Охорона праці - Москальова В.М - 1.1.3. Охорона праці жінок

У яких умовах обмежується залучення жінок до робіт?

Враховуючи фізіологічні особливості жіночого організму, їх підвищену чутливість до чинників виробничого середовища, а також додаткові навантаження, які виникають, як під час вагітності, так і в період виховання дітей, охорона працюючих жінок вимагає певних спеціальних заходів.

Охорону здоров’я працюючих жінок гарантує державне законодавство, яке передбачає створення сприятливих умов для поєднання їх репродуктивних функцій з активною трудовою та суспільною діяльністю.

З метою поліпшення умов праці жінок та охорони їх здоров’я затверджено список виробництв, на яких забороняється використання праці жінок. За цим списком жінкам забороняється працювати більше ніж на 900 спеціальностях та професіях.

Забороняється використовувати працю жінок на важких роботах і роботах зі шкідливими для здоров’я умовами праці, а також на підземних роботах, у гірничовидобувній промисловості та на будівництві підземних споруд. Жінки не допускаються до професій зварювальника ручної зварки, а також на спорудах висотою понад 10 м., землекопа, машиніста екскаватора, автогрейдера, бульдозера, автогідромонітора, на електростанціях, верхолазних роботах і т. ін.

Жінки можуть працювати трактористами, машиністами, водіями легкових та вантажних автомобілів вантажопідйомністю лише до 2,5т, а також електромонтерами, ремонтниками та робітниками інших професій для яких дозволено чинним законодавством використовувати жіночу працю. Жінкам механізаторам мають надаватися у роботу машини з удосконаленими сидіннями, кабінами, системами запуску двигуна, керування та обслуговування.

Державними органами розроблено та впроваджено перелік робіт, машин і механізмів, на яких рекомендовано переважно застосовувати жіночу працю.

Якими пільгами користуються працюючі жінки?

З метою поліпшення умов праці та охорони здоров’я жінок чинним законодавством встановлено обмеження розмірів вантажів при їх підніманні та перенесенні (табл. 1.1). Залучення жінок до робіт по перенесенню і підніманню вантажів регламентується нормами гранично допустимих навантажень, затвердженими МОЗ від 10.12.1993 р. № 241. Жінки до вантажно-розвантажувальних робіт допускаються лише при переміщенні навалочних вантажів, вантажів малої маси та поштучних вантажів.

Законодавство регламентує працюючим жінкам сприятливий режим праці й відпочинку, обмеження їх праці у нічний час, використання їх на роботах з неповним робочим днем або неповним робочим тижнем.

Таблиця 1.1. Норми гранично допустимих навантажень для жінок при переміщенні вантажів вручну

Чинне законодавство передбачає відповідні пільги жінкам у період вагітності. Під час вагітності жінки не повинні залучатись до робіт, які вимагають значного напруження, пов’язаних з небезпекою вибуху, аварії, пожежі та з іншим ризиком для життя.

Закон забороняє залучати вагітних жінок або тих, які мають дітей віком до трьох років до робіт у нічний час, до понадурочних робіт і робіт у вихідні дні, а також направляти їх відрядження без їх згоди. Вагітні жінки відповідно до медичних висновків можуть переводитися на легшу роботу і таку, що виключає вплив негативних виробничих чинників із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою.

По вагітності і родах жінкам надаються відпустки тривалістю сімдесят календарних днів до пологів і п’ятдесят шість після пологів. За бажанням жінкам надаються частково оплачувані відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і виплатою за цей період допомоги по державному соціальному страхуванню. Крім цього можуть надаватися додаткові відпустки без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку. Час вказаних відпусток зараховується жінкам як у загальний, так і в безперервний стаж роботи.

Законодавство забороняє звільняти з роботи вагітних жінок або тих, що мають дітей віком до трьох років.

Охорона праці жінок, крім вищенаведеного має здійснюватися шляхом розробки санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних та інших заходів, спрямованих на забезпечення безпеки організму, збереження здоров’я та його репродуктивних функцій.

Усі гарантії, передбачені чинним законодавством, поширюються на батьків, які виховують дітей без матері, а також на опікунів.