Міжнародна екологічна співпраця почалася понад 100 років тому. У1875 р. Австро-Угорщина та Італія прийняли Декларацію про охорону птахів. У 1897 р. Росія, Японія і США уклали угоду про спільне використання і охорону морських котиків у Тихому океані. У 1922 р. була створена Міжнародна рада охорони птахів, яка стала дієвою інтернаціональною організацією і започаткувала всі інші пізніше створені.
Велику роль в галузі міжнародного регулювання питань охорони природи відіграють прийняті конвенції та інші міжнародні акти природоохоронного призначення, серед котрих варто назвати такі:
— Конвенцію про охорону всіх видів птахів (Париж, 1950 p.);
— Резолюцію ООН "Економічний розвиток і охорона природи" (1962 p.);
— Програму Міжнародної конференції ЮНЕСКО з раціонального використання та охорони ресурсів біосфери "Людина і біосфера" (Париж, 1968 p.);
— Програму ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) (Стокгольм, 1972 p.);
— Конвенцію ООН з морського права — Хартія морів (1982 p.).
Глобальна координаційна діяльність в галузі охорони природи реалізується через діяльність і рішення міжнародних природоохоронних організацій, яких у світі нараховується близько трьох сотень. Координаційна політика визначена усвідомленням загальної екологічної небезпеки, загрозами масштабної транскордонної шкоди, необхідністю розробки та прийняття універсальних норм поведінки держав. Найголовнішими організаціями, які здійснюють таку глобальну регуляторну політику, є такі.
Всесвітня метеорологічна організація (Женева, 1947 p.). Діє під егідою ООН, покликана сприяти міжнародній співпраці в галузі метеорологічних спостережень і досліджень, обміну метеорологічною інформацією, практичному її застосуванню. ВМО активно підтримує розробку міжнародним співтовариством екологічно грамотної політики з урахуванням негативного впливу економічного розвитку на клімат Землі.
Всесвітня організація охорони здоров'я. Спеціалізована установа ООН, заснована в 1946 p. у Женеві. Членами ВООЗ є 166 держав, її основні завдання: боротьба зі СНІДом, профілактика серцево-судинних захворювань, запобігання купівлі-продажу людських органів і т. ін.
ФАО (від англ. Food and Agriculture Organisation) — організація ООН з продовольства і сільського господарства; заснована в 1945 p. у Квебеку (Канада), нині резиденція перебуває у Римі. Своє завдання вбачає у технічному сприянні країнам, що розвиваються, з метою вдосконалення сільськогосподарського виробництва і розподілу сільгосппродукції та продовольства.
ЮНЕСКО — установа ООН з питань освіти, науки і культури, що функціонує з 1946 р. Штаб-квартира ЮНЕСКО знаходиться в Парижі. Головний напрям діяльності ЮНЕСКО — участь в рішенні важливих загальнолюдських проблем: мир, розвиток, охорона навколишнього середовища.
ЮНІ ДО — це установа з промислового розвитку, підпорядкована ООН. Заснована у 1986 p., штаб-квартира знаходиться у Відні. ЮНІДО сприяє промисловому розвитку країн, що розвиваються, шляхом передачі технологій, проведення промислових реконструкцій, модернізації дрібних і середніх підприємств, вирішення питань енергозабезпечення, а також займається питаннями покращання відносин між Сходом і Заходом, розв'язує нагальні проблеми охорони навколишнього середовища.
Міжнародний фонд за виживання і розвиток людства — міжнародна неурядова організація, заснована в 1988 р. її завдання — надання матеріальної і моральної підтримки проектам і програмам, спрямованим на вирішення глобальних проблем.
Міжнародна спілка охорони природи і природних ресурсів (МСОП). До неї входить 105 країн. XIV Генеральна Асамблея
МСОП, що відбулася в Ашгабаті у 1978 р.9 була важливою подією в діяльності міжнародного природоохоронного руху. Головним підсумком було прийняття документа — Всесвітньої стратегії охорони природи. Тоді ж була створена і постійно поповнюється Червона книга про популяції рідкісних і зникаючих видів ссавців, птахів, рептилій, амфібій. Запроваджена також Зелена книга, де містяться дані про унікальні та рідкісні ландшафти Землі.
Всесвітній фонд охорони дикої природи заснований у 1993 р. Його завдання — організація проектів з охорони тваринного світу і природних екосистем, знаходження коштів для їх фінансування, запрошення для роботи спеціалістів із МСОП та інших організацій, надання допомоги заповідникам, національним паркам, накопичення та розмноження природоохоронної інформації.
У 1991 р. Світовим банком спільно з ЮНЕП створено фінансову природоохоронну організацію — Глобальний екологічний фонд (GEF), членами якої на 1 січня 1998 р. були 155 держав світу, в тому числі й Україна. Головною метою створеного фонду є розробка та реалізація фінансового механізму надання країнам, які отримують відповідні гранти, пільгових кредитів для реалізації проектів, пов'язаних із вирішенням глобальних екологічних проблем.