Стимуляція здоров'я та інтелекту - Чепига М.П. - 4.20. Дематеріалізація

Шістдесят років тому на замовлення ВМС США було проведено унікальний науковий експеримент з "дематеріалізації". Метою експерименту було зробити "невидимими" для радарів противника американські кораблі. Треба було створити навколо корабля екран для відведення випромінювання радарів від нього. "Електромагнітний міхур" займав електромагнітне поле довкола есмінця "Елдридж".

Ефекту "невидимості" досягали за допомогою потужних електромагнітних генераторів. Один із учасників експерименту фізик-теоретик Френсіс Біттер, засновник магнітної лабораторії при Массачусетському університеті, незадовго до своєї смерті згадував, що він сам бачив "відносно великий корабель, оснащений потужним магнітом, який важив щонайменше кількадесят тонн. Це був стержневий магніт, який займав майже всю довжину корабля. Струм виробляли величезні генератори". Між двома такими кораблями-магнітами й розмістили піддослідний есмінець.

Втім, несподівано для всіх прорахований, здавалося б, до деталей експеримент дав побічний і непередбачуваний ефект. Він зробив есмінець і справді невидимим для неозброєного ока, вирвавши його з просторово-часового континууму. "Елдридж" несподівано опинився за сотні морських миль у гавані військово-морської бази у Норфолку (штат Вірджинія).

Звичайно, це був неабиякий науковий успіх. Проте для екіпажу експеримент обернувся трагедією. Поки корабель переміщувався з Філадельфії у Норфолк, а потім у зворотному напрямку, члени команди втратили орієнтацію в часі та просторі. На час переміщення вони покинули фізичний світ і не змогли повністю повернутися у звичне середовище. Повернувшись на базу ВМС у Філадельфії, багато моряків не могли пересуватися, не опираючись на стіни. Майже всі, хто вижив у цьому електромагнітному пеклі, здавалися божевільними, декотрі втратили дар мови й мислення. Після тривалої реабілітації їх комісували з флоту як "психічно неврівноважених".

Але чи можна вірити в такі майже фантастичні речі? Конструктор-електронник Патрік Мейсі, який під час війни займався контролем за аудіоматеріалами, згадує, як 1945 року він випадково переглянув ролик документального фільму без будь-яких коментарів. "На плівці було чітко видно, як два кораблі "закачували" якоюсь енергією. Між цими двома кораблями стояв третій. Через деякий час середній корабель - есмінець - зненацька почав розчинятися в якомусь рожевому тумані, поки від нього не залишився лише слід на воді. Потім, коли енергію чи щось там іще відключили, есмінець знову почав з'являтися з цього ж туману. Після перегляду мої колеги стисло прокоментували побачене. Один сказав, що "матроси з есмінця й досі не можуть отямитися, а деякі з них зникли кудись назовсім. Причому один нетяга розчинився, сидячи у барі за келихом віскі".

Як вдалося з'ясувати, "Філадельфійський експеримент" реанімували наприкінці сорокових й активно працювали над ним до 1983 року. Тоді на авіабазі ВПС "Нелліс" (штат Невада) пройшли перші випробування двох суперлітаків, спроектованих фірмою

"Локхід". Це були майже непомітні для радарів знамениті "Стелси" виконані з урахуванням "технології малої помітності". Подейкують, що саме ця технологія призвела до масового захворювання серед працівників "Локхіда". Причому симптоми хвороби співпадали з тими, які допікали членам екіпажу "Елдриджа".

Технологія розмагнічування, апробована в жовтні 1943 року, точніше - розкриття її секретів, може багато чого прояснити в такому загадковому явищі, як НЛО.

Не дивлячись на фантастичність і неймовірність, нехтувати цією інформацією не слід. Вона ознайомлює з тим, що діється у лабораторіях вчених. А що трапиться, коли результати використають проти людства?