Бухгалтерський облік у бюджетних установах - Михайлов М.Г. - 2. Оцінка та переоцінка необоротних активів

Необоротні активи у бухгалтерському обліку та звітності відображаються за такою вартістю:

- первісна;

- балансова (залишкова);

- відновна.

Первісна вартість необоротних активів - це вартість, що історично склалась, тобто, собівартість за фактичними витратами на їх придбання, спорудження та виготовлення.

Балансова (залишкова) вартість необоротних активів - це первісна вартість за вирахуванням суми нарахованого зносу. Визначається розрахунково.

Відновлювальна вартість необоротних активів - це первісна вартість, змінена після переоцінки.

Зміна первісної (відновлювальної) вартості необоротних активів проводиться у разі індексації їх первісної вартості відповідно до чинного законодавства України, а також при добудівлі, дообладнанні, реконструкції, частковій ліквідації відповідних об'єктів та модернізації, яка призвела до додаткового укомплектування необоротних активів.

Індексація первісної (відновлювальної) вартості груп необоротних активів проводиться згідно з коефіцієнтом індексації, який визначається за формулою, передбаченою пунктом 8.3.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". У формулі застосовується індекс інфляції року, який щорічно визначається Державним комітетом статистики України. Індексація первісної (віднов-лювальної) вартості груп необоротних активів може проводитися за самостійним рішенням керівника установи.

Проіндексована вартість необоротних активів буде вважатися їх обліковою первісною вартістю.

Якщо вартість окремих видів необоротних активів після індексації значно відрізняється від аналогічних нових зразків, то вартість цих необоротних активів необхідно привести у відповідність до вартості аналогічних нових зразків, що діють на дату проведення індексації на ці види активів.

Переоцінка необоротних активів бюджетних установ проводиться постійно діючою комісією, яка призначається наказом керівника установи щорічно і діє протягом року у складі:

- керівника або заступника (голова комісії);

- головного бухгалтера або його заступника (в установах і організаціях, у яких штатним розписом посада головного бухгалтера не передбачена, особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку);

- керівників груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інших працівників бухгалтерії, які здійснюють облік необоротних активів;

- особи, на яку покладено відповідальність за збереження необоротних активів;

- інших посадових осіб (на розсуд керівника установи).

Комісією здійснюється переоцінка кожної окремої одиниці необоротних активів і встановлюються нові ціни. При встановленні цін на однотипні предмети вони (ціни) у межах одного головного розпорядника бюджетних коштів повинні бути однаковими.

Якщо залишкова вартість об'єкта необоротних активів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість додається до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкта.

За результатами переоцінки комісією складається акт про зміну вартості необоротних активів, який затверджується керівником установи.

Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу необоротних активів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку.

Відповідальність за організацію роботи комісії покладається на керівника установи, а за об'єктивність визначення реальної вартості активів - керівника і голову комісії.

Індексація проводиться після закінчення року з використанням річного індексу інфляції та відповідно до формули коефіцієнта індексації основних засобів в ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" (п. 8.3.3).

Коефіцієнт індексації визначається за формулою:

Нова (переоцінена) первісна вартість визначається шляхом множення її на визначений коефіцієнт індексації. Одночасно в такому ж порядку індексується сума зносу, нарахованого на необоротні активи, яка склалася на момент проведення індексації.

Приклад. Установою проведено індексацію необоротних активів за минулий звітний рік. Коефіцієнт інфляції в якому становив 112,3. Тоді коефіцієнт індексації буде мати значення

(112,3 - 10) : 100 = 1,023.

Розрахунки з індексації об'єкта необоротних активів приведені в таблиці 51.

Таблиця 51

Розрахунки з індексації необоротних активів

Як бачимо, нову переоцінену вартість отримують множенням первісної вартості на коефіцієнт, і також суму переоціненого зносу отримують множенням суми зносу на коефіцієнт індексації. В обліку проводиться дооцінка зносу (різниця в значеннях) та дооцінка залишкової вартості (різниця в значеннях). В цілому вони становитимуть суму дооцінки первісної вартості. При отриманні уцінки необоротних активів зменшується їх первісна вартість та сума зносу.

Таблиця 52

Кореспонденції рахунків за результатами індексації

Приклад 2. На момент переоцінки первісна вартість комп'ютера становила 2500 грн, сума зносу - 2500 грн. Отже залишкова вартість - 0 грн. Комісія дооцінила первісну вартість на суму 700 грн.

Тоді первісна вартість становитиме 3200 грн, а сума зносу - не змінюється - 2500 грн.

Кореспонденція: Дт 10 Кт 401 на суму 700 грн.

До первісної вартості необоротних активів не включаються витрати:

o Витрати з наймання транспорту для перевезення необоротних активів. Вони відносяться на видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків.

o Суми податку на додану вартість, які сплачуються при отриманні (купівлі) необоротних активів. Вони відносяться на фактичні видатки за кодом економічної класифікації видатків, що призначений для придбання цих активів.

В залежності від джерела придбання суми ПДВ відносяться:

- при придбанні їх за рахунок коштів загального фонду у всіх випадках на витрати установи в дебет рахунків 801,802 по коду основного платежу.

- при придбанні необоротних активів за рахунок коштів спеціального фонду можуть мати місце такі ситуації:

а) ПДВ відноситься в склад податкового кредиту з ПДВ якщо установа здійснює діяльність, що підлягає обкладенню ПДВ, зареєстрована як платник ПДВ та придбаються необоротні активи по оподатковуваних операціях;

б) ПДВ списується на витрати по спеціальних коштах в дебет рахунків 811-813 за відповідним кодом, якщо установа не являється платником ПДВ.

o Податки та збори, інші послуги та інші видатки, які сплачуються при придбанні. Вони відносяться на фактичні видатки бюджетної установи.

o Вартість робіт щодо встановлення структурованої кабельної системи, настройки локальної обчислювальної мережі тощо, а також витратні матеріали (кабельні лотки, монтажні панелі, розетки, коректори тощо), що використані при проведенні таких робіт. Їх вартість списується на фактичні видатки на підставі виправдних документів(актів виконаних робіт тощо).

o Витрати на поточний та капітальний ремонт відносяться на видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків.

Інструкцією з обліку необоротних активів передбачено, що капітальні витрати на поліпшення земель включаються у вартість необоротних активів щорічно в сумі витрат, які відносяться до прийнятих в експлуатацію площ, незалежно від закінчення всього комплексу робіт. Облік капітальних витрат на поліпшення земель ведеться шляхом розподілу на такі заходи:

- планування земельних ділянок,

- викорчовування площ під оранку,

- очищення водоймищ.

При цьому зазначається займана площа й вартість виконаних робіт за кожним заходом.

Капітальні вкладення в багаторічні насадження вводяться в склад необоротних активів щорічно у сумі витрат на прийняті в експлуатацію площі незалежно від закінчення всього комплексу робіт.

У разі придбання (будівництва) будинків бюджетними установами, що призначені для проживання і які є власністю установи, такі будинки перебувають на бухгалтерському обліку в бюджетній установі. У такому ж порядку обліковуються житлові приміщення для військовослужбовців, які будуються у військових містечках для їх проживання. При спорудженні житла із залученням у порядку пайової участі коштів установ, організацій та при придбанні квартир у будинках, які перебувають у комунальній власності і обліковуються в органах місцевого самоврядування, витрати, пов'язані з цим придбанням, списуються на фактичні видатки бюджетної установи.

Для правильного обліку витрат, пов'язаних з придбанням житла та самого житла, необхідно мати документальне підтвердження права власності на це житло.

Облік необоротних активів (за винятком бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, білизни, постільних речей, одягу та взуття, матеріалів довготривалого використання з науковою метою та таких, що мають обмежене використання) ведеться в повних гривнях, без копійок. Сума копійок, сплачених за придбання необоротних активів, відноситься на видатки установи.

Книги, посібники та інші видання, що входять до фонду бібліотек, обліковуються за груповим обліком та номінальними цінами, включаючи вартість початкових палітурних робіт. Витрати на ремонт та реставрацію книг, у тому числі і на повторні палітурні роботи, на збільшення вартості книг не відносяться і списуються на видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків.

Необоротні активи, які перебувають у системі одного головного розпорядника коштів і мають однакове функціональне призначення та однакову вартість, обліковуються на одних і тих же субрахунках бухгалтерського обліку.

Отримання установами необоротних активів як гуманітарної допомоги, проводиться відповідно до Закону України "Про гуманітарну допомогу" , інших нормативно-правових актів.

Необоротні активи, отримані безоплатно у вигляді безповоротної допомоги, дарунка, приймаються комісією, створеною наказом керівника установи, до складу якої обов'язково входить працівник бухгалтерії та представник установи вищого рівня.

Необоротні активи, отримані безоплатно від інших установ, зараховуються на баланс установи за первісною (відновлювальною) вартістю установи, що їх передала, з наведенням нарахованої суми зносу за повну кількість календарних місяців їх перебування в експлуатації

Комісія складає акт, в якому зазначаються найменування, кількість і вартість отриманих матеріальних цінностей за ринковими вільними цінами на їх аналогічні види. Оцінка необоротних активів здійснюється відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". При отриманні необоротних активів, що були у користуванні, вказується процент їх зносу. Дані акта відображаються в бухгалтерському обліку. Одночасно проставляється інвентарний номер, про що робиться запис в акті прийняття цінностей.