Аудит: організація і методика - Огійчук М.Ф. - 6.11. Візуальна, документальна, усна інформація

Всі факти та порушення, які виявлені аудитором повинні підтверджуватися документами.

Та інформація, яка отримана візуально ґрунтується на зовнішній та внутрішній інформації. Проте її основою є також документи. Документи в цьому випадку класифікуються на:

o постійні, які вміщують інформацію, що стосується перевірки окремих питань, які повторюються з року в рік (копії статутних та реєстраційних документів тощо);

o поточні, які вміщують інформацію, яка стосується насамперед аудиторської перевірки поточних періодів фінансово-господарської діяльності клієнта (каса, банк, реалізація та ін).

До документальної інформації можна віднести всю інформацію, яка отримана аудитором, окрім усної інформації управлінського персоналу та інших робітників підприємства замовника. До таких документів відносять:

- установчу документацію;

- первинну облікову документацію;

- документацію аналітичного характеру;

- документацію синтетичних записів;

- бухгалтерську і фінансову звітність.

Усну інформацію в більшій мірі аудитор отримує під час ознайомлення із замовником. В цей період аудитор з'ясовує:

o напрямок виробничої діяльності клієнта;

o законність створення підприємства;

o стан бухгалтерського обліку і внутрішньогосподарського контролю;

o можливість аудиторського ризику;

o величину суттєвості та ін.

6.12. Поняття аудиторського звіту і аудиторського висновку

Аудиторський звіт являє собою матеріали, які складаються за результатами перевірки. Крім аудиторського висновку (акта аудиторського контролю), в документацію аудиторського звіту можна включити: річний (квартальний) звіт, акт здавання-приймання виконаних аудиторських робіт, протокол узгодження договірної ціни на аудиторські послуги, угоду на здійснення аудиторських послуг (даний документ можна також віднести до планової документації).

Крім того, до аудиторського звіту можна віднести такі документи: наказ керівника підприємства-замовника на проведення аудиторських послуг, акти інвентаризації активів і пасивів, договір на проведення попередньої експертизи.

Аудиторський висновок - це систематизоване узагальнення виявлених порушень, характеристика стану фінансової та бухгалтерської звітності, висновки про її достовірність, повноту та відповідність чинному законодавству та встановленим нормативам.

Аудиторські висновки можна класифікувати за двома ознаками:

* за економічною характеристикою досліджень;

* за видами.

Перша група включає: аудиторські загальноприйняті висновки і аудиторські висновки спеціального призначення.

Загальноприйняті висновки: аудиторський висновок про фінансову звітність, аудиторський висновок про фінансовий стан підприємства, аудиторський висновок (акт) про проведення консультацій.

До аудиторських висновків з аудиту спеціального призначення належать: висновки щодо фінансових звітів, складених відповідно до всеохоплюючої основи бухгалтерського обліку, відмінні від міжнародних чи національних стандартів бухгалтерського обліку, висновки щодо компонентів або фінансових звітів, висновки щодо виконання контрактних угод, висновки щодо узагальнених фінансових звітів. Друга група включає: безумовно-позитивний аудиторський висновок, умовно-позитивний аудиторський висновок, відмову від висловлення, негативний аудиторський висновок.

6.13. Зовнішня і внутрішня інформація, інша інформація

Аудитор перед початком і в момент проведення перевірки накопичує інформацію для висловлення думки і відображення її в аудиторському висновку.

По відношенню мети здійснення господарських операцій інформацію можна класифікувати на:

o зовнішню;

o внутрішню;

o іншу.

Зовнішня інформація накопичується з документів, що складаються в інших організаціях, які мають виробничий і господарський зв'язок із замовником аудиту. До такої документації відносять документи за розрахунками:

- договори;

- рахунки-фактури;

- накладні;

- залізно-дорожні накладні;

- відповіді на претензії; відповіді на позивні заяви;

- відповіді сторонніх організацій на запитання по окремих процедурах.

Крім того, може бути документація банку (при отриманні кредитів, здійсненням банківських операцій).

Внутрішня інформація являється найрізноманітнішою. Вона систематизується з внутрішніх документальних джерел:

o з обліку необоротних активів;

o з обліку запасів;

o з обліку коштів, розрахунків та інших активів;

o з обліку власного капіталу та забезпечення зобов'язань;

o з обліку довгострокових зобов'язань;

o з обліку поточних зобов'язань;

o з обліку доходів і результатів діяльності;

o з обліку витрат за елементами;

o з обліку витрат діяльності;

o з обліку позабалансових рахунків.

Інша інформація може бути отримана з документації:

- наказів та розпоряджень;

- проектно-кошторисної документації;

- листування з організаціями;

- протоколів.