Автоматизація страхової справи залежить насамперед від зміни форм взаємодії машини і користувача. На початковому етапі використання ЕОМ переважно вирішувалися завдання, що формували дані про результати діяльності страхової організації за звітний період. ЕОМ використовувалися в режимі пакетного оброблення, затримувалося прийняття рішення та виключалася робота страхувальників з клієнтами в реальному масштабі часу. Становище змінилося, коли значна частина комп'ютерів у страхових компаніях, що використовувалися, були задіяні в розподіленій обчислювальній системі. Очевидна перевага розподілених систем - принципово вища надійність, необхідна надлишковість інформації. Під надійністю будемо розуміти здатність системи виконувати свої функції відмови окремих елементів апаратури і неповної доступності даних.
Основою підвищеної надійності розподілених систем є обгрунтована надлишковість інформації. Надлишковість даних страхової компанії, що зберігаються, проявляється в тому, що в розподілених базах деякі набори даних можуть дублюватися на декількох серверах, так що при відмові одного з них дані все одно залишаться доступними. Для філіалів страхової компанії, крім надійності та надлишковості, розподілені системи дають можливість сумісно використовувати інформаційні, програмні та технічні ресурси, які забезпечують засоби зв'язку з іншими філіалами, а також гнучкість розподілу робіт по всій системі.
Розподілені системи в страховій діяльності будуються на основі автоматизованих робочих місць спеціалістів, що з'єднувалися каналами зв'язку в обчислювальні мережі багатопроцесорних комп'ютерів і багатомашинних обчислювальних комплексів. Автоматизовані робочі місця оснащуються персональними комп'ютерами та прикладними програмами, які призначаються для забезпечення окремих функцій (розрахунок заробітної плати, облік страхових полісів) або блоків функцій, наприклад, бухгалтерських операцій, інвестицій та ін. Усі автоматизовані робочі місця під'єднуються до потужнішого серверу. В таких умовах забезпечується багатокористувацька робота з різними чи одними й тими самими програмами та наборами даних. Це дає змогу усунути надлишковість та суперечливість даних, а також втрати та спотворення. Практикується робота для користувачів з числа співробітників компанії по паролю, тобто дозволяється працювати тим, хто має відповідні повноваження.
Поява подібних систем, які здійснюють страхування в галузі фінансово-кредитної діяльності, пояснюється насамперед тим, що ці системи потенційно мають краще співвідношення "продуктивність - вартість". Технічний прогрес привів до появи дешевих та потужних персональних комп'ютерів та високошвидкісних засобів зв'язку. Страховим компаніям стало вигідним закуповувати декілька комп'ютерів середнього класу і зв'язувати їх у мережу, що в ринкових умовах забезпечує швидке технічне оснащення заново створюваних організацій. Широке використання розподілених обчислювальних систем у страховій справі визначає характер самих прикладних завдань та організацію їх вирішення. Співробітники, відділи, філіали страхової компанії, окремі споживачі інформації (агенти, брокери), як правило, розташовані на деякій території. Ці користувачі достатньо автономно вирішують свої завдання, а тому зацікавлені у використанні власних обчислювальних ресурсів. Але вирішувані ними завдання тісно взаємопов'язані, тому їх обчислювальні засоби повинні поєднуватися в єдину систему. Адекватним рішенням у такій ситуації є лише використання обчислювальних мереж (локальних, глобальних).
Використання обчислювальних систем в страховій діяльності забезпечує підвищення ефективності роботи за рахунок скорочення термінів обробки інформації, збільшення аналітичних можливостей, що відбивається насамперед на збільшенні прибутків компанії. Саме завдяки впровадженню автоматизованих інформаційних систем і технологій в страховій справі забезпечується конкурентоспроможність страхових послуг, збільшується частка компанії на страховому ринку. Ці переваги пояснюються певними причинами.
Отримуючи легкий і повніший доступ до інформації, співробітники приймають обґрунтовані рішення за рахунок високої достовірності та оперативності. Наявність мережі зменшує потребу страхових компаній в інших формах передачі інформації, наприклад за допомогою телефону та пошти. Таким чином досягається не тільки обгрунтованість висновків, підвищення точності і достовірності результатів, але й зменшення затрат часу, трудових та вартісних затрат для прийняття рішення, покращується обслуговування клієнтів страхових компаній. Не менш важливим є можливість сумісного використання дорогої апаратури. Декілька користувачів можуть сумісно використовувати модем, комп'ютер-серверу, інше обладнання. У користувача створюється ілюзія, що ці ресурси під'єднані безпосередньо до комп'ютера, оскільки для їхнього використання непотрібні додаткові зусилля. Мережі надають страховій компанії свободу у виборі місць територіального розміщення їхніх філій, тобто дозволяють компаніям використовувати не тільки філій, а й робочі місця страхувальників і спеціалістів там, де вони найефективніші для виконання страхових операцій. Немаловажне значення має широке використання страхувальниками переносних (мобільних) персональних комп'ютерів (notebook).
42. Відмінності страховиків за приналежністю
43. Особливості діяльності страховиків за спеціалізацією
44. Порядок створення, функціонування та ліквідації страхових компаній
45. Особливості роботи товариств взаємного страхування
46. Перспективи діяльності нерезидентів на страховому ринку України
47. Інфраструктура страховика та її характеристика
48. Організаційна структура страхової компанії
Принцип лінійного підпорядкування
Принцип функціонального підпорядкування