Основи ринкової економіки України - Селезньов В.В. -
12.1. Загальні положення

Нужен натяжной потолок в Киеве, Ирпене, Буче? тогда тебе сюда SkyKey
STOP! Тебе нужен реферат, курсовая, дипломная работа? тогда нажми КЛАЦ Промокод на скидку 5% для пользователей нашего сайта fr054-330

12.1. Загальні положення

Ринок цінних паперів, або фондовий ринок, призначений для акумулювання капіталу з подальшим його перерозподілом у вигляді інвестицій у виробничу і соціальну сфери народного господарства шляхом випуску, придбання та вільного розпоряджання цінними паперами їх власниками.

Цінні папери (англ. security) - це грошові документи, що свідчать про право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, що їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

Усе різноманіття цінних паперів можна класифікувати за певними ознаками (мал. 41).

Залежно від мети випуску цінні папери поділяються на комерційні та фондові.

Комерційні (товарні) цінні папери обслуговують процес товарообігу і певні майнові угоди. Це цінні папери, що закріплюють речові права власності або право застави на товари. До них відносять чеки, коносаменти, складські свідоцтва, заставні тощо.

Фондові цінні папери охоплюють папери, які обертаються на фондовому ринку. їх характерними ознаками є випуск у значних, заздалегідь встановлених розмірах, уніфікованість, вираження права на певну частку в акціонерному капіталі, майні чи облігаційному фонді.

Залежно від виражених у них прав цінні папери поділяються на пайові та боргові.

Пайові цінні папери - це папери, що свідчать про наявність паю, участі або іншого інтересу у майні чи у підприємстві. До них відносять акції, сертифікати на акції, інвестиційні сертифікати.

Боргові цінні папери - це папери, що засвідчують позичання коштів, які мають бути повернені позикодавцю в майбут-

Класифікація цінних паперів

Мал. 41. Класифікація цінних паперів

ньому, наприклад, вексель (боргове зобов'язання), облігація тощо.

За походженням цінні папери поділяються на два великих класи: основні та похідні.

Основні щінні папери - це папери, в основі яких лежать майнові права на якийсь актив, такий як товар, гроші, капітал, майно, різного роду ресурси тощо.

Основні папери, у свою чергу, діляться на первинні та вторинні.

Первинні цінні папери ґрунтуються на активах, до яких не входять самі цінні папери. Це акції, облігації, векселі тощо.

Вторинні цінні папери - це цінні папери, що випускаються на основі первинних. Вони підтверджують право володіння цінними паперами. До них належать варанти, сертифікати, депозитарні розписки тощо.

Похідні цінні папери, або деривативи (англ. derivative), виражають майнові права (зобов'язання), що виникають у зв'язку зі зміною ціни покладеного в основу даного цінного папера біржового активу. Інакше кажучи, похідний цінний папір - це цінний папір на якийсь ціновий актив: на ціни товарів (як правило, біржових товарів), на ціни основних цінних паперів (тобто на індекси акцій), на ціни валютного ринку (валютні курси), на ціни кредитного ринку (відсоткові ставки) тощо. До похідних цінних паперів відносять ф'ючерсні контракти (товарні, валютні, індексні, відсоткові та інші) й опціони.

Залежно від форми власності (типу емітента) розрізняють державні і недержавні цінні папери.

Державні цінні папери - це облігації, казначейські векселі та інші державні зобов'язання, що випускаються центральними, місцевими органами влади та державними підприємствами з метою розміщення позик і мобілізації грошових ресурсів.

Недержавні цінні папери - це корпоративні цінні папери, що випускаються в обіг корпораціями (компаніями, банками, організаціями), а також цінні папери, що випускаються фізичними особами (наприклад, вексель).

Залежно від способу легітимації власника цінні папери поділяють на:

♦ папери на пред'явника, коли власником папера визнається особа, що володіє документом;

♦ іменні папери, що містять позначення власника в тексті документа;

♦ ордерні папери, що передбачають можливість бути переданими іншій особі шляхом передавального напису на зворотному боці документа (індосаменту).

Законом може бути виключена можливість випуску цінних паперів певного виду як іменних або ордерних або паперів на пред'явника.

Для передання іншій особі прав, посвідчених цінним папером на пред'явника, достатньо вручення цінного папера цій особі

Права, посвідчені іменним цінним папером, передаються у порядку, встановленому для відступлення права вимоги (цесії). При цьому особа, яка передає право за цінним папером (індосант), відповідає лише за недійсність відповідної вимоги і не відповідає за її невиконання.

Права за ордерним цінним папером передаються шляхом вчинення на цьому папері передавального напису (індосаменту).

Індосамент (нім. Indossament, італ. indossamento, від лат. in - на та dorsum - спина) - це передавальний напис, що учиняється на зворотному боці векселя, чека, коносамента та деяких інших цінних паперів для передачі прав по цих документах від однієї особи (індосанта) до іншої (індосату). Індосамент може бути іменним, ордерним (вказується особа, якій або в розпорядження якої передається документ) або бланковим (пред'явницьким). Індосамент за векселем або чеком покладає на індосанта відповідальність за платіж по цьому документу.

Цінні папери можуть існувати у формі паперових документів або записів на рахунках. Значне збільшення обороту цінних паперів викликало оформлення їх шляхом запису в книгах обліку або на рахунках, що ведуться на магнітних та інших носіях інформації. Таким чином, вони перейшли в безготівкову, фізично невловиму (безпалерову) форму. Тому на ринку, цінних паперів випускаються, обертаються і погашаються як документарні цінні папери, так і без документарні.

Власник без документарних цінних паперів може не мати ніякого документа, крім виписки з реєстру, але при цьому його права будуть захищені навіть більш надійно, ніж при паперовій формі випуску. Безготівковий цінний папір не можна підробити. Крім того, він гарантує власнику максимальну ліквідність, тобто можливість швидко його продати з мінімальними витратами.

Емісійні цінні папери випускаються, як правило, значними серіями, у великих кількостях. Неемісійні випускаються поштучно або невеличкими серіями.

Цінні папери, що котируються, - це цінні папери, які обертаються на фондовій біржі. Папери, які не допущені до купівлі-продажу на біржі й обертаються на позабіржовому ринку, одержали назву таких, що не котируються.

Строкові цінні папери випускаються на певний строк. Безстрокові цінні папери - це цінні папери, в яких не зазначена дата їх погашення.

Нарівні з об'єктами фондового ринку, якими є цінні папери, виділяють також суб'єктів цього ринку. Суб'єктами ринку цінних паперів є:

♦ емітенти цінних паперів; 4 інвестори;

♦ торговці цінними паперами.

Емітент цінних паперів - це юридична або фізична особа, яка від свого імені випускає цінні папери і зобов'язується виконувати зобов'язання, що випливають з умов їх випуску.

Інвестор - громадянин або юридична особа, що вкладає кошти у цінні папери від свого імені і за свій рахунок з метою одержання доходів.

Торговець цінними паперами - юридична особа, для якої діяльність з цінними паперами з метою одержання доходу за рахунок проведення комісійних, комерційних і представницьких операцій на фондовому ринку є винятковою.

До торговців цінними паперами відносять:

♦ фондові біржі;

♦ інвестиційні компанії;

♦ інвестиційні фонди.

Фондова біржа - це фінансова організація, що спеціалізується на організації постійно діючої централізованої торгівлі цінними паперами на комісійній основі. Вона здійснює такі основні операції:

♦ облік цінних паперів та їх зберігання;

♦ прийняття цінних паперів до торгів за певних умов;

♦ проведення аукціону;

♦ організація оформлення угод з купівлі-продажу цінних паперів;

♦ виконання централізованих взаєморозрахунків у межах біржового ринку;

♦ здійснення централізованого курсового контролю та інформування учасників торгів щодо виконаних угод.

Інвестиційна компанія - фінансова установа, що спеціалізується на комерційній та комісійній діяльності з цінними паперами як на централізованому ринку, так і на позабіржовому, шляхом:

♦ аналізу стану ринку цінних паперів і проведення операцій на ньому у власних інтересах і за дорученням фізичних та юридичних осіб;

♦ котирування цінних паперів і визначення цін їх купівлі-продажу на позабіржовому ринку;

♦ організації проведення взаєморозрахунків і оформлення угод з купівлі-продажу цінних паперів;

♦ організація нарахування і виплати доходів з цінних паперів;

♦ надання консультаційних послуг у частині даних, що не становлять комерційної таємниці.

Інвестиційний фонд - фінансова установа, що спеціалізується на акумулюванні коштів інвесторів і вкладенні їх у цінні папери. Управління фондом здійснює спостережна рада та інвестиційний керуючий, який від свого імені проводить операції на біржовому і позабіржовому ринках з формування портфеля цінних паперів. У зв'язку з цим інвестиційний фонд як юридична особа здійснює такі операції:

♦ залучення тимчасово вільних коштів фізичних та юридичних осіб шляхом їх вкладення у цінні папери інвестиційного фонду;

♦ організація виплати доходів власникам цінних паперів. В Україні посередницька діяльність з випуску та обігу-цінних

паперів може здійснюватися також комерційними банками (як універсальними, так і спеціалізованими інвестиційними банками) та довірчими товариствами (трастовими компаніями).

Як фінансові посередники на ринку цінних паперів комерційні банки можуть здійснювати такі операції:

♦ розміщення і зберігання цінних паперів;

♦ комерційні, комісійні та довірчі операції з цінними паперами, у тому числі кредитування під забезпечення векселів та інших видів фінансових інструментів;

♦ облік операцій з цінними паперами, власників іменних цінних паперів, прав інвесторів на передплату на цінні папери, випуск яких намічається;

♦ котирування цінних паперів і визначення цін їх купівлі та продажу на позабіржовому ринку;

♦ операції з нарахування і виплати доходів від цінних паперів;

♦ інкасація та перевезення цінних паперів;

♦ перевірка достовірності цінних паперів, випущених у паперовому вигляді;

♦ продаж бланків векселів;

♦ надання консультаційних послуг у частині даних, що не становлять комерційної таємниці.

Довірче товариство (англ. trust company, від trust - довіряти) - це юридична особа з додатковою відповідальністю, що здійснює представницьку діяльність відповідно до договору, укладеного з довірителем майна щодо реалізації його прав власника. Товариство може здійснювати такі операції:

♦ для громадян - організація цілості майна та представницькі послуги;

♦ для юридичних осіб - розпорядження майном, агентські послуги, управління голосуючими акціями, переданими довірчому товариству шляхом участі в загальних зборах акціонерних товариств;

♦ розміщення приватизаційних паперів.

Облік операцій з майном довірителів та його зберігання забезпечує комерційний банк на основі договору з довірчим товариством.

12.2. Характеристика видів цінних паперів
12.2.1. Акції
12.2.2. Облігації
12.2.3. Векселі
12.2.4. Інші види цінних паперів
12.3. Випуск та обіг цінних паперів
12.4. Операції з цінними паперами
12.5. Принципи інвестування
12.6. Контроль за ринком цінних паперів
Глава 13. Страховий ринок
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2017
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru