Психологія сексуальності - Діденко С.В. - Сексуальність у ранньому дитинстві

Важливий компонент сексуальності немовляти закладений у чуттєвій близькості з батьками, яка реалізується, коли вони тримають дитину на руках, обнімають її, притискають до свого тіла. Такий зв'язок батьків і новонароджених встановлюється під час годування, купання, одягання, інших видів фізичної взаємодії. Немовля, позбавлене батьківського тепла та інших форм зв'язку з батьком і матір'ю, потім може відчувати труднощі при встановленні інтимних стосунків з іншими людьми чи не отримувати задоволення від власної сексуальності.

За свідченнями В.-Х. Мастерса та В. Джонсон, зовсім маленькі діти природно реагують на різні джерела фізичних відчуттів певними формами статевого збудження. Наприклад, під час годування дитини можлива сильно виражена ерекція, що нерідко викликає занепокоєння і тривогу. Насправді відчуття тепла материнського тіла, до якого притискають хлопчика, інтенсивна нервова стимуляція, джерелом якої є смоктання (на губах зосереджено багато чутливих нервових закінчень), викликають потік сигналів, спрямованих до мозку, де вони інтерпретуються як приємні й активують статеві рефлекси. Це явище властиве обом статям: ерекція клітора і зволоження піхви під час годування новонародженої дівчинки також не рідкісне, просто ерекція статевого члена більш виражена і тому краще помітна. Прояви рефлекторної статевої активності спостерігаються під час купання, сповивання, підкидання дитини. Дитина, звичайно, не усвідомлює того, що з нею відбувається, тому немає підстав стверджувати про пробудження в неї еротичних переживань.

Реакція батьків на прояви в дитини статевих рефлексів є важливим компонентом її раннього сексуального досвіду: надмірна їхня стурбованість побаченим, психологічний дискомфорт можуть передаватися й дитині; спокійне реагування на прояв статевих рефлексів дає дитині сигнал схвалення своєї сексуальності.

За даними В.-Х. Мастерса та В. Джонсон, маленькі хлопчики і дівчатка починають торкатися своїх зовнішніх статевих органів, терти їх з розвитком потрібної для цього координації рухів. Іноді це призводить до оргазму у дітей першого року життя. Є дані, які підтверджують припущення, що такими діями дитина не просто досліджує своє тіло, у них міститься елемент сексуальності.

Чуттєве задоволення, яке отримує дитина, змушує знову й знову вдаватися до мастурбації. Зокрема, маленькі діти радіють при стимуляції їх геніталій, демонструють надзвичайне роздратування, коли намагаються перервати їх мастурбацію. Така самостимуляція може повторюватися декілька разів на день. На 3-4-му місяці життя самостимуляція зовнішніх статевих органів починає супроводжуватися усмішкою та звуками, які виражають задоволення. За свідченнями Фройда, здатність немовлят до переживання оргазму внаслідок стимуляції використовують недбайливі няньки, які таким чином заспокоюють та присипляють дитину.

До кінця 1-го року життя дитина починає розглядати свої геніталії під час купання і роздягання. Одних батьків дуже маленьких дітей прояви їхньої статевої поведінки тішать, інших -дивують, третіх - тривожать, особливо тих, які не розуміють, що це - нормальні ознаки розвитку дитини.

Сексуальність у ранньому дитинстві

До 2-х років більшість дітей починає ходити, говорити, сприймає себе хлопчиком чи дівчинкою. У цей період вони починають відчувати фізичний потяг до близьких людей. Притуляються своїм тілом до дорослих, яких люблять, особливо до батьків протилежної статі.

Діти виявляють велику допитливість, досліджуючи різні частини власного тіла, відкривають для себе (якщо цього не було зроблено раніше), що стимуляція зовнішніх статевих органів викликає приємні відчуття. Спочатку гра геніталіями є індивідуальним заняттям, згодом вона поступово перетворюється на гру "в лікаря" чи "покажи мені своє, а я покажу, що є в мене". Діти можуть терти статевий член чи клітор руками, використовувати для цього ляльку, подушку, ковдру та інші предмети.

За даними В.-Х. Мастерса, В. Джонсон, Р. Колодні, 3-річним хлопчикам і дівчаткам добре відомі приємні відчуття від торкань зовнішніх статевих органів, хоча вони не сприймають їх як еротичні, оскільки ще не здатні виробляти концептуальні поняття. В архіві дослідників є такі свідчення дітей:

1. Трирічна дівчинка:"Коли я тру пипку, мені тепло та приємно. Іноді лоскотно, а іноді просто гаряче". Дівчинка називала пипкою зовнішні статеві органи, детально описувала, як тре кілька разів на день рукою клітор і лобок. У 2,5-3,5 роки вона ходила без трусів, тому легко здійснювала своє бажання.

2. Трирічний хлопчик: "Подивись на мою ковбаску. Вона може підійматися. Я тру ЇЇ, і вона піднімається, і мені приємно. Іноді я тру її дуже довго, і тоді мені стає дуже, дуже добре". (Хлопчик пишається своєю "ковбаскою", любить показувати її. За словами батьків, він стимулює пеніс кілька разів на день.)

Приблизно в цей самий час дитина починає розуміти, що дорослі не схвалюють гру геніталіями, і дивується, коли батьки розповідають про різні частини тіла, а про зовнішні статеві ознаки не згадують. Звичайно, батьки мають прививати дитині навички соціально прийнятної поведінки (наприклад, не показувати і не торкатися геніталій на людях), однак фахівці не радять намагатися виключити всі прояви сексуального експериментування дитини, зазначаючи: "Це - погано", "Не торкайся себе тут" чи взагалі відштовхуючи руку дитини без жодних зауважень. Адже негативні відчуття, які виникнуть при цьому, можуть спричинити сексуальні проблеми в майбутньому.

У багатьох дітей виникає переконання, що статеві органи - "брудні" частини тіла. Таке уявлення часто виробляється під впливом зауважень, які вони отримують у процесі навчання справляння природних потреб. Надмірна наполегливість у привчанні дитини до дотримання гігієнічних вимог ("підітрися краще", "помий руки після того, як сходив у туалет") формує в дитини негативне ставлення до функції геніталій, хоча батьки й діють з добрими намірами, турбуючись про здоров'я дитини.

На думку фахівців, батьки, помітивши, що їх маленька дитина займається сексуальним самодослідженням, не повинні виявляти хвилювання. Ставлення дитини до себе, її самооцінка тісно пов'язані з тим, як вона сприймає власне тіло. Дитина, яка побачила, що її сексуальні ігри викликають у батьків відразу, може "зробити" висновок, що у неї "погане" тіло і сама вона теж "погана".

Дитина вловлює несхвалення батьків за тоном голосу, виразом обличчя та іншими невербальними ознаками, тому батькам слід спокійно реагувати на прояви її сексуальної допитливості. Наприклад, якщо 3-річна дитина заходить до ванної кімнати, коли один з батьків тільки закінчив приймати душ, не можна висловлювати надмірне роздратування, суворо кажучи малюкові: "Геть звідси! Хіба ти не бачиш, що я не одягнений (на)?", хапати рушник так, щоб прикритися. Така реакція показує дитині, що батько чи мати соромляться свого тіла й, очевидно, спровокує повторне вторгнення до ванної кімнати.

Крім того, маленькі діти часто пестять себе в найне-прийнятніші для батьків моменти. їм потрібно бути підготовленими до таких ситуацій. Наприклад, якщо маленька донечка в магазині задирає платтячко і починає терти себе поміж ніг, не слід кричати: "Не роби цього!", краще дати їй в руки пакет і попросити нести його. Відволікаючи дитину віл соціально неприйнятного заняття, можна спонукати її змінити поведінку, не акцентуючи на ній уваги і не створюючи враження, що ви нею незадоволені.

До 4-річного віку більшість малюків починає цікавитись, звідки беруться діти і як вони народжуються. Деякі батьки дають цьому природне пояснення, інші ніяковіють, намагаючись уникнути розмов на цю тему. Діти, відчувши їхню схвильованість, припиняють ставити питання або, навпаки, "засинають" ними обох батьків, прагнучи викликати в них ще більше збентеження. 4-річні діти зазвичай мають дуже розпливчасте уявлення про стать, навіть вкладають у це поняття магічний зміст. Багато з них вірить, що дітей "приносить лелека", і не продовжує розпитування. Інші, отримавши пояснення фактів, інтерпретують їх своєрідно. Наприклад, як зауважили В.-Х. Мастерс і В. Джонсон, 4-річні діти, як правило, уявляють собі, що материнське яйце, з якого виростає дитина, нічим не відрізняється від тих яєць, які продають у магазині. Коли таким дітям говорять, що "тато сіє насіннячко в живіт до мами", намагаючись пояснити, як відбувається запліднення і виникає вагітність, вони переконані, що в животі матері є невеличка ділянка землі, яку необхідно періодично поливати, сапати, щоб росли діти. Таке розуміння статевих стосунків відображає конкретний, буквальний спосіб мислення 4-річних дітей.

Діти, які відвідують дошкільні заклади, нерідко стають свідками або учасниками сексуально забарвлених ситуацій. Наприклад, вони цілуються під час ігор. Хлопчики можуть підкрадатися ззаду до дівчат і задирати їм спідниці. І хлопчики, і дівчатка проявляють великий інтерес до всього, що пов'язано з туалетом, дотриманням правил гігієни. Багатьом подобається використовувати "брудні" слова, спостерігаючи за реакцією вихователів і батьків.

У 5 років, коли більшість дітей вже відвідує дитячий садок, необхідність вибудовувати стосунки з однолітками у структурованому середовищі сприяє появі скромності, зниженню кількості сексуально забарвлених ігор. Діти із захватом дізнаються про назви статевих органів, яких вони раніше не чули. Серед них починають поширюватися почуті від дорослих жарти, анекдоти про призначення геніталій, на інші статеві теми. 5-річна дитина може і не розуміти їх, однак голосно сміється (іноді недоречно), щоб приховати це.

За твердженням Дж. Мані, якщо дитині недоступна проста, відверта інформація простять, основним джерелом статевої освіти стають анекдоти. Оскільки вона дуже швидко пізнає відмінність між "чистим" і "брудним" жартом, це призводить до вироблення уявлень про секс як щось "непристойне".

Спостерігаючи за дорослими, діти починають формувати уявлення про сексуальні стосунки. Побачивши, як батько із матір'ю цілуються та обіймаються, отримуючи від цього задоволення, дитина поступово розуміє, що фізична й емоційна близькість дає змогу отримувати приємні відчуття. Однак якщо дитина постійно бачить, як батьки сваряться, чує вигуки: "Не чіпай мене!", у неї може розвинутися протилежний погляд на міжособистісні стосунки.