Інформаційні системи і технології на підприємствах - Плескач В.Л. -
Підхід до композиції сервіс-орієнтованих прикладних застосунків

Сучасні підприємства потребують якомога швидшого реагування на нові запити бізнесу, прозорої інтеграції і гнучкої взаємодії з новими партнерами і замовниками, що можна забезпечити через сервіс-орієнтовану архітектуру (СОА). Це парадигма, що призначена для проектування, розробки й управління застосунками у мережевому середовищі. Перехід до СОА відкриває можливість для ефективної реалізації розподілених обчислень у мережі Internet. Цей стандарт дає змогу вирішувати інтеграційні розподілені задачі.

Сервіс-орієнтірована архітектура допомагає ІТ-підрозділам підприємств ефективно вирішувати нові завдання, що постають перед ними. СОА призначена для інтеграції застосунків за допомогою "зв'язування" послуг без написання нового програмного коду. Бізнес-система може вчасно реагувати на зміни умов середовища шляхом налагодження процесу обміну повідомленнями в автоматизованому режимі.

СОА перетворилася на практичну методологію створення інформаційних систем. За допомогою засобів, що входять у SOA Foundation (IBM), сучасні підприємства можуть оперативно приймати рішення щодо взаємодії динамічних систем (DS) на основі СОА. Це набір інтегрованого програмного забезпечення, що заснований на відкритих стандартах і складається з продуктів, які входять у сімейство програмного забезпечення проміжного рівня WebSphere.

Головна перевага СОА полягає в тому, що сервісна архітектура може бути використана як засіб для відображення бізнес-процесів на програмно-технічні ресурси і в подальшому забезпечувати розподілену підтримку даних і постійний реінжині-ринг бізнес-процесів.

СОА з позицій бізнесу

Основною причиною збільшення інтересу до СОА є надання можливостей підтримувати бізнес у режимі реального часу. Наявність бізнес-проекту - обов'язкова умова для створення СОА, що дає змогу знайти можливості для вдосконалення бізнес-процесів, моніторингу поточної діяльності, розподілу обов'язків, виділення функцій, які потребують автоматизації, тощо.

Динамічна бізнес-система є відображенням бізнес-проекту, тому життєвий цикл СОА можна вважати віддзеркаленням модифікацій бізнес-проекту (рис. 4.4).

Рис. 4.4. Реалізація СОА на основі Web-сервісів

Для того, щоб отримати загальний ефект від використання ІКТ в бізнесі, необхідно здійснити таке: застосувати формальні засоби і мову моделювання для опису бізнес-проекту, потім його транслювати в базові конструкції та інші важливі артефакти ІС, постійно її вдосконалюючи в режимі реального часу залежно від потреб.

У широкому значенні ці послуги можна визначити як повторювані задачі, що виконуються в бізнес-процесах. Будь-який бізнес-процес можна представити як послугу для процесу наступного рівня, тобто послуги утворюють ієрархічну структуру. Сервісна орієнтація - це спосіб інтеграції бізнес-процесів у вигляді набору послуг, а сервіс-орієнтована архітектура - це така структура, що базується на принципах сервісної орієнтації.

У такому розумінні корпоративна інформаційна система, побудована на принципах СОА, є композитним застосунком, складеним з набору інтегрованих послуг (сервісів).

Розподіленість автоматизованих інформаційних систем відображає реальний стан бізнесу. Практично всі підприємства складаються з окремих підрозділів або, як тепер їх прийнято називати, бізнес-напрямків (Line-Of-Business, LOB). Вони є кластерами активності, діяльність яких потрібно компонувати воєдино в режимі реального часу для забезпечення функціональності бізнесу.

LOB у системному значенні слабко зв'язані, саме тому спроби побудувати розподілені інформаційні системи на принципах жорсткої зв'язаності, як це робилося до появи СОА, здебільшого закінчувалися невдачами.

Практика показує, що окремі бізнесу напрями LOB і бізнес-партнери використовують різне програмно-апаратне забезпечення. У результаті працездатність динамічних систем залежить від різних чинників, з якими складно упоратися в умовах жорсткої зв'язаності. Виникають часові обмеження (temporal constraint), які проявляються у різних часових лагах реакції на локальні і віддалені виклики і, як наслідок, у розсинхроні-зації роботи системи і десеріалізації планів виконання тран-закцій.

Надійність розподілених систем з мережевою інфраструктурою суттєво нижча, ніж систем, що працюють локально на одному сервері в мережі Internet, і жорстка зв'язаність яких не забезпечує збереження працездатності в єдиному інформаційному просторі.

Ідея слабкої зв'язаності інформаційних систем відповідає реальним бізнес-проектам ще і тому, що в багатьох компонентах проектів беруть участь співробітники. А люди є слабо пов'язані за своєю природою, вони повільніші за комп'ютери, не такі реактивні.

Тому з появою СОА посилюється роль архітектора підприємства - Enterprise Architect (ЕА). У ролі ЕА може виступати спеціальний фахівець, технічний директор (Chief Technology Officer, СТО) або навіть директор з ІТ (Chief Information Offi-cer, CIO). Основна функція ЕА - встановлення відповідності між бізнес-проектом та інформаційною інфраструктурою підприємства, що є частиною відповідного місцевого (регіонального) інформаційно-економічного простору.

БА є внутрішнім мостом організації, він не тільки забезпечує трафік, а й організовує учасників руху. Для цього він повинен знати принципи створення бізнес-проектів і принципи трансляції цих проектів на інформаційні системи. У процесі трансляції проекту ЕА може працювати спільно з архітектором технічних рішень (Technical Solution Architect). Ці фахівці повинні зрозуміти принципи, процеси та інструменти, необхідні для створення бізнес-проекту. Вони зобов'язані побудувати програмну модель, підтримати її технологічно, створити топологію інформаційної системи і визначити способи її інтеграції засобами програмного забезпечення проміжного рівня. Крім того, вони повинні оцінити наявні можливості інформаційної системи і потреби підприємства в майбутньому. їм належить також вирішити, як засобами ПЗ проміжного рівня забезпечити необхідні експлуатаційні характеристики динамічної системи, включаючи надійність і функціональність в умовах змінного зовнішнього середовища.

При цьому основне завдання архітектора підприємства полягає у тому, що прийнято називати оркестровкою, тобто в інтеграції різнорідних компонентів в єдину інтегровану систему. Він повинен побудувати загальну архітектуру підприємства (Enterprise Architecture) у вигляді набору стандартів, принципів і політик, керуючись якими можна оцінити ефективність застосування конкретних ІКТ для конкурентоспроможності підприємства.

Робота архітекторів підприємства, на відміну від традиційних ахітекторів, рідко починається з "чистого аркуша", оскільки їм доводиться враховувати наявність функціонуючого програмного забезпечення. Тому в SOA Foundation передбачається можливість модернізації програмних продуктів, побудованих на платформах Microsoft, Oracle, BEA, SAP та інших платформах ПЗ проміжного рівня.

Результатом діяльності архітекторів підприємств має бути відображення логічної архітектури на фізичну з урахуванням як функціональних, так і нефункціональних вимог, таких як якість обслуговування і безпека.

SOA Foundation і стандарти. SOA Foundation побудована на основі відкритих стандартів XML і Web-сервісів, зокрема WSDL, SOAP, WS-Security та інших, а також стандартів опису бізнес-процесів BPEL.

Web-сервіси є всього лише одним із можливих стандартів, здатних забезпечити технічний бік взаємодії між функціональними послугами (сервісами), розміщеними на різних платформах.

СОА з позицій бізнесу
Етапи життєвого циклу СОА
4.6. Internet-, Extranet-, Intranet-технології
Система адресації в Internet
Висновки
Розділ 5. Автоматизація управління проектами на підприємствах
5.1. Сутність та поняття проекту
5.2. Автоматизована система управління ІТ-проектом
Програмний продукт управління проектами Office Project Standard-2007
5.3. Програмні продукти управління проектами