Охорона праці - Москальова В.М - Що належить до архітектурно-планувальних рішень у боротьбі з шумом?

Архітектурно-планувальні рішення у багатьох випадках можуть визначати акустичний режим виробничих приміщень та полегшувати або погіршувати рішення завдань щодо їх акустичного благоустрою.

Шумовий режим архітектурно-планувальними методами вирішується шляхом раціонального планування будівель, споруд, дільниць в рамках генеральних планів підприємства, а також розміщення технологічного обладнання, машин і механізмів, робочих місць, планування зон і руху транспортних засобів, створення шумозахисних зон у місцях перебування людей.

Шумовий режим виробничих приміщень обумовлюється розмірами і формою, щільністю і видами розстановки машин і обладнання, наявністю звукопоглинаючого фону і т. ін.

З акустичної точки зору, витягнута форма великого виробничого приміщення висотою 6-7 м, має перевагу перед квадратною формою. В приміщеннях великого об’єму число відбитих звукових хвиль від огороджу вальних конструкцій за одиницю часу є значно меншим. Навколо цехів з надмірним шумом влаштовують зелені захисні зони з чагарників, густолистяних та хвойних дерев.

Планувальні заходи мають бути спрямовані на локалізацію звуку і зменшення його розповсюдження. Шумові приміщення групують в одній зоні, відокремлючи їх коридором або побутовими кімнатами. Між дільницями, що мають різні рівні шуму, встановлюють перегородки, екрани, склади сировини чи готової продукції. Найбільш шумні цехи влаштовують у глибині території.

Проектні організації при складанні проектів на будівництво або реконструкцію підприємств мають математично обчислювати і прогнозувати рівень шуму. Такий підхід дає можливість своєчасно вносити необхідні корективи, щодо розстановки технологічного обладнання, акустичного оздоблення приміщень або відповідного вибору засобів захисту від шуму. Є достовірні дані, про те, що врахування вимог акустики на стадії проектування, у 5 разів економніше боротьби з шумом на діючих об’єктах.

Які існують методи боротьби з шумом, що має аеродинамічне походження?

Шум аеродинамічного походження у виробничих умовах виникає внаслідок стаціонарних і нестаціонарних процесів у газах (пульсація тиску при русі потоків газів в трубах; при русі тіл у повітрі з великою швидкістю; горіння палива у форсунках). Таким шумом супроводжується робота вентиляційних систем, пневмотранспорту, повітродувок, компресорів, газотурбінних установок і т. ін.

Для боротьби з аеродинамічними шумами застосовують глушники шуму: абсорбційні, реактивні і комбіновані.

В абсорбційних глушниках затухання шуму відбувається в порах звукопоглинаючого матеріалу. їх використовують для глушіння шуму в вентиляційних установках.

Реактивні глушники встановлюють на компресорному устаткуванні, де затухання шуму забезпечується шляхом включення в повітропровід розширювальних камер. Принцип роботи реактивних глушників базується на ефекті відбиття звукових хвиль в елементах глушника. Ці глушники мають сполучені між собою камери, розширення і звуження, резонансні поглиблення і майже не мають звукопоглинаючнх матеріалів.

Комбіновані глушники являють собою поєднання абсорбційних і реактивних глушників, тому зменшення рівня звуку в них відбувається як за рахунок поглинання, так і за рахунок відбиття звукових хвиль.

Що належить до організаційно-технічних заходів боротьби з виробничим шумом?

Організаційно-технічні заходи боротьби з шумом полягають у впровадженні новітніх малошумних технологічних процесів, облаштуванні шумних технологічних процесів засобами дистанційного управління і автоматичного контролю, встановленні раціональних режимів праці і відпочинку, влаштуванні короткочасних перерв, скороченні часу контакту для відновлення функції слуху, суміщення професій і т. ін.

Враховуючи те, що нині технічними засобами не завжди вдається вирішити проблему зменшення шуму до допустимих меж, вдаються до засобів індивідуального захисту (313), які дають можливість знижувати рівень шуму від 10 до 45 дБ. З допомогою 313 найбільших успіхів досягають шляхом гасіння шуму в області високих частот, які з гігієнічної точки зору є най небезпечнішими для слухового аналізатора.

ЗІЗ від шумового навантаження поділяються на протишумові навушники, що повністю закривають вушну раковину зовні, і протишумові вставки, що закривають звуковий прохід. Вони виготовляються з твердих еластичних і волокнистих матеріалів і мають одно - і багаторазове використання. До ЗІЗ належать також протишумові шоломи, що закривають всю голову, і маски, які використовують разом з навушниками.

У чому полягає сутність акустичного екранування?

У боротьбі з виробничим шумом значний ефект отримують шляхом обладнання акустичних екранів, що відгороджують шумні механізми або джерела шуму від робочих місць чи технологічного обладнання, що обслуговується.

Акустичні екрани можуть встановлюватись, як біля джерела шуму, так і біля робочого місця.

Дія акустичного екрану полягає в тому, що звукові хвилі відбиваються і утворюють за екраном звукову тінь. Ефект екранного захисту проявляється найбільш помітно лише в області високих і середніх частот і менш ефективно в області низьких частот через значну дифракцію довгих хвиль, які відповідають лінійним розмірам екрану.

Метод екранування використовують тоді, коли інші методи малоефективні або неможливі з техніко-економічної точки зору. Для екранів використовують сталеві або алюмінієві листи товщиною 1... З мм, покриті зі сторони джерела шуму звукопоглинаючими матеріалами. Акустична ефективність екранів залежить від їх форми, розмірів та розміщення стосовно джерела шуму і робочого місця.

Що належить до медико-профілактичних заходів боротьби з шумом?

У комплексі заходів щодо захисту людини від несприятливої дії шуму, відповідне місце займають медичні засоби профілактики. Найважливіше значення має проведення попередніх та періодичних медичних оглядів відповідно до наказу МОЗ від 21.05.07 р. №246.

Враховуючи значну індивідуальну чутливість організму до шуму, важливе значення має диспансерне спостереження за робітниками, що працюють перший рік в умовах шуму.

До медичних засобів профілактики відноситься щоденне вживання вітамінів курсом 2 тижні з перервою в один тиждень. За думкою гігієністів, це має сприяти підвищенню опірності організму працюючих до негативної дії шуму.

Для підвищення цього ефекту рекомендується працюючим шумних виробництв використовувати санаторно-курортне лікування, відпочинок у пансіонатах, а також у кімнатах психологічного розвантаження.

Тільки планомірне проведення оздоровчих заходів технологічного, технічного, організаційного і медико-профілактичного характеру може покращувати умови праці і підвищувати працездатність працюючих в умовах шумної виробничої діяльності.