Формування статевої ідентичності починається в дитячому віці і суттєво впливає на сексуальний розвиток.
Статева Ідентичність - індивідуальне, особистісне відчуття себе чоловіком чи жінкою, своєї належності до певної статі.
Фактори, які впливають на процес статевої ідентифікації, по-різному витлумачують представники теорій научіння, пізнання в процесі розвитку, взаємодії біологічних і соціальних факторів.
1. Теорія научіння . Згідно з нею, усвідомлення статевої належності формується у процесі наслідування моделей індивідуальної поведінки і під впливом навколишнього середовища. У ранньому віці дитина спостерігає і намагається наслідувати поведінку батьків, звикає відтворювати поведінку представника своєї статі, оскільки таке наслідування схвалюється. Відомо, що батьки по-різному ставляться до хлопчиків і дівчаток, бо по-різному уявляють їх у майбутньому. Цей процес (диференційована соціалізація) обумовлює формування статеворольової поведінки.
2. Теорія пізнання в процесі розвитку. Статева ідентичність, за цією теорією, формується паралельно з інтелектуальним розвитком дитини. Дуже маленькі діти мають обмежене уявлення про стать, яке відповідає їх спрощеному погляду на світ. Наприклад, 3-річна дитина вірить, що в телевізорі сидить справжній дядько, а чоловіку для того, щоб перетворитися на жінку, достатньо надіти перуку чи сукню. Спитавши 3-річну дівчинку, ким вона хоче стати, коли виросте, можна отримати відповідь: "Батьком". Лише у 5-6 років, переконавшись у постійності своєї статевої належності, діти починають стійко ідентифікувати себе з істотами своєї статі. Спостерігаючи за дорослими, вони роблять висновки, що чоловікам і жінкам властиві різні типи поведінки. Теорія пізнання в процесі розвитку передбачає, що дитина імітує поведінку дорослих не заради винагороди, а задля відчуття себе істотою певної статі.
3. Теорія взаємодії біологічних і соціальних факторів, її прихильники виходять з того, що на розвиток ідентичності в дитячому і підлітковому віці впливають біологічне програмування в пренатальному (лат. рrае - перед і natus - народження) періоді, психічні особливості, норми поведінки. Попри те, вважається, що біологічного програмування пренатального розвитку, дії генетичних сил недостатньо, щоб подолати вплив виховання і набуті в постнатальному
(лат. роst - після і natus - народження) періоді навички. У віці від 1 до 5 років дитина переживає перший етап статевої ідентифікації - формування статевої самосвідомості, усвідомлення власної статевої належності. Цей процес відбувається під впливом мікросоціального середовища, значною мірою він детермінований статевою диференціацією мозку в пренатальному періоді. У парапубертатному періоді дитина починає усвідомлювати власну статеву належність і статеву належність людей, які її оточують, набуває впевненості в її незворотності, після чого спроби змінити її статеву самосвідомість є малоуспішними. У завершальній фазі цього етапу при визначенні дитиною статі людей рівнозначно беруться до уваги всі ознаки статевої належності (зовнішній вигляд, одяг, будова тіла, статеві органи).
Психологічні аспекти сенсуальності дитини у парапубертатному періоді
Дитяча сексуальність є одним із найменш досліджених у психології сексуальності питань. Адже дані стосовно сексуальної поведінки дітей, отримані від дорослих респондентів, є неточними та недостовірними (дорослі можуть погано пам'ятати свої відчуття і почуття в дитинстві, Приховувати певні спогади, щоб виглядати "нормально"). Опитування дітей щодо їх сексуальних відчуттів і поведінки неможливі з багатьох міркувань. Тому дослідникам, які зосереджені на питаннях дитячої сексуальності, доводиться покладатися на здогадки, умоглядні висновки, дані культурологічних досліджень аборигенів, які вважають нормальними сексуальні ігри дітей.
До появи праць 3. Фройда побутувала думка, що сексуальність у дітей відсутня. Деякі дослідники, визнаючи її існування, не розголошували інформації про неї, вважаючи її гріховною та небезпечною. Суперечливість у поглядах не подолана і дотепер. Багато батьків відчуває дискомфорт при будь-яких проявах сексуального інтересу в дитини, бо тлумачать їх як ненормальні або не знають, як себе поводити, зважаючи на власні сексуальні проблеми та упередження.
Сексуальність у ранньому дитинстві
6.2. Передпубертатний період (від 6-7 до 11-12 років)
Біологічні аспекти сексуальності у передпубертатному періоді
Психосексуальний розвиток за 3. Фройдом
Психосоціальний розвиток за Е.-Г. Еріксоном
Статева ідентифікація у передпубертатному періоді
Психологічні аспекти сексуальності у передпубертатному періоді
Сексуальні стосунки між дітьми однієї родини
Статеве виховання дитини у передпубертатному періоді