Основи інформаційно-аналітичної діяльності - Захарова І.В. -
5.2. Інформаційно-аналітичні послуги: різновиди, характеристика

Інформаційно-аналітичні послуги складають значний відсоток в межах загального поняття "інформаційні послуги", оскільки для процесу та результату їх створення притаманні саме методи та засоби "інформаційної аналітики" (див. мод. 1).

Спроби розробки класифікації інформаційних продуктів та послуг робилися неодноразово, спочатку в бібліотечній, а потім і в сфері науково-інформаційної діяльності. Основним недоліком "бібліотечних" класифікацій виявилось їх обмеження рамками лише тих послуг, які пропонується бібліотеками. Докладний аналіз пропонованих різними авторами класифікацій бібліотечних послуг у монографії М.Я. Дворкіної "Библиотечное обслуживание: теоретический аспект" наводиться узагальнене систематизоване трактування авторської класифікації послуг, які надаються бібліотекою [13].

Після перерви, викликаної соціально-економічними перетвореннями в пострадянських країнах, знову активізувався інтерес до розробки класифікацій, що відображали ті зміни, які привніс в інформаційну сферу технічний прогрес. За цей період поняття "інформаційна послуга" почало розглядатися як узагальнене по відношенню до поняття "бібліотечна послуга" і розробкою класифікацій саме інформаційних продуктів і послуг займаються як фахівці з інформатики (інформаціологи), так і бібліотекознавці та бібліографознавці.

М.Я.Дворкіна, називаючи основні види послуг, використовує в якості підстави класифікації предмет запиту користувача (документ, бібліографічні і фактографічні відомості, новина, орієнтація на навчання, аналіз ситуації, організація обслуговування), вважаючи, що для інформаційної служби запит є основною точкою відліку [13, C. 83].

Документні послуги забезпечують доступ до видань, архівних документів, музейних предметів на різних носіях (паперових, електронних, компакт-дисках, аудіо - та відеокасетах, мікро картах тощо) на різних мовах; в режимі реального часу (on-line), в режимі відкладеного часу (через електронну пошту, "бронювання"), для ознайомлення і тимчасового користування (абонемент, читальний зал, МБА, експозиції тощо), для постійного користування (копіювання на різні носії текстів, продаж документів, копій, електронна доставка документів - ЕДД).

Довідкові послуги надають доступ до бібліографічних, фактографічних, концептографічних банків і баз даних, і відповідають (форма-довідка) на бібліографічні і фактографічні запити користувачів усно, письмово, в режимі on-line і через електронну пошту.

Повинні послуги пропонують повідомлення про актуальні події і теми, надають рекламну інформацію, повідомляють про нові видання та інше.

Орієнтуючі (навчально-консультаційні) послуги сприяють знайомленню користувачів з можливостями доступу до інформації усно, в режимі on-line і через електронну пошту (форми: консультація, лекція, урок, комп'ютерні курси та ін.).

Дослідницькі послуги (форми: надання аналітичної довідки, аналітичного огляду, маркетингового дослідження, матеріалів рекламного аналізу, рейтингової інформації, прогнозного дослідження та ін.) доводять до користувачів аналіз ситуації в цікавлячій сфері.

Автор також виділяє організаційно-допоміжні послуги: поширення і прокат баз даних; організацію пунктів обслуговування, у т.ч. бібліотечних, комп'ютерних, передачу факсу; приймання запитів по телефону, електронній пошті; записування інформації на дискети користувачів; палітурні роботи та інше; комплексні послуги - обслуговування за договорами з надаванням різних послуг за вибором замовника [13, C. 84-85].

Уточнення терміну "бібліотечне обслуговування" та "бібліотечний сервіс" в сучасних умовах впровадження Інтернет-технологій, здійснено в дисертаційному дослідженні Соловяненка Д. В. [29]. Так, автор у своїх висновках зазначає, що потребує розроблення концепція віртуалізації бібліотечних послуг, яка б містила в собі чіткі стандарти надання бібліотечного Інтернет-сервісу (БІС) - визначення послуг, які бібліотеки можуть (мають) надавати через Інтернет/Екстранет/Інтранет-мережі, перелік форм і методів надання таких послуг, нормативно-правовий статус суб'єктів онлайнової взаємодії, відповідальність сторін, норми контролю кількісних і якісних показників надання сервісу". [29, С.14]. Що ж стосується надання бібліотечного сервісу, на думку автора, "вітчизняні бібліотеки сьогодні використовують не всі можливості, які надають Інтернет-технології. В основному, для обслуговування користувачів поки що широко використовуються лише дві найпопулярніші служби Інтернет - електронна пошта та "Всесвітнє павутиння" (WWW). В той же час інші технології (служби Інтернет), зокрема, технології обміну миттєвими повідомленнями, технології бездротового доступу в Інтернет, служби проведення телеконференцій тощо, також можуть успішно впроваджуватись для надання користувачам бібліотечного сервісу" [29, С.15].

У продовження тези, висловленої Соловяненком Д. В. та з метою уточнення поняття "бібліотечне обслуговування" - "бібліотечний сервіс" в умовах розвитку Інтернет-простору, зауважимо наступне. Уведення в науковий обіг англомовних термінів, зокрема, "бібліотечний сервіс" (Library service), поширення обслуговуючих можливостей електронних бібліотек через нові комунікації, технології, програмне та лінгвістичне забезпечення систем обслуговування; через використання технологій міжнародних мереж, зокрема Інтернет-технологій та сервісів: WWW-сервісів, e-mail (електронна пошта), форумів, чатів тощо, а також застосування професійних Інтернет-сервісів: автоматизованого МБА і електронної доставки документів - всі ці обставини дозволяють замінити поняття "бібліотечна послуга" на "бібліотечний сервіс". Склалася думка, що в професійній бібліотечний практиці слід вживати поняття "бібліотечний сервіс" замість "послуги", що грунтується на інтенсивному проникненні Інтернет-технологій та сервісів (програм), які змінюють не тільки термінологію з "послуги" на "сервіс", а й суттєво оновлюють та розвивають зміст "сервісу", надаючи йому ознак "віртуальної послуги" та комплексу "традиційних" та "віртуальних" послуг, що спрямовані на підвищення їх оперативності та ефективності виконання.

За аналогією припустимо використовувати "інформаційний сервіс" замість поняття "інформаційна послуга".

Отже, інформаційне (та інформаційно-аналітичне) обслуговування трактується як галузь професійної інформаційної діяльності, спрямованої на задоволення різноманітних інформаційних потреб.

За способом задоволення інформаційних потреб інформаційне обслуговування поділяється на:

o документальне, у процесі якого спеціалістам надаються первинні документи, необхідні факти і концепції з яких спеціалісти видобувають самостійно;

o фактографічне, шляхом безпосереднього представлення фактів і концепцій (минаючи первинні документи);

o концептографічне - шляхом представлення їм розгорнутої або інтерпретованої інформації.

5.3. Послуги документального обслуговування
5.4. Фактографічне і концептографічне обслуговування
Література до модуля 5
МОДУЛЬ 6. ОГЛЯДОВО-АНАЛІТИЧНИЙ ДОКУМЕНТ: ПОНЯТТЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ, СТРУКТУРА, МЕТОДИКА СКЛАДАННЯ
6.1. Огляд як результат оглядово-аналітичної діяльності. Функції огляду
6.2. Класифікація і характеристика основних видів оглядів
6.3. Структура оглядових документів (на прикладі оглядових видань)
6.4. Методика підготовки оглядів
Література до модуля 6
МОДУЛЬ 7. МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИХ ПРОДУКТІВ