Мета роботи: засвоїти основні поняття, що пов'язані з радіаційною безпекою, навчитися використовувати прилади для вимірювання у-випромінювань, оволодіти методами для визначення рівнів радіаційного фону середовища, порівняти одержані результати з нормативними даними.
І. Цільова програма
№ з/п | Змістово-методичні орієнтири навчання | Рівень знань | |
Початковий | Кінцевий | ||
Змістові | |||
1. | Радіаційна безпека. Дозиметричний контроль | ПОЗ | Н |
2. | Вплив іонізуючих випромінювань на живі організми | РО | П |
Компетентнісно-світоглядні | |||
3. | Формування експериментальних навичок визначення рівнів радіації | НС | У |
4. | Оцінювання показів приладів для вимірювання рівнів радіації | РО | У |
ІІ. Підготовка до роботи
1. Повторити навчальний матеріал, що стосується проблем радіаційної безпеки, причин існування радіаційного фону середовища, структуру іонізуючого випромінювання, вимірювання рівнів радіації.
2. Діагностика початкового рівня знань:
1 (РО). Прокоментуйте суть явища радіоактивності? Опишіть біологічну дію іонізуючих випромінювань.
2 (ЗЗ). Змоделюйте процес введення понять: радіоактивне випромінювання, іонізуюче випромінювання, періодом напіврозпаду, радіоактивність.
3 (РО). Що розуміють під внутрішнім та зовнішнім опроміненням?
4 (ЗЗ). Які види іонізуючих випромінювань ви знаєте? Дайте їх коротку характеристику із зазначенням властивостей.
5 (РО). Опишіть особливості виникнення природної та штучної радіації.
ІІІ. Теоретичні відомості
Цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створені для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.
Серед різноманітних видів іонізуючих випромінювань надзвичайно важливими під час вивчення безпеки здоров'я і життя людини є випромінювання, що виникають в результаті розпаду ядер радіоактивних елементів, тобто радіоактивне випромінювання. Природний радіаційний фон є результат розпаду важких елементів, що існують у природі. Штучний радіаційний фон є результатом свідомої діяльності людини.
Потік частинок, що виносять енергію із збудженого радіоактивного ядра, неоднорідний і поділяється на такі види: альфа, бета-частинки, гама-випромінювання, нейтрони та протони, що мають різні ступені іонізуючої дії в середовищі. У природних умовах на поверхні Землі та в повітрі потужних джерел такого випромінювання немає. Тому органи чуття людини еволюційно не виробили здатності реагувати на потоки іонізуючого випромінювання, фіксувати їх, попереджати про можливу небезпеку. Основним завданням служб дозиметричного контролю є реєстрація та вимірювання доз усіх видів іонізуючого випромінювання. Іонізуюче випромінювання не має кольору, запаху, людина його не відчуває.
Радіаційна безпека - це забезпечення захисту від іонізуючого опромінення окремих осіб, їх потомства і людства в цілому, і в той же час створення відповідних умов для необхідної практичної діяльності людини, під час якої люди можуть потрапляти під дію іонізуючих випромінювань. Дозиметричний контроль забруднених територій проводиться для своєчасного отримання даних про дози опромінення людей та ступінь зараження місцевості, техніки тощо, для вжиття заходів щодо зменшення небезпеки радіаційного ураження. Контроль щодо опромінення людей виконується груповими та індивідуальними методами. Прилади, що призначені для виявлення та вимірювання радіоактивних випромінювань, називаються дозиметричними.
Проникаюча радіація небезпечна за своїми наслідками для здоров' я людини. Маючи велику енергію, радіоактивні промені проникають глибоко в тканини організму та іонізують їх. В результаті радіоактивного опромінення в людини можуть виникнути такі захворювання: променева хвороба, онкологічні захворювання, мутації. Проникаюча радіація вражає кровотворні органи: кістковий мозок, лімфатичні залози, селезінку. Все це веде до різкого зменшення кількості лейкоцитів і зниження імунітету людини.
Систематичне споживання продуктів харчування та води, що забруднені радіоактивними речовинами, призводить до накопичування радіонуклідів в організмі людини (йоду - в щитовидній залозі, стронцію - в кістках, цезію - в м' яких тканинах). Для зменшення радіонуклідів, які надходять з їжею, необхідно систематично приймати радіопротектори - речовини, які зв' язують радіонукліди та підвищують стійкість організму до радіоактивного впливу. Ці речовини містяться у деяких харчових продуктах і рослинах (яблучне повидло, неосвітлений яблучний сік, чорноплідна горобина, ожина, морква, обліпиха, тисячолисник), а також в продуктах бджолярства (мед, прополіс, маточне молоко та ін.). При виявленні радіоактивного забруднення продуктів харчування рекомендується повідомити про це представників санітарно-епідеміологічної служби і одержати від них кваліфіковану пораду і оцінку значимості показів дозиметра.
Для попередження чи зменшення впливу на організм радіоактивних речовин необхідні дотримуватись таких заходів: максимально обмежити перебування на відкритій території, виходячи з приміщення необхідно використовувати підручні засоби індивідуального захисту. В Україні передбачений регулярний контроль за радіаційним фоном на території закладів та установ. Керівник закладу має забезпечувати проведення дозиметричного контролю, відповідно до чинних нормативних актів з обов' язковою реєстрацією в спеціальному журналі. Для контролю радіаційного фону в приміщеннях можуть бути використані різного виду радіометри, лічильники у-частинок, індикатори іонізуючих випромінювань.
Зокрема, дозиметр типу "БЕЛЛА" призначений для виявлення і оцінки за допомогою звукової сигналізації інтенсивності у-випромінювання (режим ПОШУК), а також для точного визначення потужності еквівалентної дози у-випроміню-вання за допомогою цифрового індикатора (режим ПЕД). Розміщення і призначення органів керування і індикації наведені на рис. 3.1.
РОБОТА № 4. Визначення рівня шумів у лабораторіях та кабінетах
І. Цільова програма
ІІ. Підготовка до роботи
ІІІ. Теоретичні відомості
ІV. Технологія і техніка виконання експериментів
РОБОТА № 5. Основи електробезпеки. Вимірювання опору захисного заземлення
І. Цільова програма
ІІ. Підготовка до роботи
ІІІ. Теоретичні відомості