжнародний технологічний обмін успішно використовується і Німеччиною, яка за допомогою іноземних ліцензій модернізувала виробничу базу транспортного машинобудування, хімічної, електротехнічної галузей.
Країни, що розвиваються, щоб бути конкурентоздатними на світовому ринку, змушені розвивати свою технічну базу в тому ж напрямку, що і розвинуті країни.
Купівля передової іноземної технології є важливим засобом подолання технічної відсталості, створення власної промисловості, яка здатна задовольнити потреби внутрішнього ринку і зменшити залежність від імпорту.
Поглиблення міжнародного науково-технічного поділу праці призводить до дедалі більшої спеціалізації фірм у вузьких галузях науки і техніки.
Обмін науково-технічними знаннями забезпечує окремим країнам, що не мають достатньо фінансових ресурсів для проведення НДДКР, досягнення високих темпів економічного розвитку за рахунок використання передових технологій інших країн.
На міжнародному ринку технологій передача технології здійснюється некомерційним і комерційним шляхом.
Некомерційними формами технологічного обміну є:
❖ технічні, наукові і професійні журнали, патентні видання, періодика й інша спеціальна література;
❖ бази і банки даних;
❖ міжнародні виставки, ярмарки, симпозіуми, конференції; обмін делегаціями;
❖ міграція вчених і фахівців;
❖ стажування вчених і фахівців у фірмах, університетах, організаціях;
♦ навчання студентів І аспірантів;
❖ діяльність міжнародних організацій у сфері науки і техніки [25, с. 23-24]. До форм технології, що підлягає міжнародному обміну на комерційній основі, відносяться:
I. Матеріальні види технологій:
❖ підприємства "під ключ";
❖ технологічні лінії;
❖ агрегати, устаткування, інструменти та ін. [57, с. 285-287].
Цей тип технологічного обміну пов'язаний із прямими інвестиціями в будівництво, реконструкцію, модернізацію фірм і виробництв.
Питання щодо міжнародного технологічного обміну матеріальними видами технологій відносяться до міжнародної торгівлі промисловими товарами, особливості якої розглянуті в п. 1.4.
II. Нематеріальні види технологій:
патент - свідоцтво, яке видається відповідною державною установою винахіднику, і засвідчує його монопольне право на використання цього винаходу;
❖ ліцензія- дозвіл, який видається власником технології (ліцензіаром), захищеної чи незахищеної патентом, зацікавленій стороні (ліцензіатові) на використання цієї технології упродовж визначеного часу і за визначену плату;
♦ копірайт - ексклюзивне право автора літературного, аудіо - чи відео-продукту на показ і відтворення своєї роботи;
* товарний знак - символ (малюнок, графічне зображення, сполучення букв тощо) визначеної організації, що використовується для індивідуалізації виробника товару і який не може бути використаний іншими організаціями без офіційного дозволу власника;
❖ "ноу-хау" - надання технічних знань, практичного досвіду технічного, комерційного, управлінського, фінансового й іншого характеру, що представляють комерційну цінність, застосовувані у виробництві і професійній практиці і не забезпечені патентним захистом [25, с. 23-24; 33, с. 349; 80, с. 256-262].
III. Послуги:
науково-технічні, інжинірингові, консультаційні, навчання персоналу та ін. [25, с. 23; 12, с. 348-349; 93, с. 154-155].
За призначенням технології підрозділяється на технології продукції, технології процесів, технології керування.
2.3.3. Якими є особливості міжнародної ліцензійної торгівлі?
2.3.4. Що являють собою об'єкти ліцензій?
2.3.5. В чому полягає сутність міжнародних ліцензійних угод?
2.3.6. Якими є форми ліцензійних платежів?
2.3.7. Якими є особливості міжнародного ринку інжинірингових послуг?
2.3.8. В чому полягає сутність міжнародного договору на консультативний інжиніринг?
2.3.9. Що являють собою умови надання інжинірингових послуг?
2.3.10. Які є особливості міжнародного технологічного обміну в Україні?
3. Національна економіка та світогосподарська система. Міжнародна економічна інтеграція