Кримінальне право України - Кузнецов В.В. - 2. Пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів (ст. 292)

Стаття складається з трьох частин, що містять заборонювальні норми, та примітки. Родовим об'єктом злочину є безпека руху або експлуатації транспорту. Безпосередній об'єкт злочину - безпека експлуатації магістрального трубопровідного транспорту. Додатковим необхідним безпосереднім об'єктом злочину є життя людини, а додатковими факультативними безпосередніми об'єктоами - здоров'я особи, власність, довкілля, інші блага.

Предмет злочину: 1) магістральні нафто-, газо- та нафтопродуктопроводи; 2) відводи від магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів; 3) об'єкти і споруди, технологічно пов'язані з магістральними нафто-, газо- та нафтопродуктопроводами; 4) засоби автоматики, зв'язку та сигналізації.

Об'єктивна сторона злочину (ч. 1 ст. 292 КК) містить три обов'язкові ознаки: 1) діяння, яке полягає у пошкодженні або руйнуванні предметів, описаних вище; 2) наслідки - порушення нормальної роботи зазначених трубопроводів або спричиненні небезпеки для життя людей; 3) причиновий зв'язок між ними.

Пошкодження предметів, про які йдеться у ст. 292, означає погіршення їхньої якості, зменшення цінності або доведення на якийсь час у непридатний за їх цільовим призначенням стан. Руйнування таких предметів - це заподіяння значних ушкоджень зазначеним предметам, через що вони втрачають свої функціональні властивості, але які можуть бути відновлені.

Порушення нормальної роботи трубопроводів, як наслідок цього злочину, означає як повне припинення подачі через них продукту, який транспортується, так і зниження потужності, аварійні зупинки, необхідність застосовувати резервне обладнання тощо. Інший наслідок - спричинення небезпеки для життя людей або інших тяжких наслідків - це створення реальної загрози загибелі однієї чи кількох осіб, заподіяння тілесних ушкоджень, великої матеріальної шкоди, значної перерви в роботі трубопроводу.

Причиновий зв'язок у цьому злочині має специфіку, обумовлену характером наслідків, і складається з двох ланок причинності. Такий зв'язок потрібно встановити: а) між діянням суб'єкта і змінами в об'єктах трубопроводу, тобто довести, що саме поведінка особи потягла за собою їх руйнування, пошкодження, б) між руйнуванням, пошкодженням об'єктів трубопроводу і наслідками, вказаними в диспозиції відповідної частини ст. 292 КК.

Злочин є закінченим з моменту настання зазначених у ст. 292 КК наслідків (матеріальний склад).

Суб'єкт злочину - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку).

Суб'єктивна сторона злочину характеризується складною (змішаною) формою вини. Ставлення винної особи до руйнування, пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів завжди з прямим чи непрямими умислом. Щодо остаточних наслідків, то вина виражатися тільки в необережності.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 292 КК) є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) загальнонебезпечним способом (наприклад, шляхом підпалу, вибуху, затоплення тощо, внаслідок чого створюється небезпека життю та здоров'ю багатьох людей, заподіяння шкоди багатьом матеріальним об'єктам).

Особливо кваліфікуючі ознаками злочину (ч. 3 ст. 292 КК) мають місце, якщо дії, передбачені частинами 1 або 2 ст. 292 КК, спричинили: 1) загибель людей (смерть однієї або кількох осіб); 2) інші нещасні випадки з людьми (це заподіяння потерпілому середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження); 3) аварію, пожежу чи значне забруднення довкілля; 4) інші тяжкі наслідки (це будь-яка інша значна шкода, викликана зруйнуванням чи пошкодженням трубопроводу, наприклад, припинення постачання споживачів нафтою, газом чи нафтопродуктами, великі матеріальні витрати на ремонт магістрального трубопроводу та відновлення його роботи тощо) або 5) були вчинені організованою групою.