Кримінальне право України - Кузнецов В.В. - Білет № 28

1. Суспільно небезпечні наслідки та їх види

Злочинні наслідки - це небезпечні пошкодження в суспільних відносинах.

В. Кудрявцев зазначає, що суспільно небезпечні наслідки - це передбачена кримінально-правовою нормою матеріальна чи нематеріальна шкода, заподіяна злочинною дією чи бездіяльністю об'єкту посягання.

А. Міхлін вказує, що це шкода заподіяна злочинною діяльністю людини суспільним відносинам, що охороняються кримінальним законом.

Вчинювана злочином шкода за М. Ковальовим може бути класифікована на два види: 1) матеріальні наслідки: фізичні - вбивство, тілесні ушкодження, проведення аборту; майнові - зменшення майна, заподіяння майнових збитків; екологічні; 2) нематеріальні наслідки: ідеологічні; політичні; моральні.

М. Бажанов виділяє такі види злочинних наслідків:

а) матеріальні (матеріальні збитки, фізична шкода) та нематеріальні наслідки (моральна шкода); б) іноді законодавець в законі зазначає можливі реальні наслідки.

Є. Фесенко вказує на такі види злочинних наслідків:

1) наслідки у вигляді фізичної шкоди (смерть, ушкодження здоров'я - див. статті 115-119, 121-125); 2) у вигляді майнової шкоди (статті 185-190); 3) порушення нормальної роботи транспорту або зв'язку (статті 277, 360, 283); 4) у вигляді іншої шкоди - дезорганізації нормальної діяльності установ (ч. 2 ст. 357).

М. Коржанський вважає, що є такі види суспільно небезпечної шкоди: 1) фізична - вбивство, тілесні ушкодження, проведення аборту; 2) майнова - зменшення майна, заподіяння майнових збитків; 3) моральна - приниження гідності, честі, глум над могилою, над державним прапором, приниження авторитету представника влади і т. ін.; 4) політична - підривом державної самостійності, незалежності, економічної та політичної системи тощо.

Крім видів суспільно небезпечних наслідків В. Мальцев виділяє такі форми наслідків (в залежності від механізму спричинення шкоди об'єкту): 1) пов'язані з прямим посяганням на соціальну можливість (державна зрада); пов'язані з посяганням на соціальну можливість через вплив на предмет злочину (крадіжка); пов'язані з посяганням на соціальну можливість через вплив на суб'єкта суспільних відносин (посягання на працівника правоохоронного органу, суддю).

Характерна особливість злочинних наслідків в тому, що вони майже не зустрічаються в чистому вигляді - фізична шкода часто поєднується з майновою шкодою (наприклад, при розбійному нападі), а майнова шкода - з моральною (наприклад, при зґвалтуванні).

Тобто наслідком діяння є передбачене кримінально-правовою нормою матеріальна або нематеріальна шкода, яка заподіюється злочином суспільним відносинам. Ця ознака має практичне значення у матеріальних складах злочинів, до яких належать склади злочинів, об'єктивна сторона яких включає наслідки як обов'язкову ознаку. Такі злочини вважаються закінченими з моменту настання наслідку (вбивство, викрадення майна). Формальний склад злочину не передбачає наслідків, як обов'язкову ознаку, злочин вважається закінченим з моменту вчинення діяння, а наслідок на кваліфікацію не впливає (одержання хабара). В деяких складах наслідок є альтернативною ознакою (посягання на життя судді тощо може буди у формі замаху на вбивство або у формі вбивства).

Форми зазначення у статтях КК - наслідків як обов'язкової ознаки складу злочину різноманітні. У ряді випадків вони безпосередньо вказані в законі (ст. 185, 115 КК), а іноді випливають зі змісту закону. В останньому випадку висновок про обов'язковість наслідків для того чи іншого складу злочину робиться в результаті тлумачення закону. Зустрічаються диспозиції статей, які описують і діяння, і наслідок одним терміном (напр.: ст. 194 знищення або пошкодження майна, тобто приведення майна у непридатність діяння, факт знищення або пошкодження - наслідок).

Наслідки, як ознака об'єктивної сторони складу злочину, можуть бути або підраховані, або певним чином визначені. Наприклад, майнова шкода визначається вартісними критеріями, шкода здоров'ю може встановлюватись за допомогою судово-медичних критеріїв визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, порушення нормальної роботи транспорту - у зриві графіку руху поїздів тощо. Наслідки входять в предмет доказування по кримінальній справі, що стає можливим за умови конкретності цієї ознаки. Якщо наслідки злочину при розслідуванні не були встановлені або були визначені помилково, це є підставою для направлення судом кримінальної справи на додаткове розслідування або винесення виправдального вироку.