Потенціал і розвиток підприємства - Бачевський Б.Є. - 9.2. Концепції та передумови розвитку підприємства

Основні питання:

Технічна та інвестиційна політика держави;

Законодавство України у сфері інноваційної діяльності;

Правовий режим інноваційних проектів;

Стратегічні пріоритетні напрямки інноваційної діяльності;

Формування стратегії розвитку підприємства;

Розвиток підприємства за напрямками відновлення.

Концепції та передумови розвитку підприємства не можна розглядати без врахування технічної та інвестиційної політики держави, яка за Програмою розвитку інвестиційної діяльності на 2002-2010 роки, затверджена Постановою КМУ від 28 грудня 2001 p. № 1801 (далі Програма) [150] ставить своїм завданням не тільки забезпечення надходжень іноземних інвестицій, але й пряму підтримку вітчизняного виробника.

Загальний обсяг надходження прямих іноземних інвестицій у країну незначний — на 1 жовтня 2001 р. він становив 85 доларів США на одного мешканця України [34], і до 2008 року цей показник суттєво не змінився. За Програмою "інвестиційно-привабливими стали такі види економічної діяльності, як харчова промисловість та переробка сільськогосподарських продуктів, оптова торгівля і посередництво в торгівлі, фінансова діяльність, машинобудування, хімічна та нафтохімічна промисловість, металургія та обробка металу, виробництво коксу, продуктів нафтопереробки та ядерного палива, науково-технологічна та інноваційна діяльність, туризм (розвиток готельної інфраструктури".

Фактично цього не сталося, і за період з 2001 по 2008 рік інвестиції якщо й надходили, то у галузі, розвиток яких у країнах-інвесторах ускладнено за вимогами до екології, тому якщо і інвестувалися, то підприємства хімічної та нафтохімічної промисловості, металургії та обробки металу, виробництво коксу, продуктів нафтопереробки та до цього часу мають місце намагання влаштувати в Україні полігони для відпрацьованого ядерного палива та відходів. Фінансові установи у вигляді філіалів закордонних банків теж мають місце на території України, але ні прямих інвестицій, ні суттєвих кредитів від цих банків не отримує така важлива галузь як машинобудування.

Країна, яка не має розвинутого машинобудівного комплексу, не може розраховувати на тривалий успіх у окремих галузях, особливо якщо потенціал розвитку цих галузей, який створювався у попередні роки, вже вичерпано. Схід України практично втратив точне машинобудування, верстатобудування, транспортне машинобудування, у будь-якому разі на деякий час втрачено власний потенціал їх розвитку. Тому, наприклад, ті ж нанотехнології (мініатюризація виробів) включені до пріоритетних напрямків розвитку, електронне машинобудування, автомобілебудування можуть отримати лише один напрямок розвитку, який вже починає реалізуватися — трудомістке складання виробів з готової імпортної елементної бази, що на цей час характерно для країн з дешевою робочою силою та низьким рівнем життя.

Програма у переліку галузей, що стали інвестиційно-привабливими вказує машинобудування, але це скоріше бажаний ніж фактичний результат. Даний документ визнає, що активізація інвестиційної діяльності без забезпечення стабільності законодавства, усунення неоднозначності трактувань нормативно-правових актів, удосконалення нормативної бази з питань регулювання господарчої діяльності, забезпечення стабільності політичного середовища та створення позитивного іміджу держави є великою проблемою, і такою вона зосталася й на цей час. За положеннями цієї Програми політика держави повинна була бути сконцентрована на прискоренні темпів економічного зростання на власній відтворювальній (інвестиційній) базі. Нажаль, цього не сталося.