Якщо ви хочете телефонічно вирішити те чи інше ділове питання, то за слухавку службового телефона необхідно братися, якщо:
• ви хочете швидко передати чи отримати відповідну інформацію;
• вам необхідно з'ясувати думку тієї чи іншої посадової особи з питання, що вас цікавить;
• вам бажано отримати згоду на конкретні дії у вищих організаціях;
• вам необхідно уточнити, чи залишається в силі попередня домовленість про відповідні дії, зустріч тощо;
• ви готові до телефонної розмови;
• необхідно дізнатися чи абонент буде на своєму робочому місці. Ділова телефонна розмова може тривати три хвилини. її модель: відрекомендуватися — 20 + 5 с;
У введення співбесідника в курс справи — 40 + 5 с;
^ обговорення ситуації 100 +5 с; ^ заключне слово — 20 + 5 с.
На перших порах вкластися в цей ліміт важко, але ця модель реальна. Приблизну модель розмови необхідно складати з урахуванням психології співрозмовника, якщо вона відома, або прогнозованої реакції, зацікавленості його з урахуванням займаної посади.
Наслідком недостатньої підготовки телефонної розмови може бути неповна інформація, неправильна орієнтація в ліловій бесіді. Невміння провести з максимальною користю телефонну розмову свідчить про невміння правильно та ефективно організувати свою працю.
4.5.4. Про правила етикету ділової телефонної розмови
О котрій годині краще телефонувати?
• Найбільш оптимальний час для телефонних розмов
з 9.30 до 21.30. У виняткових і екстремальних випадках можна телефонувати в будь-який час.
• Якщо вам потрібно зателефонувати партнерам за кордон, уточніть різницю в часі (щоб ваш дзвінок не пролунав пізно вночі чи вранці).
Користування службовим телефоном включає знання елементарних правил культури спілкування по телефону.
Які ж існують правила етикету ділової телефонної розмови?
• Необхідно пам'ятати, що телефонна розмова, як і ділове спілкування, залежить від емоційного забарвлення, в якому вона відбувається. Не випадково у підручниках для підготовки секретарів є така фраза: "При відповіді на телефонний дзвінок тон вашого голосу повинен бути таким, ніби ви хочете сказати: "Який я щасливий, що можу надати вам послугу".
• Чим коротша і насичені і на телефонна бесіда, тим більше від неї користі.
• Пам'ятайте про тс, що ваше мовлення — це ваша візитівка і візитівка фірми чи господарства, у якому ви працюєте. Тому, піднявши слухавку, скажіть: "Алло" або інформативніше: "Фірма "Злагода", "Відділ маркетингу".
• "Так" кажуть як ствердження на питання, що вам поставлять. Казати "слухаю" теж не рекомендують, адже і так зрозуміло, що ви не закрили вуха.
♦ Рекомендують говорити спокійно і з гідністю, навіть якщо телефонує суперважлива персона. Своєю розмовою ви маєте створити враження, що ви компетентний працівник, а не розгублений новачок у цій справі.
♦ Не можна ставити запитань на зразок: "Що вам потрібно?", "Що ви хотіли?". Краще запитати: "Чим я можу вам допомогти?" "Чи можу я вам допомогти?"
♦ Вести розмову потрібно доброзичливим тоном, говорити привітно.
♦ Рекомендують посміхатися, щоб це відчув ваш співрозмовник.
♦ Якщо ви телефонуєте, обов'язково потрібно представитися, назвавши чітко посаду, підприємство, прізвище, ім'я та по батькові.
♦ Ознакою особливої ввічливості є початки фраз на зразок: Доброго дня! Чи можна попросити до телефону професора
Коваленка? Його турбує аспірантка Коваль Марія Сергіївна.
Доброго ранку! Моє прізвище— Турянська. Я— доцент кафедри історії нашого університету. У мене до вас така справа ...
♦ Мобільний телефон під час занять, ділових бесід, переговорів має бути відімкненим.
♦ Зміст розмови потрібно детально продумати, можливо, варто зробити на аркуші паперу деякі нотатки (основні пункти розмови, щоб чогось не забути).
♦ Не можна використовувати в діловій розмові "слів-паразитів": ага, угу, еге. Для підтвердження думки, що ви з цікавістю слухаєте, вживайте слова: звичайно, я вас розумію, так.
♦ Ніколи не кажіть, що ви нічого не знаєте. Абонент буде думати, що ви некомпетентний працівник. Оскільки ви представник фірми і зацікавлені також у зростанні її престижу, проявіть бажання допомогти абонентові узнати необхідну інформацію, попросіть, щоб перетелефонували. На призначений час підготуйте потрібні дані.
♦ Якщо вашого колеги немає на місці, а його просять до телефону, не можна відповідати "Його нема". Потрібно сказати: "Буде о 15-ій годині. Чи не хочете ви щось Миколі Івановичу передати?" Не кидайте відразу слухавки, якщо відповіли, адже в абонента можуть виникнути ще якісь запитання. А вашу оперативність можуть розцінити як елементарну безтактність.
♦ На анонімний дзвінок можна не відповідати.
♦ Якщо ви помилилися номером, вибачтеся і припиніть розмову словами: "Прошу вибачення, це помилка".
♦ Суть справи потрібно викладати чітко, лаконічно, без зайвих подробиць. Цього можна досягти за рахунок детально продуманого переліку головних і другорядних питань, які вимагають короткої і конкретної відповіді. Речення мають бути короткими (краще сприймаються на слух).
♦ Телефонна розмова повинна бути діалогічною, а не монологічною.
♦ Закінчувати розмову може той, хто зателефонував, або ж старша за віком чи службовим становищем людина.
♦ У розмові часто вживаними можуть бути формули ввічливості: Прошу! Пробачте за турботу! Дякую за увагу! Дякую за консультацію! Дякую за інформацію! До побачення!
♦ Звертатися до співрозмовника потрібно на ім'я та по батькові, називаючи його посаду чи звання. Якщо забули, то краще вибачитися і перепитати. Уживати весь час займенник ви не можна.
♦ Телефонувати знайомому (знайомій) і вести приватні розмови зі служби не бажано.
♦ У службових справах телефонувати додому не слід.
♦ Заочно (телефонічно) розв'язувати важливі службові справи не можна.
♦ Службові телефонні розмови мають бути короткими.
♦ Керівникові допомагає спілкуватися з партнерами секретар (вона (він) встановлює контакт з потрібним абонентом, відповідає на дзвінки).
♦ У години прийому відвідувачів телефон рекомендують відімкнути.
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! Під час телефонної розмови:
• необхідно враховувати, що слова виразніше звучать після міні-пауз;
• цифри, прізвища, іноді запитання краще повторювати двічі;
• неприємні слова слід вимовляти звичайним голосом, щоб співбесідник вдумався в їх значення;
• не використовувати слів-паразитів;
• слідкувати, щоб мова була чіткою та зрозумілою, голос — сильним і твердим;
• як і в художньому творі, так і в телефонній розмові є зав'язка, кульмінація і розв'язка. Кульмінацією є обговорення ситуації.
• інколи заключну частину телефонної розмови потрібно продумувати заздалегідь.
• Уміння правильно, розумно і ефективно користуватися телефоном зробить його надійним помічником у бурхливому діловому житті.
• У напруженому житті ділових людей спілкування по телефону є незамінною можливістю для швидкого розв'язання проблем. Не завжди є час для зустрічі віч-на-віч. А протягом кількох хвилин, уміло спілкуючись по телефону, можна вирішити будь-яке питання.
• Однак перш ніж телефонувати у важливій справі, особливо до людини, статус якої вищий, а її рішення матиме важливе значення, треба спочатку добре обміркувати можливий перебіг майбутньої розмови. Для цього треба уявити собі людину, з якою доведеться розмовляти, і бесіду будувати, враховуючи її особливості. До того ж треба зважати на те, що в неї обмаль часу і не вона є ініціатором бесіди.
• Звичайно, телефонну розмову спланувати досить важко, особливо з незнайомим абонентом. Ми не бачимо співрозмовника, нам не відомі його жести, міміка тощо. Ми лише чуємо його голос, орієнтуємося на інтонацію та паузи. До того ж розмова обмежена в часі (3—5 хвилин). Але й ця бесіда має відбуватися поетапно: взаємне представлення, введення співрозмовника в курс справи, обговорення проблеми, заключні слова.
• Викладаючи проблему по телефону, слід дотримуватися максимальної лаконічності фраз, точності формулювань, однозначності висловлювань, чіткості дикції.
4.5.5. Мобільний телефон і ділові стосунки
Мобільний телефон і комп'ютер уже давно стали атрибутами сучасної ділової людини.
Звичайно, традиційні правила спілкування по телефону залишаються в силі: той, хто почав, той і закінчує розмову; краще, щоб телефонні дзвінки не переривали бесіду, але поряд із цим з'являються і нові, які враховують специфіку мобільного зв'язку.
Мобільний апарат завжди знаходиться біля його власника, тому, як правило, ніхто інший відповісти на виклик не може, тому зникає необхідність кликати потрібну людину до телефону. Але з іншого боку цей дзвінок може бути незручним для абонента, тому відразу необхідно про це запитати, щоб не ставити людину в незручне становище.
Зовсім неприпустимо користуватися мобільним телефоном на конференціях, під час нарад. У такому випадку необхідно переадресувати вхідний виклик на поштовий ящик голосової пошити або включити вібродзвінок замість звукового сигналу.
Не слід викладати мобільний телефон на стіл під час ділової зустрічі, щоб не демонструвати зневагу до співбесідника, ніби розмова з партнером є менш цікавою і значимою, ніж розмова, що очікується по телефону.
Навіть під час перерви в діловій бесіді, для розмови по телефону краще вийти в іншу кімнату.
Необхідно намагатися компенсувати чи згладжувати ті незручності, які може спричинити навколишнім власник мобільного телефону. Той, хто розмовляє по телефону на ходу, іноді не вітається зі знайомими, не поступається на дорозі. У такій ситуації краще зупинитися збоку, закінчити розмову по телефону і після цього продовжувати йти.
Основне правило користування мобільним телефоном: він не повинен стати причиною незручностей чи прояву неповаги до оточуючих.
Запитання і Завдання для самоконтролю
Завдання 1. Підготуйте і запишіть поради "Як розмовляти по телефону".
Завдання 2. Дайте відповіді на запитання.
1. Чому телефон посідає важливе місце в житті людини?
2. Коли і чи потрібно знімати слухавку?
3. Які ви знаєте правила етикету ділової телефонної розмови?
4. У яких ситуаціях потрібно користуватися службовим телефоном?
5. Що б ви порекомендували запам'ятати колезі, який ще не все знає про правила ведення ділової телефонної розмови?
6. Які ви знаєте правила ведення ділової розмови по мобільному телефону?
Завдання 3. Підготуйте коротке повідомлення "Вирішення ділового питання телефонічно".
Завдання 4. Розкажіть про правила етикету ділової телефонної розмови.
4.5.5. Мобільний телефон і ділові стосунки
4.6. Ділові зустрічі
4.7. Переговори
4.7.1. Поняття про переговори. Три основи стратегії переговорів
4.7.2. Підготовка до переговорів
4.7.3. Стратегічні підходи до проведення переговорів
4.7.4. Тактика і принципи переговорів
Розмежування між суттю проблеми і стосунками сторін
Визначення взаємних інтересів