Проблеми теорії держави і права - Машков А. - Значення підсвідомого та випадкового для наукового пошуку

Як правило, ми уявляємо процес наукової діяльності виключно, як раціональне пізнання. Однак значне місце у згаданій діяльності займають підсвідомі моменти. Тобто слід відзначити, що не в усьому слід шукати раціональне обґрунтування, тому що іноді це буде надуманим та/ або не відповідати реальній причині. Це буде постфактумне пояснення.

Не випадково багато психологів вважають, що несвідоме рішення набагато ефективніше свідомого. Так, у замітці "Несвідоме рішення набагато ефективніше, вважають психологи" читаємо: "Наступного разу, коли ви будете стояти перед ухваленням непростого рішення, спробуйте от що: перестаньте про це думати".

І далі автори цієї замітки пишуть (наводимо повний текст): "Відповідно до нового дослідження, занадто напружені міркування над проблемою приводять до того, що людина робить неправильний вибір. Право ухвалити складні рішення найкраще надати несвідомій частині розуму.

Більшість із нас спокійно купує новий набір рушників, не замислюючись при цьому занадто, однак, плануючи покупку будинку або машини, ми поринаємо в серйозні роздуми.

А. Дейкстерхюс, психолог з університету Амстердама, зауважує, що приймаючи рішення, ми робимо все неправильно. Він запросив добровольців вибрати кращу, на їхній погляд, машину із чотирьох представлених на основі 4-х критеріїв, у тому числі витрати палива й достатнього місця для ніг пасажира. їм було дано 4 хвилини на обмірковування свого рішення, і більшість людей вибрали машину з найбільшою кількістю плюсів. Тоді він ускладнив завдання - 12 критеріїв замість чотирьох. Тепер випробувані змогли вибрати кращу машину тільки в 25% випадків. Цей результат не краще, ніж при випадковому виборі.

Як би то не було, якщо дослідники відволікали випробуваних після того, як їм показували машини (перед тим як зробити вибір, вони повинні були вирішити головоломки), то більше половини вибирали кращу машину.

"Раціональне мислення допомагає зробити найкращий вибір у простих випадках, у той час як несвідоме рішення ефективніше у випадках більш складного вибору", - пише Дейкстерхюс у статті, опублікованій у журналі "Science".

Проблема свідомого обмірковування полягає в тому, що людина може сфокусуватися лише на декількох речах одночасно. При необхідності складного рішення окремі фактори можуть одержати надмірну важливість. Крім того, обмірковуючи одне й теж кілька разів, ми з більшою ймовірністю оцінюємо те саме трохи по-різному, що створює ефект роздробленості у свідомості.

"Учасники, які вибирали кращий постер з п'яти після ретельного обмірковування, проявляли більшу незадоволеність своїм вибором, ніж ті, хто прийняв рішення, тільки один раз глянувши на ці постери", - говорить Дейкстерхюс.

Він додає, що несвідоме мислення не пов'язане з обмеженням можливостей: "Було продемонстровано, що під час несвідомого осмислення остаточне рішення приймалося на основі докладної оцінки інформації".

Дж. Скулер з університету Британської Колумбії у Ванкувері в інтерв'ю "Science" сказав, що, хоча нове дослідження стверджує, що зайва рефлексія може завдати шкоди в складних ситуаціях, він все-таки не готовий відмовитися від раціонального мислення при прийнятті важких рішень: "Я думаю, що краще обміркувати все як треба, чим приймати рішення спонтанно".

Сам Дейкстерхюс говорить, що, коли йому треба прийняти важливе рішення, він спочатку збирає всі необхідні факти й осмислює їх. "Потім я на якийсь час про все забуваю й покладаюся на свою інтуїцію".

Крім того, важливе значення для розвитку науки, у тому числі теоретичної, мають випадковості. Як правило, ми вважаємо, що наука, що спрямована, крім іншого, на здійснення відкриттів, одержує ці відкриття винятково через раціональну логічну процедуру. Таке твердження не буде істинним, оскільки суперечить багатьом фактам (а ми пам'ятаємо, що істинна теорія повинна відповідати фактам (тобто пояснювати, а не суперечити їм).

Утім, назвемо декілька відомих відкриттів, які були зроблені випадково:

• Закон Архімеда. Найвідоміший приклад-легенда випадкового відкриття. Видатний вчений Стародавнього світу Архімедома, опустившись у ванну, відкрив закон, згодом названий його ім'ям про занурені у воду тіла й сили, що їх виштовхує;

• Віагра. Як відомо, віагра спочатку розроблялася як засіб від ангіни. У 1992 р. під час випробувань виявився чудовий побічний ефект препарату.

• LSD. Швейцарський вчений А. Хофманн у 1943 р. помітив на собі ефект диетиламіда лізергінової кислоти, коли проводив медичні дослідження даної речовини і її впливу на процес пологів.

• Рентген. У XIX ст. багатьох вчених цікавили промені, що з'являються у результаті ударів електронів по металевій мішені. Рентгенівське випромінювання відкрив німецький учений В. Рентген, який у 1895 р., піддавав різні об'єкти впливу даного випромінювання й, міняючи їх, випадково побачив, як на стіні з'явилася проекція костей його власної руки.

• Пеніцилін. Шотландський учений О. Флемінг у 1928 р. займався дослідженням грипу, випадково помітив, як синьо-зелена цвіль (природний пеніцилін виділяють цвілеві гриби), що розмножувався в одній із чашок Петри, убила всіх стафілококів, що перебували там.

• Штучні підсолоджувані. Три найпоширеніші замінники цукру були відкриті лише завдяки тому, що вчені забули помити руки. Цикламат (1937 р.) і аспартам (1965 р.) з'явилися побічним продуктом медичних досліджень, а сахарин (1879 р.) був випадково виявлений при дослідженнях дериватів кам'яновугільного дьогтю.

• Вулканізована гума. Невулканізована гума дуже нестійка до зовнішніх впливів і погано пахне. Ч. Гудйєр, на честь якого була названа компанія Goodyear, відкрив процес вулканізації, коли випадково поставив суміш каучуку й сірки на гарячу плиту.

• Булочки з ізюмом. Згідно з історією, викладеної знавцем Москви, журналістом і письменником В. Гіляровським булочку з ізюмом винайшов знаменитий булочник І. Філіппов. Генерал-губернатор А. Закревський, купивши якось свіжу сайку, раптом виявив у пій таргана. Викликаний на килим Філіппов, схопив комаху й з'їв, заявивши, що генерал помилився і що то була ізюминка. Повернувшись у пекарню, І. Філіппов розпорядився терміново почати пекти булочки з ізюмом, щоб виправдатися перед губернатором.

Однак не слід розуміти сказане таким чином, що увесь розвиток науки (наукової теорії) пов'язаний з випадковим та підсвідомим. Звісно, це не так. Процес наукового пізнання є результатом дуже складної єдності свідомого та підсвідомого, очікуваного та випадкового тощо. Однак ірраціональні аспекти цього процесу слід брати до уваги, намагатись їх розвивати та не відкидати, як недоречні у ході здійснення науково-практичної діяльності. До речі, вважаємо, що формування державо- та право розуміння конкретної особи в першу чергу певною мірою є результатом саме підсвідомих та випадкових процесів.

Тому проблему підсвідомого та випадкового можна розглядати, як одну з центральних проблем юридичної науки (в першу чергу - її методологічних засад).