Основи економічної теорії - Дзюбик С. Д. - 3.3. Кругопотік ресурсів і продуктів

У кожному цивілізованому суспільстві ресурси і продукти перебувають у безперервному русі, що показано на рис. 3.1, верхня половина цієї схеми показує рух ресурсів. Тут домогосподарства, які безпосередньо або опосередковано (як власники торговельно-промислових корпорацій), володіють усіма економічними ресурсами, постачають ці ресурси підприємствам. Останні, ясна річ, пред'являють попит на ресурси, бо саме з їх допомогою фірми виготовляють товари та послуги. Взаємодія попиту і пропозиції на безліч людських і матеріальних ресурсів установлює ціну на кожний із них. Платежі, які здійснюють підприємства, купляючи ресурси, являють собою витрати цих підприємств, але одночасно вони подвоюють потоки заробітної плати, ренти, відсотка і прибутків у домогосподарства, що постачають ресурси.

Аналогічний процес відбувається і з ринком продуктів, що показано у нижній половині схеми. Грошовий дохід, отриманий домогосподарствами від продажу ресурсів як такий, немає реальної цінності. Споживачі не можуть ні їсти, ні одягати на себе монети і паперові гроші. Тому в процесі витрачання грошового доходу домогосподарства виявляють свій попит на безліч товарів і послуг.

Одночасно підприємства з'єднують придбані ними ресурси для виробництва і пропозиції товарів і послуг на тих самих ринках. Взаємодія цих рішень про попит і пропозицію і визначає ціни на товари. Варто зауважити, що з позиції підприємств потік споживчих видатків на товари і послуги формує виручку або дохід від продажу цих товарів та послуг.

Схема кругопотоку ресурсів, продуктів і доходів демонструє складне, взаємозв'язане переплетення процесів прийняття рішень і економічної діяльності. Варто звернути увагу на те, що і домогосподарства, і підприємства одночасно виступають на обох основних ринках, але у кожному випадку з протилежних боків.

На ринку ресурсів підприємства виступають як покупці, тобто на боці попиту, а домогосподарства як власники ресурсів

і постачальники виступають продавцями, тобто на боці пропозиції. На ринку продуктів вони міняються місцями: домогосподарства як споживачі опиняються у стані покупців, тобто на боці попиту, а підприємства перебувають уже в таборі продавців, тобто на боці пропозиції. Разом з тим кожна із цих груп економічних одиниць одночасно і купує, і продає.

Важливе місце у здійсненні цих угод посідає проблема рідкісності. Оскільки домогосподарства володіють лише обмеженими ресурсами для постачання підприємств, грошові доходи споживачів також обмежені. Обмежена кількість гривень, певна річ, не дозволяє придбати всі товари і послуги, які споживач хоче купити, так само і рідкісність ресурсів обмежує виробництво готових товарів і послуг. Отже, проблема рідкісності ресурсів і прийняття правильного рішення є визначальною в аналізі схеми.

Таким чином, в умовах ринкової економіки домогосподарства як власники ресурсів продають їх підприємствам, а як споживачі витрачають свій грошовий дохід, отриманий від продажу ресурсів, на купівлю товарів і послуг. Щоб виготовляти товари і послуги підприємства мусять купувати ресурси; їхня продукція потім продається домогосподарствам в обмін на споживчі видатки останніх, а з точки зору підприємств в обмін на отриману ними виручку. Кінцевим результатом цього процесу є реальний потік економічних ресурсів (на схемі він рухається проти годинникової стрілки, а грошовий потік доходів і споживчих видатків — за годинниковою стрілкою). Усі ці потоки рухаються одночасно і безперервно.

Варто відзначити, що схема кругопотоку ресурсів, продуктів і доходів не відображає всього розмаїття взаємозв'язків і взаємозалежностей між окремими домогосподарствами, окремими підприємствами, окремими ресурсними і продуктовими ринками у реальному житті. Не показує вона також і угод, що здійснюються всередині секторів підприємств і домогосподарств. Основна перевага цієї моделі кругопотоку полягає в тому, що вона розкриває фундаментальні принципи функціонування чистого ринку.

У моделі кругопотоку зовсім не враховується економічна роль держави, оскільки інститути чистого ринку передбачають створення замкненої, саморегульованої економіки, в якій роль уряду незначна.

На цій стадії аналізу схема не враховує і ролі міжнародного ринку. Вона також передбачає, що домогосподарства витрачають повністю весь свій грошовий дохід, а значить, потоки доходу і видатків є постійними. У реальних параметрах це означає, що рівні виробництва і зайнятості також постійні.

Модель кругопотоку не слід розглядати як вічний рушій. Описувані цією моделлю економічні процеси вичерпують людську енергію і поглинають матеріальні ресурси. Більше того, проблеми забруднення навколишнього середовища, які набули широкого розголосу, зумовлені тим, що більша частина ресурсів, вкладених у процеси виробництва і споживання, повертається в систему у вигляді тих чи інших відходів.

Аналіз кругопотоку також не пояснює, як фактично формуються ресурсні і ринкові ціни. Необхідно відзначити, що всі основні факти і процеси, які у цій схемі не враховані, будуть розкриті у наступних темах.

Підсумки

1. Ринок — це механізм, що регулює взаємовідносини між продавцями та покупцями.

2. Основними умовами виникнення та ефективного функціонування ринку є поділ праці (спеціалізація) і різноманітність форм власності та видів господарювання.

8. Спеціалізація функцій дає змогу кожній людині і кожній сфері суспільної діяльності з найбільшою вигодою використати кожну специфічну відмінність кваліфікації і ресурсів. Вона не тільки ґрунтується на відмінності здібностей різних людей, але й сама викликає і посилює ці відмінності.

4. Власність — це сукупність прав окремої людини, груп людей, держави щодо володіння, розпорядження та використання конкретних благ. Є чимало й інших визначень власності, зокрема її розглядають як певну історичну форму привласнення життєвих благ, насамперед засобів виробництва. Основною формою власності в умовах ринкової економіки є приватна власність.

5. Оскільки в Україні панівною формою власності була державна, яка залишилась у спадок від колишнього СРСР, то одним із найважливіших завдань, що виникло перед Україною після здобуття незалежності, було створення умов для трансформації одержавленої власності в її різноманітні форми.

6. Основними принципами ринкової економіки є: приватна власність, максимальна свобода підприємництва, свобода вибору власників економічних ресурсів та споживачів, стимулювання особистого інтересу, свобода ціноутворення, повна відповідальність за результати своєї господарської діяльності, самостійність у розпорядженні цими результатами, необмеженість у зростанні особистих доходів членів суспільства, рівноправність усіх форм власності і видів господарювання, конкуренція як антипод монополії, обмеженість втручання держави в економічні відносини тощо.

7. В умовах ринкової економіки домогосподарства як власники ресурсів продають їх підприємствам, а як споживачі витрачають свій грошовий дохід, отриманий від продажу ресурсів, на купівлю товарів і послуг. Щоб виготовляти товари і послуги підприємства мусять купляти ресурси; їхня продукція потім продається домогосподарствам в обмін на видатки споживачів. Кінцевим результатом цього процесу є реальний потік економічних ресурсів. Усі ці потоки рухаються одночасно і постійно.

Терміни і поняття

Ринок; товар; власність; приватна і державна власність; поділ праці і спеціалізація; роздержавлення; приватизація; свобода підприємництва; свобода вибору; особиста вигода й особистий інтерес; конкуренція; монополія; схема кругопотоку ресурсів; продуктів і доходів.

Питання для повторення

1. Дайте визначення ринку,

2. Розкрийте основні умови виникнення та ефективного функціонування ринкової економіки.

3. Досконала і недосконала конкуренція.

4. Назвіть і поясніть основні принципи ринку.

5. Які проблеми виникають у зв'язку із збільшенням основного капіталу в умовах економіки повної зайнятості ресурсів і повного обсягу виробництва? Проілюструйте цю проблему з допомогою кривої виробничих можливостей.

6. Які переваги поділу праці і спеціалізації у використанні людських і матеріальних ресурсів? Які недоліки? Поясніть тезу: "Обмін є результатом спеціалізації".

7. У чому полягає обмеженість моделі кругопотоку ресурсів, продуктів і доходів.