Основи економічної теорії - Дзюбик С. Д. - Розділ 4. ТЕОРІЯ ПОПИТУ І ПРОПОЗИЦІЇ

Аналізуючи у третьому розділі схему кругопотоку ресурсів, продуктів і доходів, ми виходили з того, що ціни на них дані самі собою. Основне завдання цього розділу — розкрити механізм формування цін і обсягів виробництва на основі законів попиту та пропозиції на чисто конкурентних ринках, на яких жоден покупець чи продавець не може контролювати ціну.

4.1. Закон попиту

Таблиця попиту.

Досвід показує, що кількість товарів, куплених споживачами, завжди залежить від ціни: чим вища ціна товару, тим менше його купують, і чим нижча його ринкова ціна, тим більше буде куплено одиниць цього товару. Виходить, між ринковою ціною товару (наприклад, пшениці) і тією його кількістю, на яку пред'являється попит, завжди існує певне співвідношення. Цей взаємозв'язок між кількістю продукту, яку споживачі бажають і спроможні купити за кожну ціну із низки можливих цін за деякий проміжок часу, називається попитом. Його можна зобразити у вигляді шкали (табл. 4.1).

Із даних табл. 4.1 видно, що за будь-якої ціни, наприклад, 50 грн за центнер, всіма споживачами буде куплено на ринку певну кількість пшениці — у конкретному випадку 9 тис. ц за місяць. За нижчої ціни, скажімо 40 грн за центнер, кількість купленої пшениці зросте і складе 10 тис. ц. Заданими табл. 4.1, зіставивши дані другого рядка з першим, можна визначити кількість купленої пшениці за будь-якої ціни.

Таблиця 4.1. Співвідношення між обсягом попиту і ціною

Варто відзначити, що шкала попиту сама по собі не дає відповіді на запитання, яка із п'яти можливих цін реально існує на ринку пшениці. Це залежить від попиту і пропозиції. Отже, попит — це виражені у формі таблиці наміри покупця щодо купівлі продукту. До того ж, щоб величини попиту мали якесь значення, вони повинні стосуватися певного відрізка часу — дня, тижня, місяця тощо. Із даних табл. 4.1 видно, що існує від'ємний, або обернений, зв'язок між ціною і величиною попиту. Цей обернений зв'язок і називається законом попиту.

Важливо усвідомити, що у будь-який період часу кожний покупець продукту отримує менше задоволення, вигоди або користі від кожної наступної одиниці продукту. Оскільки споживання підлягає дії принципу спадної граничної корисності — тобто принципу, згідно з яким наступні одиниці цього продукту приносять все менше і менше задоволення, — споживачі купують додаткові одиниці продукту лише за умови, що його ціна знижується.

На дещо вищому рівні аналізу закон попиту можна пояснити ефектами доходу і заміщення. Ефект доходу вказує на те, що за нижчої ціни людина може дозволити собі купити більше продукту, не відмовляючись від придбання якихось альтернативних товарів. Тобто зниження ціни продукту збільшує купівельну спроможність грошового доходу споживача, а тому він може купити більшу, ніж попередньо, кількість конкретного продукту. Вища ціна призводить до протилежного результату.

Ефект заміщення виражається в тому, що із зниженням ціни у людини з'являється стимул придбати дешевші товари замість аналогічних, але дорожчих. Споживачі схильні замінювати дорогі продукти дешевшими. Так, зниження ціни на яловичину підвищує купівельну спроможність доходу споживача і дозволяє йому купувати більше яловичини (ефект доходу). Із зниженням ціни купівля яловичини стає привабливішою, її купують замість свинини, баранини, курчат і риби (ефект заміщення). Ефекти доходу і заміщення сполучаються і призводять до того, що у споживачів з'являється можливість і бажання купувати більшу кількість продукту за нижчу ціну, ніж за високу.