Правознавство - Копиленко О.П. - 4. Види екологічних правопорушень

Екологічні правопорушення можна класифікувати таким чином:

• за видами природних ресурсів, яким заподіюється збиток, виділяються земельні, лісові, водні правопорушення, порушення законодавства про надра, про тваринний світ, атмосферне повітря і т. д.;

• за характером заподіяної шкоди — забруднення навколишнього природного середовища і окремих природних об'єктів (лісів, вод, надр, земель і ін.); псування, пошкодження, знищення природних об'єктів (псування земель, знищення тварин, занесених в Червону книгу, пошкодження лісів стічними водами, хімічними речовинами, промисловими і комунально-побутовими відходами та ін.); виснаження природних ресурсів (виснаження поверхневих і підземних вод, вибірковий відробіток багатих ділянок родовищ корисних копалини, що призводить до їх необгрунтованих втрат та ін.); нераціональне використання природних ресурсів (наприклад, нераціональне використання сільськогосподарських земель та ін.);

• за характером вживаних санкцій, тобто залежно від виду наступаючої відповідальності, — кримінальні, адміністративні, цивільно-правові, дисциплінарні та інші правопорушення;

• за ступенем суспільної небезпеки — екологічні злочини (кримінальні правопорушення) і екологічна провина (адміністративні, цивільні, дисциплінарні правопорушення).

Види відповідальності за екологічні правопорушення Згідно зі ст. 68. Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Кримінальна відповідальність встановлена за найбільш соціально небезпечні діяння у сфері природокористування і охорони навколишнього середовища, передбачені Кримінальним кодексом України, — екологічні злочини.

Екологічні злочини можна розділити залежно від їх предмету на загальні, які направлені проти навколишнього природного середовища в цілому, наприклад, ст.163 — Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів; ст. 78-1 — Пошкодження об'єктів магістральних нафто-газо- та нафтопродуктопроводів; ст. 157 — Порушення ветеринарних правил, що спричинило поширення епізоотії або інші тяжкі наслідки; ст. 158 — Порушення правил по боротьбі з хворобами і шкідниками рослин, і спеціальні, які роблять замах на окремі природні об'єкти, наприклад, ст. 159 — Потрава посівів і пошкодження насаджень; ст. 160 — Незаконна порубка лісу; ст. 161 — Незаконне полювання; Ст. 162 — Незаконне заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом; ст. 162-1. Незаконне видобування корисних копалин. До останніх також належать забруднення вод, забруднення атмосфери, псування землі, порушення правил використання і охорони надр, незаконна здобич водних тварин і рослин, порушення правил охорони рибних запасів, незаконне полювання, знищення критичних місцепроживань для організмів, занесених в Червону книгу України, незаконна вирубка дерев і чагарників, знищення або пошкодження лісів, порушення режиму природних територій, що особливо охороняються, і природних об'єктів.

У ряд статей КК України введені нові кваліфікуючі ознаки екологічних складів злочинів — здійснення протиправних діянь в зоні екологічної біди або зоні надзвичайної екологічної ситуації, здійснення діяння особою з використанням свого службового положення або групою осіб за попередньою змовою або організованою групою. Так, наприклад, ст. 238. КК України: "Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення":

1. Приховування або умисне перекручення службовою особою відомостей про екологічний, в тому числі радіаційний, стан, який пов'язаний із забрудненням земель, водних ресурсів, атмосферного повітря, харчових продуктів і продовольчої сировини і такий, що негативно впливає на здоров'я людей, рослинний та тваринний світ, а також про стан захворюваності населення в районах з підвищеною екологічною небезпекою — караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі діяння, вчинені повторно або в місцевості, оголошеній зоною надзвичайної екологічної ситуації, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки. Тісно пов'язаний з групою екологічних злочинів і такий злочин, як екоцид — (масове знищення рослинного і тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також здійснення інших дій, здатних викликати екологічну катастрофу (ст. 441 КК України), яке КК України відносить до розділу про злочини проти світу і безпеки людства.

У вигляді санкцій за екологічні злочини застосовуються штраф, позбавлення права займатися певною діяльністю або посідати певні посади, виправні роботи, арешт, обмеження свободи, позбавлення волі на певний термін та ін.

Адміністративна відповідальність встановлена за винні протиправні діяння, що порушують встановлений екологічний правопорядок і передбачені нормами адміністративного законодавства. Адміністративні правопорушення встановлені Кодексом України про адміністративні правопорушення (розд. 7 "Адміністративні правопорушення в галузі охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам'яток історії та культури" (ст. ст. 52 — 92-1), а також деякими актами екологічного законодавства (законами "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про тваринний світ", що особливо охороняються, Земельним кодексом України та ін.).

Суб'єктами адміністративної відповідальності є громадяни і посадовці.

Велика частина даної адміністративної провини є порушенням правил раціонального використання і охорони природних ресурсів, включаючи їх нецільове використання, а також порушення права державної власності на природні ресурси — незаконні операції з природними об'єктами, самовільне користування ними, тощо. Сюди належать також псування, пошкодження і знищення природних об'єктів.

Адміністративна відповідальність застосовується спеціально уповноваженими органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України: спеціально уповноваженими на це органами виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища в межах їх компетенції, передбаченої законодавством України.

Заходами адміністративних стягнень служать попередження, штраф, конфіскація знарядь здійснення правопорушення, позбавлення спеціальних прав (наприклад, права полювання).

Ряд протиправних діянь у сфері природокористування і охорони навколишнього середовища може спричинити до кримінальної і адміністративної відповідальності. Відмежування екологічних злочинів від екологічної провини відбувається за ознаками, встановленими в законі: повторності здійснення протиправного діяння, спричиненню великого збитку або істотної шкоди та ін.

Цивільно-правова відповідальність за екологічні правопорушення передбачається Цивільним кодексом України та іншими нормативними актами.

Вона застосовується судом загальної юрисдикції або арбітражним судом і настає незалежно від залучення до інших видів відповідальності (кримінальної, адміністративної, дисциплінарної) за фактами спричинення шкоди навколишньому природному середовищу або здійснення незаконних операцій з природними ресурсами.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Особи, яким завдано такої шкоди, мають право на відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення здоров'я, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням. Особи, що володіють джерелами підвищеної екологічної небезпеки, зобов'язані компенсувати заподіяну шкоду громадянам та юридичним особам, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок стихійних природних явищ чи навмисних дій потерпілих. Шкода, заподіяна довкіллю у зв'язку з виконанням угоди про розподіл продукції, підлягає відшкодуванню відповідно до вимог ст. 29 Закону України "Про угоди про розподіл продукції" (ст. 69 — Особливості застосування цивільної відповідальності. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 p.).

Суб'єктами цивільно-правової відповідальності є громадяни і юридичні особи.

Згідно зі ст. 12 п. "д", 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" громадяни і юридичні особи, що заподіяли шкоду навколишньому природному середовищу, здоров'ю і майну громадян, організацій, держави забрудненням навколишнього природного середовища, псуванням, знищенням, пошкодженням, нераціональним використанням природних ресурсів, руйнуванням природних екологічних систем та іншими правопорушеннями, зобов'язані відшкодувати його в повному обсязі відповідно до чинного законодавства. Це положення конкретизується в нормах законів, що регламентують правовий режим окремих видів природних ресурсів (Кодекс "Про надра", Лісовий кодекс України, Водний кодекс України та ін.).

Як відомо, збиток за нормами цивільного права підлягає відшкодуванню в натурі або у вигляді стягнення збитків. Проте, відшкодування екологічної шкоди має певну специфіку. Особливість такої шкоди полягає в його невиправленності на основі грошового еквівалента і, як правило, безповоротності шкідливих наслідків, що наступили. Цим обумовлені форми відшкодування шкоди, нанесеної природі, яке можливо лише умовно: у вигляді стягнення витрат на відновлення якості навколишнього природного середовища, проведення заходів щодо її охорони (очищення вод від забруднення, відтворення диких тварин та ін./ Відшкодування в натурі може бути вироблено надзвичайно рідко (наприклад, рекультивація земель за допомогою спеціально знятої родючої поверхні ґрунту, що зберігається), до того ж воно звичайно вимагає тривалого часу. Окремі види шкоди взагалі не можливо виправити (наприклад, винищування рідкісних тварин, знищення пам'ятників природи.).

Відсутність грошового еквівалента екологічної шкоди обумовлює і порядок визначення розмірів стягнення збитків — за так званими таксами (умовним грошовим одиницям відшкодування шкоди окремим природним об'єктам — лісам, тваринному світу та ін.) або методиках числення збитку, передбачених спеціальними нормативними актами (наприклад, у сфері охорони вод, атмосферного повітря, надр). Вони включають вартість витрат держави на охорону відповідних природних об'єктів, а також певну грошову суму як покарання за екологічне правопорушення.

За відсутності вказаних такс або спеціальних методик числення шкоди збитки визначаються відповідно до загальних положень цивільного законодавства за вартістю фактичних витрат на відновлення порушеного стану природного середовища (робіт по очищенню і відновленню природних об'єктів, приведенню їх в придатний для використання стан та ін.) з урахуванням збитків, що зазнали, зокрема не отриманої користі (наприклад, компенсацій за загиблий сільськогосподарський врожай і т. д.).

Шкода, заподіяна здоров'ю громадян в результаті несприятливої дії навколишнього природного середовища, також підлягає відшкодуванню. При визначенні її розмірів враховуються: ступінь втрати працездатності постраждалого, необхідні витрати на лікування і відновлення здоров'я, на догляд за хворим, інші витрати і витрати, пов'язані з вимушеною зміною професії, місця проживання, а також моральну шкоду.

Дисциплінарна відповідальність за екологічні правопорушення застосовується залежно від норм трудового та іншого законодавства, якщо ці порушення пов'язані з невиконанням трудових або службових обов'язків.

Суб'єктами дисциплінарної відповідальності можуть бути працівники, посадовці, керівники підприємств і організацій, працівники, що відповідають за стан охорони природи.

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" дисциплінарна відповідальність настає за невиконання посадовцями і працівниками обов'язкових планів і заходів щодо охорони природи і раціонального використання природних ресурсів, за порушення екологічних нормативів і інших вимог природоохоронного законодавства, що витікають з трудової функції або посадового положення.

Як дисциплінарні стягнення застосовуються зауваження, догана, сувора догана, звільнення та ін.

При цьому незаконно добуті в природі ресурси та виготовлена з них продукція підлягають безоплатному вилученню, а знаряддя правопорушення — конфіскації. Одержані від їх реалізації доходи спрямовуються в республіканський Автономної Республіки Крим і місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Посадові особи та спеціалісти, винні в порушенні вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки за поданням державних органів охорони навколишнього природного середовища згідно з рішеннями їх управлінських органів позбавляються премій за основними результатами господарської діяльності повністю або частково.

Крім розглянутих основних видів юридичної відповідальності за екологічні правопорушення можуть застосовуватися спеціальні санкції, встановлені земельним, лісовим, водним та іншим законодавством за окремі види порушень. Наприклад, вилучення природного об'єкту в разі його не освоєння протягом певного терміну, використання його не за цільовим призначенням, порушення екологічних вимог; обмеження, припинення права користування природним об'єктом при порушенні правил його раціонального використання і охорони.

Теми рефератів:

1. Об'єкти екологічного права.

2. Джерела екологічного права.

3. Право власності на природні ресурси та його зміст.

4. Об'єкти і об'єкти права власності на природні ресурси.

5. Відповідальність за порушення екологічного законодавства.

6. Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.

Запитання для самоконтролю:

1. З яких прав складається права власності на природні ресурси?

2. В чому полягає своєрідність положення держави як суб'єкта права власності на природні ресурси?

3. Що належить до природних ресурсів загальнодержавного значення?

4. Що є підставами юридичної відповідальності за екологічні правопорушення?

5. Що містить у собі склад екологічного правопорушення?

6. Що є найважливішою ознакою суб'єктивної сторони екологічного правопорушення?

7. Які е види екологічних правопорушень?