Релігієзнавство - Мозговий Л.І. - 2. Життя Гаутами Будди

Якщо звернутися до буддиста із запитанням, як виникла релігія, котру він сповідає, то відповідь буде короткою: її проголосив людям Шак'ямуні, пустельник з племені шак'їв. Слід зауважити, що існують як міфічна, так і реальна біографія Будди (що означає на санскриті "освітлений вищими знаннями", тобто Просвітлений).

Згідно з міфологічною версією, після численних перероджень Будда прийшов на землю, щоб виконати свою місію порятунку, вказати людству шлях до виходу зі страждань. Для свого останнього переродження, а він пройшов їх 550, і кожного разу в іншій подобі - від царя до пацюка (83 рази він був святим, 58 - царем, 24 - монахом, 12 - куркою, 18 - мавпою, 13 - торгівцем, 8 - гусем, 6 - слоном, 5 - рабом, 3 - парієм, а також іншими тваринами), Будда обрав царевича Сіддхартху, який належав до знатного роду. Він сам обрав час, частину світу, місто, сім'ю та жінку, яка стане його матір'ю.

Напередодні цієї події дружина царя на ім' я Майя (або Маха-майя) побачила дивний сон: їй наснилося, що боги, стражі чотирьох країн світу, перенесли її ложе в гори Гімалаї і залишили під деревом. Потім з' явилися богині, дружини тих богів, омили її в водах священного озера, одягли в небесний одяг, і вона знову лягла. Та раптом з' явився білий слон і увійшов у її правий бік.

Зранку цариця розповіла про свій сон царю. Цар зібрав мудреців, щоб вони роз' яснили йому дивний сон. І мудреці відповіли, що якщо у цариці народиться син, то він стане царем царів (чак-равартином), володарем усіх країн і народів, якщо його молоді літа пройдуть безтурботно, а якщо він зустрінеться зі стражданнями світу та стане пустельником, то стане великим учителем мудрості, тобто Буддою, та своїм вченням просвітить увесь світ.

І через деякий час цариця народила дитину, яка з' явилася на світ незвичайним способом, тобто вийшла з боку матері. Малюк зробив сім кроків і вигукнув заклик, котрий почули всі боги Всесвіту. Пологи застали Майю в містечку Лумбіни, що знаходиться тепер на території Непалу, за 10 км на північ від індійського кордону. Через сім днів після пологів вона померла. Боги з' явилися до новонародженого і піднесли йому подарунки.

Існують різні дати життя Будди. У травні 1956 року буддисти всіх країн і напрямів відзначили 2500 років з дня смерті Будди. А оскільки Будда прожив близько 80 років, то офіційні роки його життя - 624-544 роки до н.е. Проте за науковою версією - це 566-486 роки до н.е. Він відомий під різними іменами: Сіддхарт-ха (загальне ім' я - той, хто досяг мети), Гаутама (родове ім' я, що означає "той, що походить з роду Готамів"), Шак'ямуні (літ. - мудрець з племені шак' я).

Хлопчик мав тридцять три ознаки того, що на нього чекає велике майбутнє (золотавий колір шкіри, довгі мочки вух, довгі пальці рук, знак колеса на ступні, широкі п' яти, світле коло волосся між бровами тощо). Однак батько хлопчика зовсім не хотів втратити сина, що обов' язково сталося б, якби син вирішив присвятити себе релігії. Тому він оточив дитину піклуванням і багатством, старанно приховуючи від нього похмурі сторони життя. Не виходячи за межі князівської садиби, принц вивчав стародавню ведій-ну літературу, навички управління, правила етикету тощо. Ще хлопчиком Сіддхартха вражав усіх своїми непересічними здібностями, силою, спритністю та розумом. Досягнувши 16 років, він одружився на своїй кузині Яшодхаре, яка подарувала йому сина Рахулу, що означає "перешкода". Життя сім'ї сповнилося радості та щастя.

Одного разу Сіддхартха випадково опинився за стінами палацу, і тоді відбулися так звані "чотири зустрічі", які змінили його життя. Він побачив вкритого гнійними виразками хворого, згорбленого роками старця, поховальну процесію та аскета, що поринув у роздуми. Перші три зустрічі відкрили йому нестійкість сан-сари (круговорот буття), тобто старість, хвороби та смерть, а остання - шлях до звільнення від страждань. Сіддхартха вирішив шукати вихід з пастки. Він вирішив втекти від розкоші, а тому покинув палац. На той час Сіддхартсі виповнилося 29 років.

Спочатку майбутній Будда став учнем двох мудрих жреців-брахманів. Він засвоїв від них вчення про ілюзорність навколишнього світу, про колесо сансари та закон Карми, однак не відчув себе наближеним до істини. Тоді він оселився у лісі і віддався суворому аскетизму. Протягом шести років приборкував тілесні бажання та зміцнював дух і волю, але зрозумів, що це не допоможе йому пізнати вищу мудрість. Тоді, зміцнивши свої тілесні сили (з' ївши рису та юшки) і змивши з себе бруд у річці Найрад-жуна (Напранджана) поблизу містечка Урувіл' я, Сіддхартха сів під священне дерево бан' яна (смоківниця) і промовив сам до себе, що не зійде з цього місця до повного прозріння. Це було в Священному гаю Буддгагая між Делі і Калькуттою.

Злий демон Мара вирішив перешкодити цьому благому наміру - він то посилав до Сіддхартхи трьох своїх дочок - Хіть, Незадоволеність і Пристрасть, які приходили до нього в образі вродливих дівчат, то оточував військом страшних бісів. Після того як Сіддхартха витримав спокуси чудовиська-демона, на нього зійшло Просвітлення (бодхі) та відкрилися таємниці істинного Знання. Царевич пригадав усі свої переродження, такі різні і в той же час однакові - спершу народження, щастя або страждання, а потім - смерть. Він зрозумів, як можна все це зупинити. Це трапилося в день народження Будди - йому виповнилося 35 років.

Чимало днів провів Будда під тим деревом, яке пізніше отримало назву "Дерево пізнання", в роздумах. Як пояснити людям, що є причиною всіх страждань. І дійшов висновку, що тільки проповідь відкритої ним істини може допомогти врятуватися іншим людям. Потім це дерево стало в буддизмі священним.

Першу проповідь Будда виголосив у парку Ришіпатана біля Ванараси (Бенареса) на пів-дорозі з Делі в Калькутту для п' ятьох колишніх своїх товаришів - аскетів. В цій проповіді він коротко переказав своє вчення про сутність світу та шлях до порятунку. І ці у минулому аскети стали першими членами заснованої ним чернецької общини - Сангхі. З тих пір він понад 40 років мандрував з міста в місто, проповідуючи своє вчення, приваблюючи до себе учнів і послідовників, створюючи братства.

Легенди свідчать, що вчення Будди поширювалося по всій Індії зі швидкістю вітру. За правдою до нього приходили і багаті, включаючи правителя Магадха Бімбісару та його сина Аджаташатру, і бідні, і знатні юнаки, і блудниці. Багато жреців прийняли вчення Будди. Навіть дикий слон, якого напустив на Будду один з його переслідувачів, розпростерся біля його ніг. Але до Будди приходили ті, кого не задовольняли малозрозумілі повчання жреців-брахманів, ті, хто почував себе неспроможним дотримуватися крайнощів аскетизму, а також практикувати складні вищі рівні йоги, хто вважав дорогими та малоефективними святкові храмові церемонії.

У 80-літньому віці, дорогою в місто Кушинагара, Будда тяжко захворів, з' ївши страву з грибами, які приготував один із його послідовників. Будда знав, що ця їжа несвіжа, і попросив все віддати йому, щоб не постраждали його супутники. Прибувши до міста, він увійшов у ліс, сів на землю в "позі лева" і провів для тисяч монахів та мирян свою останню проповідь, яка закінчувалася словами "усьому приходить кінець!". Після цього, вважають буддисти, він занурився в нірвану. Смерть Будди називають досягненням великої нірвани. Згідно з каноном, він помер у день травневого повнолуння. Цю дату шанують як дату народження та прозріння і називають її "тричі святим днем".

Тіло Будди за давнім індійським звичаєм було спалене, а прах поділений між усіма послідовниками, щоб не було між ними розбрату. У восьми містах ті, хто отримав жменьку попелу Будди, поховали його та збудували надмогильні куполоподібні склепи - ступи. Культ ступ і досі поширений у буддистських країнах.