Інформаційні системи і технології на підприємствах - Плескач В.Л. -
Модель OSE/RF

Модель відкритої системи, розроблена AFUU (Французька асоціація користувачів UNIX і відкритих систем) і AFNOR (Французька асоціація стандартизації), названа МІС (Model for Interactions between Componente) - модель взаємодії між компонентами; автори також називають її конвергентною моделлю. Ця модель є спробою об'єднати різні підходи до класифікації компонент середовища. Вона будується у вигляді матриці 7x4, стовпчики якої відповідають видам взаємодії (обслуговування) в системі: взаємодія з користувачем, системні засоби, доступ до даних, комунікаційні засоби. Стовпчики цієї матриці цілком відповідають розбивці, запропонованій у моделі MUSIC, за винятком елемента М (Management).

Рядки матриці відповідають рівням обслуговування в рамках кожного типу взаємодії від фізичного рівня до рівня зв'язку з прикладною програмою (або користувачем). Цей тип класифікації відповідає розбиттю на рівні, прийнятому в комунікаційній моделі OSI. Тому для варіанта, що використовує специфікації OSI для комунікаційних взаємодій, стовпчик комунікацій повністю відповідає моделі OSI. Проте таке розбиття нині можна вважати досить умовним, оскільки на основі чинних стандартів далеко не всі елементи допускають чітке розбиття на сім рівнів. Так, навіть комунікаційний елемент, реалізований на основі специфікацій TCP/IP, матиме інше розбиття.

Модель допускає використання різних стандартів для реалізацій тих чи інших функцій, тому в загальному вигляді модель подається як тривимірна матриця, в якій третя координата використовується для варіантів середовища, що будуються на основі різних стандартів, які реалізовують функціональні елементи моделі.

Модель OSE/RF

Робочою групою POSIX Р1003.0 Інституту інженерів з електроніки й електротехніки (IEEE) запропоновано референсну модель середовища відкритих систем (OSE/RF), що використовується в США. На відміну від інших моделей, ця модель передбачає поділ середовища на три складові: прикладне забезпечення, прикладна платформа, зовнішнє середовище.

У рамках цієї моделі під прикладним забезпеченням розуміють прикладні програми, дані, а також документацію і засоби навчання користувачів. Прикладна платформа складається з апаратної платформи і програмного забезпечення, до яких належать: операційна система, компілятори, СУБД, графічні системи, операційне середовище для прикладних систем.

До зовнішнього середовища належать усі системні елементи, які є зовнішніми стосовно прикладної платформи і прикладного забезпечення. Це утиліти і підсистеми, що реалізовуються на інших платформах, а також периферійні пристрої.

Взаємодія між прикладним забезпеченням і прикладною платформою здійснюється за допомогою прикладних програмних інтерфейсів (АРІ). У сфері АРІ є чотири інтерфейсні елементи для взаємодії з системними комунікаційними, інформаційними службами, службами, що забезпечують людино-ма-шинний інтерфейс.

Взаємодія між прикладною платформою і зовнішнім середовищем відбувається через інтерфейси зовнішнього середовища (ЕЕІ). У цій сфері передбачається три типи інтерфейсів для взаємодії з комунікаційними, інформаційними службами, службами, що забезпечують людино-машинний інтерфейс. До переваг цієї моделі відносять виділення зовнішнього середовища в самостійний елемент, з певними функціями і відповідними інтерфейсами.

Модель MUSIC

Модель MUSIC (Management, User interface, Service interface for programs, Information and data formats, Comunications interfaces) запропоновано Центральним агентством з обчислювальної техніки і телекомунікацій (ССТА) Великобританії. У моделі MUSIC найбільша увага приділена тим аспектам взаємодії та інтерфейсам, що можуть виявитися критичними саме для прикладної системи, яка функціонує у відкритому середовищі. Модель забезпечує чітке розуміння зв'язків між процесами, які мають місце у відкритих середовищах.

Серед інших моделей також можна назвати ряд спеціальних, тобто проблемно орієнтованих моделей. Зокрема, модель ODP (Open Distributed Processing), запропонована ISO, - відкрита розподілена обробка - орієнтована на розподілену обробку в різних обчислювальних мережах. Відомі також моделі СІМ, EDI, Data Management DISC тощо. Проте ці моделі можна віднести до прототипних профілів.

Стандартизація як концептуальна основа ІТ є важливим фактором її розвитку. Поширення моделі "клієнт - сервер" та багатоланкової архітектури ІС стало можливим насамперед завдяки розвитку та широкому впровадженню у практику концепції BBC (рис. 1.11).

Основною метою підходу ВС є спрощення створення обчислювальних систем на основі міжнародної та національної стандартизації апаратних та програмних інтерфейсів. Головною причиною розвитку концепції ВС було використання локальних та глобальних комп'ютерних мереж, необхідність розв'язання проблем об'єднання апаратно-програмних засобів.

Використання BBC забезпечує користувачам незалежність від постачальників програмно-апаратних засобів. Технології і

Рис. 1.11. Багато ланкова архітектура ІС

стандарти BBC відкривають можливість виробництва системних, прикладних програмних засобів, здатних до перенесення на іншу платформу (portability), та інтероперабельності.

Інтероперабельність - це здатність до взаємодії з іншими системами. Вона спрощує розробку програмних систем за рахунок використання готових компонентів зі стандартними інтерфейсами.

BBC гармонійно вирішують проблеми поколінь апаратних та програмних засобів. Усі виробники мають забезпечувати стандартне середовище. При такому підході користувачі зможуть поступово заміняти компоненти системи на новіші, не порушуючи працездатності системи.

Властивості відкритих систем здебільшого формулюються таким чином:

o розширюваність/масштабованість (extensibility/scalabi-

lity);

o переносимість (portalility);

o інтероперабельність (interoperability);

o дружній інтерфейс щодо користувача, легка керованість (driveability).

Новий погляд на відкриті системи визначається комплексною реалізацією цих характеристик. Відкриті системи забезпечують переваги для розробників, користувачів та постачальників комп'ютерів. Для користувача відкриті системи забезпечують:

1) нові можливості зберігання фінансових вкладень завдяки властивостям еволюції, поступовому розвитку функцій систем, заміни окремих компонентів без перебудови всієї системи;

2) незалежність від постачальників апаратних чи програмних засобів, можливість вибору продуктів на ринку;

3) дружній інтерфейс щодо середовища, в якому працює користувач;

4) мобільність персоналу в процесі еволюції системи;

5) можливість використання інформаційних ресурсів, що наявні в інших системах (організаціях).

Розробник ІС отримує можливість використання:

o різних апаратних платформ;

o прикладних програм у різних операційних системах;

o сучасних засобів проектування;

o готових програмних продуктів.

Розробники загальносистемних програмних засобів мають нові можливості:

1) поділу праці завдяки повторному використанню програмних компонентів (reusability);

2) використання розвинених інструментальних середовищ та систем програмування;

3) модульної організації програмних комплексів завдяки стандартизації програмних інтерфейсів.

Модель MUSIC
1.5. Удосконалення управління підприємством у процесі міжнародної економічної інтеграції
Зовнішнє і внутрішнє середовища підприємства
Висновки
Розділ 2. Економічна інформація на підприємствах і засоби її формалізованого опису
2.1. Економічна інформація
2.2. Види економічної інформації
2.3. Структури подання економічної інформації
2.4. Класифікація економічної інформації
2.5. Методи кодування економічної інформації