В залежності від характеру іі обсягу наданих інжинірингових послуг на практиці використовуються різні види договорів. Інженерно-консультаційні послуги оформляються контрактом на надання інженерно-консультаційних послуг чи угодою про відрядження фахівців для виконання визначеного роду робіт [див. докладніше: 20).
Інженерно-будівельні послуги найчастіше надаються на основі договору підряду чи контракту про надання технічного сприяння в будівництві. У тих же випадках, коли будівництво підприємства здійснюється за рахунок покупця, надання продавцем технічних послуг оформляється або шляхом включення переліку цих послуг у контракт купівлі-продажу на устаткування, або шляхом укладення спеціальної угоди про експортні постачання і монтаж устаткування (чи про здійснення шеф-монтажних робіт), або шляхом укладення угоди про надання технічних послуг на додаток до контракту купівлі-продажу на устаткування.
Міжнародна торговельна практика на основі уніфікації і стандартизації загальних умов різних видів договорів, що укладаються інженерними фірмами, виробила численні варіанти типових контрактів на виконання інжинірингових послуг, які стали досить широко використовуватися при здійсненні таких операцій. Ці типові контракти розробляються національними асоціаціями, що поєднують інженерні фірми окремих країн, міжнародними асоціаціями інженерних фірм, Європейською економічною комісією ООН, а також окремими великими фірмами.
Серед тилових контрактів на надання інженерно-консультаційних послуг найчастіше використовують "Посібник зі складання міжнародних договорів на консультативний інжиніринг, включаючи пов'язані з цим аспекти технічного сприяння", розроблений Комітетом з розвитку торгівлі ЄЕК ООН, "Міжнародний зразок форми договору між замовником і інженером-консультантом" і "Міжнародні загальні умови договору між замовником і інженером-консультантом", розроблені Міжнародною федерацією інженерів-консультантів (МФІК).
Міжнародний договір на консультативний інжиніринг включає наступні основні умови: сторони, преамбула, предмет і сфера дії договору, терміни початку і закінчення надання консультаційних послуг, передача прав і обов'язків консультанта, зобов'язання консультанта, зобов'язання замовника, невиконання договірних зобов'язань сторонами, звільнення від відповідальності за наслідки невиконання договірних зобов'язань (форс-мажорна обставина), методи розрахунку винагороди консультанта, оподатковування, збори і мита, інтелектуальна власність і запатентована інформація, вступ договору в силу, припинення дії договору, застосовувані технічні стандарти, застосовуваний закон і пов'язані з ним питання.
Згідно з "Посібником зі складання міжнародних договорів на консультативний інжиніринг", до переліку консультаційних послуг входить:
❖ проведення попередніх техніко-економічних обґрунтувань і досліджень, пов'язаних із загальним проектуванням;
o планування і підготовка креслень і кошторисів витрат;
o основне планування і складання програм фінансування;
❖ підготовка попередніх ескізів;
❖ підготовка проектної документації, креслень і специфікацій;
❖ призначення торгів;
❖ оцінка пропозицій відносно устаткування;
❖ консультування замовника відносно всіх заявок на підряди, офферентів, цін і оцінок для здійснення відповідних робіт, контроль за монтажем устаткування і його підключенням;
❖ забезпечення провідних вказівок і інструкцій для підрядчика, повідомлення про помилки і недогляд в інструкціях замовника;
❖ набір персоналу в залежності від того, чи буде консультант виконувати свої завдання самостійно або разом зі своїми співробітниками, чи ж він може доручити виконання цих завдань іншим особам або фірмам;
❖ забезпечення можливостей обговорення проблем, що виникають;
❖ координація діяльності інших учасників проекту;
❖ технічне сприяння (в тій мірі, в якій воно включає послуги в рамках консультативного інжинірингу);
❖ передача замовнику по завершенні проекту звіті в про виконану роботу. На стадії будівництва консультант може виконувати обов'язки, пов'язані з контролем за виконанням договору і його регулюванням, наприклад, він може віддавати різні розпорядження, дозволяти платежі, а також видавати свідоцтва про завершення робіт. У тих випадках, коли консультант займається інспектуванням проекту і контролем за його здійсненням, важливо передбачити в договорі процедури інформування консультантом замовника й одержання від нього інструкцій і дозволів.
Сторони іноді домовляються про те, що консультант виділить одного чи декількох представників, які будуть постійно займатися проектом і робити додаткові послуги, такі, як проведення техніко-економічних обґрунтувань та інших спеціальних досліджень, проектування майбутніх установок, систем і устаткування, постачання яких не передбачаються в рамках проекту, та ін. Якщо такі додаткові послуги передбачені в договорі на прохання замовника, то консультанту за них виплачується додаткова компенсація.
У договорах на консультативний інжиніринг міститься застереження щодо процедури передачі документів замовнику.
При здійсненні технічних послуг використовуються два види технічного сприяння: технічне сприяння у зв'язку з підготовкою конкретних проектів і технічне сприяння у зв'язку з навчанням у школах, коледжах, інших навчальних закладах або за місцем роботи.
Основна мета технічного сприяння стосовно конкретних проектів часто полягає у підготовці персоналу замовника. Міжнародна практика показує, що технічне сприяння з проектів зазвичай зводиться до професійної підготовки в ході розробки, здійснення й експлуатації об'єкта. При наданні технічного сприяння з проектів консультанти вживають заходів, пов'язаних з професійною підготовкою майстрів і/чи інженерів і набором провідних спеціалістів. Для цього в договорі робиться застереження щодо умов такого сприяння: масштаби послуг, місце надання допомоги (на будівельному об'єкті чи в іншому місці); тривалість надання цієї допомоги; кількість і кваліфікація тих, яких навчають, і інструкторів; умови навчання у зв'язку з роботою підприємства, на якому проводяться навчання; вживання заходів щодо уникнення розголошення конфіденційної інформації; умови праці, житлові умови, умови переїзду і страхування відповідного персоналу; винагорода інструкторів; робочі мови; відповідальність; арбітраж та інші пов'язані з цим питання.
2.3.10. Які є особливості міжнародного технологічного обміну в Україні?
3. Національна економіка та світогосподарська система. Міжнародна економічна інтеграція
3.1. Національна економіка в системі світового господарства. Класифікація країн світу
3.1.1. Яке місце посідає національна економіка в системі світового господарства?
3.1.2. В чому полягає регіональний підхід до класифікації країн світу?
3.1.3. В чому полягає типологічний підхід до класифікації країн світу?
3.1.4. Як виявляються етнокультурні особливості країн у сфері світової економіки?
3.1.5. Що відносять до специфічних рис економіки розвинутих країн?
3.1.6. В чому полягають особливості динаміки економіки розвинутих країн?