Історія економіки та економічної думки - Козюк В.В - ПЕРЕДМОВА

Історико-економічні знання є необхідною складовою професійної підготовки економістів. їх завдання - розширити світогляд, сформувати економічне мислення та економічну культуру сучасного спеціаліста. Опанування світового і вітчизняного досвіду розвитку господарської практики та економічної думки, їх особливостей на різних етапах суспільної еволюції допомагає враховувати здобутки минулого, запобігати повторенню помилок, долати старі стереотипи і визначати нові аспекти проблем. В умовах інформаційно-комунікаційної революції та входження України в глобальний економічний простір все більш актуальним стає питання інтелектуалізації праці та ролі людини в "новій" економіці. Освітній рівень і потенціал особистості істотною мірою визначають і пришвидшують процес формування людини творчої (homo creator), здатної досліджувати, аналізувати, прогнозувати та використовувати здобуті знання у практичній діяльності.

Розуміння значення історико-економічних знань зумовлює необхідність наукової діяльності у галузі економіки. Відомий економіст Й.А. Шумпетер писав: "Ніхто не зможе зрозуміти економічні явища будь-якої епохи, враховуючи сучасну, без належного знання історичних фактів, належного історичного чуття і того, що може бути названо історичним досвідом".

Навчальний посібник з дисципліни "Історія економіки та економічної думки" укладено відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра за галузями знань 0305 "Економіка і підприємництво", затвердженої Міністерством освіти і науки України. Це інтегрований і структурований виклад історії економіки та історії економічної думки з метою розкриття їх нерозривного зв'язку. У посібнику на основі цивілізаційної парадигми суспільствознавства і зумовленої нею періодизації історико-економічного розвитку, системно-синергетичного підходу з використанням найновіших досліджень світової економічної науки висвітлено еволюцію і функціонування економічних систем, досліджено господарство країн Європейської цивілізації та викладено наукове розуміння їхньої економічної реальності представниками різних напрямів, течій і шкіл економічної думки. Висвітлення матеріалу завершується першим десятиліттям XXI ст.

Головне завдання посібника - узагальнити, систематизувати й інтегрувати наукові досягнення з історії економіки та історії економічної думки. Авторський колектив прагнув витримати загальну логіку розвитку історико-економічної науки, відобразити світове надбання економічних знань та історичного досвіду. На початку кожного розділу характеризуються цивілізаційні (політичні, соціальні, культурно-ідеологічні) фактори впливу на економічний розвиток, визначаються основні тенденції економічної теорії і господарської практики конкретного історичного періоду. Ґрунтовно досліджуються історичні процеси, методологічні та загальнотеоретичні погляди окремих учених, їхнє значення для економічної науки.

Кожний розділ завершується навчальним тренінгом, до складу якого входять контрольні запитання і завдання, навчальні й тестові завдання, список першоджерел та рекомендованої літератури. У пропонованих завданнях звертається увага на порівняльний аналіз економічних теорій і практики господарювання. У кінці книги подано короткі біографічні довідки про найвидатніших мислителів і вчених-економістів, словник економічних термінів і понять та загальний список рекомендованої літератури і першоджерел.

За структурою навчальний посібник складається із двох книг: 1) "Історія економіки та економічної думки: від ранніх цивілізацій до початку XX ст."; 2) "Історія економіки та економічної думки: XX - початок XXI ст. Разом вони охоплюють повний курс зазначеної навчальної дисципліни.

Навчальний матеріал посібника викладено у трьох частинах.

У першій частині навчального посібника "Господарство первісних суспільств. Господарство та економічна думка суспільств доіндустріальних, ранніх і традиційних цивілізацій" розглядаються проблемні питання періодизації цивілізаційного розвитку суспільств.

Висвітлено зародження та розвиток господарської діяльності суспільств східного і західного типів трансформації в умовах первісного і ранніх до осьових та традиційних регіональних суспільств, світоглядні зміни в осмисленні економічних явищ і процесів.

У другій частині "Становлення і розвиток ринкового індустріального господарства в суспільствах Європейської цивілізації та їх відображення в економічній думці (XVI - початок XX ст.)" розкривається світовий і вітчизняний досвід становлення й утвердження індустріальної економіки, формування економічної теорії як цілісної системи знань від класичної політичної економії до неокласичної економічної теорії, гетеродоксальних течій економічної думки. Виклад матеріалу в посібнику забезпечує можливості для порівняльного аналізу українського історичного досвіду зі світовим.

У третій частині "Розвиток і трансформація індустріального господарства в суспільствах Європейської цивілізації у XX-XXI ст. та їх відображення в економічній думці. Формування глобальної економіки та економіки знань" (друга книга) висвітлено досвід індустріалізації світового й національних господарств, формування різних моделей змішаних економічних систем, концептуальні підходи макро- і мікроекономічної теорії XX ст. Проаналізовано функціонування національних господарств в умовах глобалізації та формування економіки знань як панівних тенденцій сучасного періоду розвитку економіки та суспільства, розкрито багатогранність, різноманітність, альтернативність і єдність основних теорій економічної думки. Досліджено розвиток економіки України в радянський період, а також умови і причини кризових явищ. Простежуються на конкретному матеріалі особливості становлення ринкової економіки України, її реформування і трансформація, а також напрями формування вітчизняної економічної думки в кінці XX - на початку XXI ст.

Колектив авторів сподівається, що пропонований навчальний посібник допоможе студентам у засвоєнні знань і досвіду, нагромаджених людством на шляху економічного розвитку, опануванні здобутків світової та вітчизняної економічної думки, сприятиме збагаченню економічного світогляду, розвитку творчості та формуванню високої професійної культури майбутніх фахівців.