У літературі можна зустріти безліч назв міжнародних корпорацій: багатонаціональні корпорації, інтернаціональні корпорації, транснаціональні корпорації, глобальні корпорації і ін. Всі корпорації можна розділити на національні і транснаціональні, а транснаціональні, у свою чергу, на інтернаціональні, багатонаціональні (мультинаціональні) і глобальні корпорації. Всі ці чотири види корпорацій відображають насправді етапи їх розвитку. Порівнюючи види транснаціональних корпорацій, значна увага приділяється, перш за все, принципам взаємин між материнською компанією і дочірніми підприємствами. Залежно від цього в теорії ТНК виділяються наступні типи взаємин (або навіть типи ТНК): етноцентричний, поліцентричний, регіоцентричний і геоцентричний.
Інтернаціональні корпорації - це національні монополії із зарубіжними активами. їх виробнича і торгово-збутова діяльність виходить за межі однієї держави.
Правовий режим ТНК припускає ділову активність, що здійснюється в різних країнах за допомогою утворення в них зарубіжних філій у вигляді структурних підрозділів без юридичної самостійності і дочірніх компаній. Ці компанії мають відносно самостійні служби виробництва і збуту готової продукції, науково-дослідних розробок.
Таблиця 12.2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДІВ ТНК
Характеристичні ознаки | Інтернаціональні корпорації | Багатонаціональні корпорації | Глобальні корпорації |
1. Тип взаємин материнської компанії і зарубіжних філій | Етноцентричний | Поліцентричний або регіоцентричний | Геоцентричний |
2. Орієнтація | Абсолютний приріст материнської компанії, зарубіжні філії створюються, як правило, тільки для забезпечення постачання або збуту. | Об'єднання компаній низки країн на виробничій або науково-технічній основі. Великий ступінь незалежності при проведенні операцій у кожній з країн. Філії великі і здійснюють різноманітні види діяльності, у т.ч. і виробничу | Інтеграція діяльності, що здійснюється в різних країнах. Наприклад, в різних країнах можуть проводитися складові частини одного виробу. Материнська компанія розглядає себе не як центр, а як одну з складових частин корпорації |
3. Відношення до зарубіжного ринку | Зарубіжні ринки розглядаються тільки як продовження ринку базування материнської компанії. | Зарубіжні ринки часто розглядаються як важливіший сектор діяльності ТНК в порівнянні з внутрішнім ринком | Ареною діяльності є весь світ. |
4. Рівень централізації ухвалення управлінських рішень | Висока централізація ухвалення управлінських рішень на рівні материнської компанії. | Децентралізація окремих функцій управління. Делегування повноважень дочірнім фірмам. Управлінські рішення ухвалюються на основі тісної координації між материнською компанією і філіями | Висока децентралізація ухвалення рішень при тісній координації між материнською компанією і філіями |
5. Контроль за діяльністю зарубіжних філій | Сильний контроль з боку материнської компанії | Філії, як правило, автономні | Філії, як правило, автономні |
6. Кадрова політика | Перевага віддається співвітчизникам в зарубіжних філіях. Працівники країни базування ТНК призначаються на всі можливі посади закордоном | У зарубіжних філіях переважають місцеві менеджери. Місцеві кадри приймаючої країни призначаються на ключові посади. | Кращі працівники зі всіх країн призначаються на будь-які посади. |
7. Організаційна структура | Складна оргструктура материнської компанії проста у зарубіжних філій | Оргструктура з високим рівнем незалежності філій | Вельми складна оргструктура з автономними філіями |
8. Інформаційні потоки | Великий об'єм наказів і розпоряджень в адресу філій | Невеликий потік інформації материнської компанії і з неї, невеликий потік між філіями | Значні потоки інформації материнської компанії і з неї і між всіма філіями |
Для інтернаціональних компаній характерний етноцентричний тип (ethnocentric) взаємин. При ньому вище керівництво орієнтується на абсолютний пріоритет базової (материнською) фірми. При етноцентричному типі зарубіжні ринки залишаються для корпорацій, перш за все продовженням внутрішнього ринку країни базування материнської компанії. ТНК створюють філії закордоном головним чином для забезпечення собі надійних постачань дешевої сировини або для забезпечення зарубіжних ринків збуту. Для цього типу ТНК характерне ухвалення управлінських рішень переважно в материнській компанії, перевага співвітчизникам в зарубіжних філіях. Таким чином, відмінними рисами інтернаціональної корпорації є висока централізація ухвалення рішень і сильний контроль за діяльністю зарубіжних філій з боку материнської компанії.
Багатонаціональні (мультинаціональні) корпорації (МНК) - це власне міжнародні корпорації, що об'єднують національні компанії низки держав на виробничій і науково-технічній основі. Багатонаціональна компанія допускає великий ступінь незалежності при проведенні операцій у кожній з країн. Як приклад такої компанії можна привести англо-голландський концерн "Royal Dutch Shell", що існує з 1907 року. Сучасний капітал цієї компанії ділиться в пропорції 60:40. Прикладом багатонаціональної корпорації є широко відома в Європі швейцарсько-шведська компанія ABB (Asea Brown Bovery), що спеціалізується в області машинобудування, електронної інженерії. ABB має декілька філій у вигляді спільних підприємств і в країнах СНД.
Для мультинаціональних корпорацій характерні поліцентричний (polycentric) або регіоцентричний типи взаємин материнської і дочірніх компаній. Поліцентричний тип характеризується тим, що зовнішній ринок - це не менш, а часто і більш важливіший сектор діяльності ТНК у порівнянні з внутрішнім ринком. У цих ТНК зарубіжні філії більші і різноманітніші, вони не стільки продають продукцію материнської компанії, скільки виробляють її на місці відповідно до потреб їх ринків. У зарубіжних філіях переважають місцеві менеджери, самі філії автономні. Цей вид ТНК характеризується достатньо високим рівнем децентралізації функцій управління, делегуванням повноважень дочірнім фірмам. При регіоцентричному підході ТНК орієнтується вже не на ринки окремих країн, а на регіони, наприклад, на всю Західну Європу, а не на Францію або Великобританію. Хоча зарубіжні філії і в цьому випадку розміщуються в окремих країнах, але вони орієнтуються на весь регіон.
З погляду міжнародного права, відмінними ознаками МНК є:
- орієнтація, в першу чергу, на зарубіжні ринки;
- наявність багатонаціонального акціонерного капіталу;
- існування багатонаціонального керівного центру;
- комплектування адміністрації іноземних філій кадрами, що знають місцеві умови.
До глобальної корпорації відносять таку, яка інтегрує воєдино господарську діяльність, яка здійснюється в різних країнах. Подібна компанія проектує виріб або схему надання послуг стосовно певного сегменту світового ринку або в різних країнах проводить складові частини одного виробу. Глобальні корпорації виникли в 80-і роки і продовжують набирати силу. Вони представляють всю потужність сучасного світового фінансового капіталу. Найбільшою мірою до глобалізації тяжіє хімічна, електротехнічна, електронна, нафтова, автомобільна, інформаційна, банківська і деякі інші галузі.
Для найбільш зрілого типу ТНК - глобальних корпорацій - характерний геоцентричний (geocentric) підхід до взаємин між материнською компанією і її філіями.
Ці ТНК є як би децентралізованою федерацією регіональних філій. Материнська компанія розглядає себе не як центр ТНК, а лише як одну з її частин. Ареною діяльності геоцентричної ТНК є весь світ. Лише компанія, вищий управлінський персонал якої дотримується геоцентричної позиції, може іменуватися багатонаціональною або глобальною.
Взагалі, межі між цими групами міжнародних компаній вельми рухомі, можливий перехід однієї форми в іншу.
6. Середовище функціонування транснаціональних корпорацій
Термінологічний словник
Список літератури
Основна література
Рекомендована література для поглибленого вивчення