Україна і світове господарство - Філіпенко А.С. -
Етапи процесу приєднання України до СОТ

Формально процес приєднання до Генеральної угоди розпочався розглядом заяви України на засіданні Ради представників ГАТТ 17 грудня 1993 р.

Проте співробітництво з цією організацією було започатковане ще в лютому 1992 р., коли пройшли перші неофіційні консультації між представниками ГАТТ і України у Брюсселі. 14 липня 1992 р. Україна однією з перших республік колишнього СРСР одержала статус спостерігача при цій організації.

28 червня 1994 р. з метою ініціювання переговорів у рамках робочої комісії з питань розгляду заяви України щодо приєднання до ГАТТ був офіційно переданий меморандум про зовнішньоторговельний режим.

Перше засідання робочої комісії пройшло 27—28 лютого 1995 р. Його мета полягала у визначенні готовності України набути членства в системі ГАТТ/СОТ та розпочати двосторонні переговори з країнами — членами СОТ.

Друге засідання робочої комісії пройшло 11—12 грудня 1995 р. Мету засідання становило з'ясування подальших заходів у межах розгортання переговорного процесу щодо надання Україні доступу до ринків товарів, капіталів, послуг країн — членів СОТ і відповідно останнім — доступу до ринків України.

Головним завданням третього засідання робочої комісії, яке відбулося 24—25 червня 1996 р., стало вивчення комплексу питань щодо гарантованого взаємного доступу до товарних ринків, який має бути забезпечений шляхом переговорів про тарифні зобов'язання України на підставі Концепції трансформації митного тарифу України на 1996—2005 рр.

На четвертому засіданні робочої комісії 6—7 травня 1997 р. обговорювалися проект Митного кодексу України та зобов'язання України щодо державного субсидування АПК і приведення системи підтримки АПК у відповідність до вимог Угоди із сільського господарства СОТ.

На п'ятому засіданні робочої комісії 24—25 листопада 1997 р. основна увага приділялася системі державної підтримки АПК в Україні, вдосконаленню податкового законодавства, розвиткові системи стандартизації та сертифікації, санітарного та фітосанітарного контролю, проблемам у сфері захисту прав інтелектуальної власності.

В межах процесу приєднання України до системи ГАТТ/СОТ було визначено шляхи гармонізації українського законодавства відповідно до принципів, закріплених угодами Уругвайського раунду, створено комплексну систему митно-тарифного та нетарифного регулювання в Україні.

Законодавчі основи тарифного регулювання в Україні були закладені:

• Законом України "Про Єдиний митний тариф України";

• Декретом Кабінету Міністрів України від 11 січня 1993 р. "Про Єдиний митний тариф України";

• Указом Президента України від 6 квітня 1996 р. "Про концепцію трансформації митного тарифу України на 1996—2005 рр. відповідно до системи ГАТТ/СОТ", яким визначені довгострокові орієнтири тарифної політики держави.

Закон України "Про Єдиний митний тариф України" базується на рекомендаціях та рішеннях ГАТТ і спрямований на забезпечення максимальної відповідності нашого законодавства загальноприйнятим у міжнародній практиці принципам і правилам митної справи. Цей закон установлює перелік митних ставок на товари та інші предмети, які ввозяться на територію України або вивозяться за її межі. Він визначає адвалорні, специфічні та комбіновані види мита, порядок розрахунку і сфери використання антидемпінгового та компенсаційного мита.

Згідно з Концепцією трансформації митного тарифу, середня ставка тарифу, яка на 1996 р. становила 18,6 % (ЗО % на сільськогосподарські та продовольчі товари груп 1—24 ТН ЗЕД і 16.8 % на промислові товари), у 2005 р. мас скласти відповідно 8.65 % (19.4 % і 6.94 %). Для порівняння: у ЄС простий середній тариф для сільськогосподарської продукції зменшився за 1995—1997 рр. на 25 % і склав у 1997 р. 20,8 %. Середні тарифи на імпорт промислової продукції зменшилися з 6 % у 1995 р. до 4,9 % у 1997 р. унаслідок виконання угод Уругвайського раунду. Подальше зниження тарифів відповідно до угод Уругвайського раунду приведе до встановлення тарифів на промислову продукцію на рівні, що не перевищуватиме 3 %.

Як показує світова практика, ефективний рівень тарифного захисту коливається в межах 5—15 %. Перевищення цього рівня спричинює не зростання надходжень до державного бюджету, а їх скорочення. Більше того, надто високі ставки мита та податків на імпорт, часті їхні зміни не захищають національний ринок, а призводять до значного порушення умов конкуренції.

Шосте засідання робочої комісії СОТ, проведене 8—9 червня 1998 р., розглянуло проблеми подальшого прискорення процесу набуття Україною повноправного членства у Світовій організації торгівлі. На засіданні обговорювалися питання розробки проекту доповіді робочої групи і Протоколу приєднання України до СОТ. Постановою Кабінету Міністрів України було затверджено першочергові заходи щодо забезпечення процесу приєднання України до ГАТТ та вступу до СОТ, а саме: продовження переговорів про приєднання з членами СОТ, визначення терміну реформування зовнішньоторговельного режиму, повна гармонізація національного законодавства з вимогами і нормами системи ГАТТ/СОТ.

12 липня 2000 р. відбулося сьоме засідання робочої групи з питань розгляду заяви України про вступ до Світової організації торгівлі. Українська сторона надала детальну інформацію про законодавчі зміни у сферах, що стосуються компетенції СОТ, підготовила відповіді на запитання країн — членів робочої групи та інформаційні меморандуми з економічних питань (понад 25 документів).

Підсумовуючи результати переговорів, учасники засідання наголосили, що забезпечення процесу вступу України до СОТ багато в чому залежатиме від підготовки, узгодження з робочою комісією та реалізації Плану дій У країни щодо реформування економічного законодавства відповідно до вимог СОТ на 2000 та 2001 pp.

Під час 8-го раунду переговорів, що проходили 13—14 червня 2001 р. у Женеві, робоча група з питань розгляду заявки України про вступ до СОТ відзначила позитивні зрушення на шляху приєднання України до СОТ.

Серед них, зокрема:

* напрацювання Міжвідомчої комісії з питань вступу України до СОТ, у яку входять працівники 16 міністерств та відомств, збільшення кількості урядовців, котрі опрацьовують проблеми, пов'язані зі вступом;

* прийняття законів "Про стандартизацію", "Про підтвердження відповідності" та "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", що входять до пакета законопроектів, прийняття яких є обов'язковою умовою для вступу до СОТ.

До важливих питань, що залишаються неузгодженими. належать:

1. Проблема зниження ставок тарифів на імпортні товари. У принципі істотних розбіжностей у поглядах експертів щодо тарифів не було. Більшість тарифних ставок в Україні перебуває на прийнятному рівні, а від захисту кількох груп товарів уряд найближчим часом відмовлятися не збирається. Протекціоністська політика захисту інтересів вітчизняних виробників приводила здебільшого до позитивного ефекту. Як зазначалося під час переговорів, нинішній уряд України підходитиме до визначення тарифних ставок зважено: планується передусім зниження ставок на товари, що не виробляються в Україні.

2. Проблема обмеження державної підтримки сільського господарства — одна з основних умов вступу України у Світову організацію торгівлі. Проте Україна не виявила готовності відмовитися від дотування сільського господарства, тому ця проблема залишиться каменем спотикання в подальших переговорах України і СОТ.

3. Проблема припинення субсидіювання окремих галузей економіки. Йдеться про пільги при сплаті мита, надані деяким галузям, а також спеціальним економічним зонам і територіям пріоритетного розвитку. Іноземні експерти стверджують, що поки такі пільги не буде скасовано, шлях у СОТ Україні закритий. Але вітчизняні чиновники, схоже, не готові виконати цю вимогу, оскільки це завдасть істотного удару державним підприємствам. Однак, надаючи пільги одним підприємствам, влада змушує інших більше платити в держбюджет.

4. Проблема створення українського інформаційного центру в міжнародній системі ISO.NET, гармонізації понад 1000 стандартів відповідно до вимог Міжнародної організації стандартизації.

5. Проблема посилення законодавства із захисту інтелектуальних прав.

6. Головною проблемою лишається обов'язкове прийняття низки законопроектів, насамперед митного і податкового кодексів, закону про страхування, авторське та суміжні права, приєднання до Римської конвенції тощо.

Отже, за найоптимістичнішими прогнозами, Україна зможе стати членом СОТ не раніше ніж за два роки. Проте, на думку Гектора Мілана, працівника Департаменту зі вступу країн до СОТ, "ми повинні розглядати не час, а результат.

Проблеми адаптації національної економіки та законодавства до вимог СОТ
Глава 2. Україна — МВФ
Глава 3. Україна —світовий банк
Світовий банк — загальні відомості
Взаємовідносини Світового банку й України
Економічний ефект упровадження програм Світового банку в Україні
Глава 4. Україна — європейський банк реконструкції й розвитку
Пріоритети та виклики ринкових перетворень в Україні — погляд ЄБРР
Роль ЄБРР у підтримці реформ в Україні
Ефективність співпраці України з ЄБРР та шляхи її підвищення