Основи охорони праці - Атаманчук П.С. - ІІІ. Теоретичні відомості

І. Цільова програма

ІІ. Підготовка до роботи

1. Повторити навчальний матеріал, що стосується проблеми визначення параметрів мікроклімату в навчальному приміщенні; вимірювання швидкості повітряних потоків; з'ясування причин, що впливають на метеорологічні умови.

2. Діагностика початкового рівня знань:

1 (ПОЗ). Змоделюйте процес введення наступних понять: умови праці, шкідливий та небезпечний виробничий фактор.

2 (РО). Які прилади використовують для визначення швидкості повітряних потоків?

Мета роботи: навчитися вимірювати швидкість руху повітря та оцінювати цей параметр на основі санітарних норм, зробити висновки і намітити перелік заходів, виконання яких приведе його до оптимального або допустимого рівня.

3 (ЗЗ). Як підготувати крильчастий анемометр до роботи?

4 (ПОЗ). Опишіть порядок роботи з чашковим анемометром.

5 (РО). Що розуміють під оптимальними параметрами мікроклімату?

ІІІ. Теоретичні відомості

Забезпечення здорових і безпечних умов навчання, безпека та праці багато в чому залежить від санітарно-гігієнічних умов в них. Приміщення повинні бути світлими, сухими і теплими з рівними, не слизькими підлогами без вибоїн і щілин; поверхні стін, стель, дверей - гладкими і матовими; радіатори і трубопроводи опалювальної і водопровідної системи обладнані діелектричним (дерев' яним) огородженням.

Умови праці - сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров' я і працездатність людини в процесі її професійної діяльності.

Гігієна праці - це наука, що вивчає вплив виробничого процесу та навколишнього середовища, на організм працюючих з метою розробки санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, які направлені на створення найбільш сприятливих умов праці, забезпечення здоров' я та високого рівня працездатності людини.

Виробнича санітарія - це система організаційних та технічних заходів, які направлені на усунення потенційно небезпечних факторів і запобігання професійних захворювань та отруєнь.

До організаційних заходів належать: проведення попередніх та періодичних медичних оглядів осіб, які працюють у шкідливих умовах; забезпечення працюючих у шкідливих умовах лікувально-профілактичним обслуговуванням.

Технічні заходи передбачають: систематичне підтримання чистоти в приміщеннях і на робочих місцях; розробку та конструювання обладнання, що виключає виділення пилу, газів та пари, шкідливих речовин у виробничих приміщеннях; забезпечення санітарно-гігієнічних вимог до повітря виробничого середовища; улаштування систем вентиляції та кондиціювання робочих місць із шкідливими умовами праці; забезпечення захисту працюючих від шуму, ультра - та інфразвуку, вібрації, різних видів випромінювання.

Мікроклімат виробничих приміщень - це метеорологічні умови внутрішнього середовища цих приміщень, які визначаються спільною дією на організм людини температури, вологості, швидкості руху повітря та теплового випромінювання.

Продуктивність праці та самопочуття працюючих залежать від стану довкілля і передусім від змін температури, швидкості руху повітря, атмосферного тиску, теплового випромінювання. Відповідно до чинних санітарних норм метеорологічні умови робочої зони визначаються на висоті 2 м над рівнем підлоги.

Оптимальні мікрокліматичні умови - це таке поєднання кількісних показників мікроклімату, які при тривалій і систематичній дії на людину забезпечують збереження нормального теплового стану організму без напруження механізмів терморегуляції. Вони забезпечують почуття теплового комфорту і створюють передумови для високого рівня працездатності.

Суттєво на самопочуття людини впливає рух повітряних потоків. В приміщенні його ще називають протягами. Санітарно-гігієнічними документами даний параметр також нормований. Оптимальна швидкість руху повітря коливається від 0,1 до 0,5 м/с. У навчальних приміщеннях є оптимальною швидкість руху повітря - 0,1 м/с.

Призначення вентиляції - забезпечити чистоту повітря і певні метеорологічні умови у приміщеннях. За допомогою вентиляції видаляється забруднене або нагріте повітря із приміщення та подається свіже. Залежно від способу переміщення повітря вентиляція може бути природною, механічною або змішаною.

У природній вентиляції переміщення повітря здійснюється за рахунок природних сил, за рахунок різниці питомої ваги зовнішнього та внутрішнього повітря (тепловий напір). При механічній вентиляції переміщення повітря у приміщенні здійснюється вентиляторами.

Для забезпечення нормального повітряно-теплового режиму забороняється обклеювати і забивати фрамуги і кватирки, які повинні бути обладнані зручними пристроями для відкривання. Площі фрамуг та кватирок, які відкриваються, повинні складати не менше 1/50 площі підлоги.

Кондиціонування повітря - це створення і автоматичне підтримання в приміщенні, незалежно від зовнішніх умов, постійних, або таких, що змінюються згідно заданої програми, параметрів повітря: температури, вологості, чистоти і швидкості руху повітря, які є сприятливими для людей або нормального протікання технологічних процесів.

Рух повітря здійснює одночасно термічний і механічний вплив. Показники мікрокліматичних умов для приміщень нормовані з урахуванням важкості робіт та інтенсивності виділення теплоти обладнанням. Швидкість переміщення повітря в приміщеннях, а також в навколишньому середовищі вимірюють за допомогою приладів, які називаються анемометрами (рис. 2.1-2.2). Анемометри, в залежності від конструкції, бувають чашкові та крильчасті. За допомогою чашкових анемометрів (рис. 2.1) вимірюють швидкість руху повітря в діапазоні від 1,0 до 18 м/с, а крильчастими (рис. 2.2) від 0,3 до 5,0 м/с. Різниця показів стрілки після досліду та до досліду становить шлях, який проробив потік повітря. Швидкість переміщення повітря розраховується за формулою: V = (Д2 - Аі)/Т об/с (1), де V - швидкість руху повітря (об/с); Д2 - покази приладу в кінці досліду (об); Д1 - покази приладу до початку досліду; Т - час роботи анемометра (с). Одержану швидкість в об/с необхідно перевести в швидкість в м/с, використовуючи спеціальні графіки (див. рис. 2.3-2.4).

IV. Технологія і техніка виконання експериментів

1. Вивчити основні теоретичні відомості, що пов'язані з гігієною праці, виробничою санітарією, мікрокліматом, швидкістю руху повітря та санітарні норми щодо цих параметрів в навчальних та виробничих приміщеннях.

2. Ознайомитись з будовою, принципом дії та правилами використання приладів для вимірювання швидкості руху повітря.

3. За допомогою анемометрів по черзі виміряти швидкість переміщення повітряних потоків. Для цього, після одержання дозволу викладача або лаборанта, включити вентилятор. Помістити анемометр чашковий на відстані 0,5-1 м від вентилятора у потік повітря так, щоб вісь обертання колеса була рівнобіжна напрямку потоку повітря. Оберненим поворотом (зсувом) важільця включити стрілки. За допомогою годинника з секундною стрілкою визначити час, за який стрілка анемометра зробить один повний оберт. Далі розділити даний результат (100 обертів) на час роботи приладу (у секундах). Так ви отримаєте швидкість руху крильчатки (чашечок) в обертах за секунду. Такі дії повторіть 3-5 раз. Після цього вимкнути анемометр, секундомір і вентилятор. Знайдіть середнє арифметичне значення цих результатів. Переведіть за допомогою графіків (див. рис. 2.3-2.4) з об/с в м/с.

Таблиця 2.1

4. Аналогічні вимірювання провести з крильчастим анемометром. Одержані дані про швидкість повітряних потоків занести до таблиці 2.1.

5. Знайти середнє арифметичне значення швидкостей повітряних потоків, які одержані різними приладами і занести його в таблицю 2.1.

6. Результати вимірювань та їх середнє арифметичне значення порівняти із санітарними нормами і зробити висновки.

7. Розробити рекомендації щодо покращення санітарно-гігієнічних умов в кабінеті.