Основи інформаційно-аналітичної діяльності - Захарова І.В. -
6.4. Методика підготовки оглядів

Безумовно, написання оглядів - творчий процес, і якщо він не може бути повністю формалізований, то, по можливості, "укладений" в певний набір правил і рекомендацій, орієнтованих на підготовку різних видів оглядів.

Розглянемо основні етапи робіт над оглядом, виділені Д.І. Блюменау

1-й етап. Починається з розробки тематичного плану (змісту) оглядового документа.

Обґрунтування необхідності написання огляду: чи достатньо актуальна проблема, яку передбачається висвітлити в огляді, наскільки репрезентативно в документальному потоці (при попередньому знайомстві з темою) представлена дана проблема (можливо, й оглядати немає чого - досить довідки, хай навіть й оглядової), на яку категорію споживачів даний огляд буде розрахований.

Складання його плану (змісту). Визначення аспектів теми огляду. Формулюючи їх, одержимо попередній зміст (структуру) огляду. У ході вивчення літератури зміст може бути змінений: якість розділи збільшені, інші - взагалі вилучені.

Закінчується етап розміткою пунктів змісту огляду цифровою або літерно-цифровою індикацією з тим, аби пізніше у ході збирання літератури кожне джерело можна було б ідентифікувати індексом з відповідною частиною змісту й тим самим згрупувати джерела по розділах огляду.

2-й етап. Бібліографічний.

Головне завдання цього етапу - з максимальною повнотою зібрати літературу по темі огляду. Необхідно визначити коло бібліографічних джерел, в яких буде здійснюватися пошук необхідних документів - каталоги яких бібліотек, які реферативні журнали і за які роки, які пошукові системи Інтернет, які електронні бази даних тощо. Бажано звернутися у покажчик цитованої літератури (Science citation index) та до джерел вторинної бібліографії. Джерела поточної бібліографічної інформації, періодичні і продовжувані видання слід проглядати у зворотній хронологічній послідовності, що забезпечує першочергове виявлення нових матеріалів.

3-й етап. Аналітичний.

Включає 2 підетапи: а) складання картотеки релевантних документів на основі переглянутих вторинних і первинних джерел і б) аналіз літературних джерел "de-visu".

а) на кожний знайдений релевантний документ по картці складається бібліографічний опис і справа внизу картки проставляється її ідентифікаційний індекс, що "прив'язує" даний документ до того чи іншого розділу.

б) зводиться до конспектування релевантних джерел.

У випадку "ручної" методики фіксації даних аналізу документів найдоцільніше на кожний аналізований документ заводити конспект на окремих аркушах паперу. Кожний такий аркуш ідентифікується індексом, який пов'язує конспект зі змістом і бібліографічною карткою. [4].

У результаті виконання 3-го етапу роботи укладач отримує два масиви документів:

- бібліографічний покажчик літератури, використаної при аналізі першоджерел (покажчик розташовується, як правило, в алфавітному порядку і попередньо нумерується. Можливе і систематичне розташування літературних джерел - за окремими розділами і параграфами огляду;

- конспекти першоджерел у папці (в рукописній, друкованій або в електронній формі) розташовуються відповідно до ідентифікаційних індексів по главах, розділах, параграфах. Багато з цих матеріалів можуть мати помітки, зауваження, пропозиції, виконані укладачем ще на стадії пошуку і відбору матеріалів.

За своїм характером, рівнем згортання, степенем аналітичності зауважень матеріали, що відносяться до різних видів оглядів, можуть суттєво різнитися. У випадку бібліографічного огляду конспект звичайно носить анотативно-реферативний характер, у випадку реферативного огляду - реферативно-фактографічний характер, у випадку аналітичного - також реферативно-фактографічний характер з оціночно-порівняльними зауваженнями. В останньому випадку укладачі іноді застосовують для наочності таблиці, в яких групують дані і висловлювання авторів з різних аспектів розгляду проблеми з основними аргументами авторів, які обґрунтовують їхню точку зору, і зауваженнями укладача. Така таблиця дозволяє укладачу легше орієнтуватися в матеріалі при написанні огляду, іноді вона знаходить своє місце на сторінках рукопису.

4-й етап. Синтетичний.

Написання і оформлення огляду. Результативність цього етапу залежить від трьох факторів - якості і обсягу зібраного матеріалу, аналітичних здібностей укладача і його літературного досвіду. При написанні огляду укладач весь час повинен пам'ятати про функціональне призначення огляду - бібліографічного, чи реферативного, чи аналітичного: огляд як засіб орієнтації читача в документальному чи інформаційному потоці. Це відрізняє його від монографії, підручника, довідника.

Розрізняють три основних способи викладення оглядового матеріалу: індуктивний, дедуктивний і інструктивно-методичний. Перший спосіб - від конкретних фактів і точок зору до їх узагальнень (або від окремого до загального) - сприяє розвитку у читача синтезуючого сприймання матеріалу; у випадку дедуктивного способу викладення автор огляду формує спочатку загальні положення, правила, закономірності, а потім на фактичному матеріалі, прикладах розкриває і конкретизує викладений матеріал. Іноді ці способи в одному й тому самому огляді можуть сполучатися. У випадку інструктивно-методичного способу матеріал викладається у послідовності описання об'єктів або способів їх виготовлення, конструювання та інше. У реферативному огляді слід, по можливості, навести всі точки зору з питання, що обговорюється з максимальною об'єктивністю викладення цих точок зору. В аналітичному огляді, окрім зазначених умов, дуже бажаним є авторське відношення до поглядів, що розглядаються в огляді.

Будь-який кваліфіковано складений огляд поряд з основною частиною, про що йшла мова вище, повинен включати також вступ (причина появи огляду, читацьке призначення, хронологічний охват літератури), висновки і довідковий апарат, який звичайно складається з бібліографічного списку джерел, предметного і іменного покажчиків, а також змісту і анотації. Специфіка змісту огляду може вимагати включення у довідковий апарат й інших покажчиків (наприклад, географічний, хімічних формул, глосарій та інше). Н.І. Колкова пропонує розгорнуту поетапну методику складання огляду (див.: табл. 6.2) [7]:

Таблиця 6.2. СКЛАД І ХАРАКТЕРИСТИКА СТАДІЙ ТА ЕТАПІВ ФОРМАЛІЗОВАНОГО СКЛАДАННЯ ОГЛЯДУ

Найменування стадії

Найменування етапу

Мета роботи

Найменування продукту праці

1. Підготовча

1.1. розробка завдання на складання огляду

Визначення формальних і семантичних меж відбору документів

Завдання

1.2. складання списку літератури

Виявлення і відбір документів по темі огляду

Список літератури

1.3. складання частотного словника

Визначення предметного поля огляду

Частотний словник

1.4. складання плану огляду

Формування структури огляду

План

2. Основна

2.1. підготовка тексту огляду

Виділення, систематизація і критична оцінка концептографічної і фактографічної інформації

Зв'язний текст огляду

2.2. редагування тексту огляду

Усунення логічних, стилістичних, орфографічних в синтаксичних помилок

Відредагований текст огляду

3. Заключна

3.1. підготовка довідкового апарату до огляду

Створення допоміжних покажчиків, які забезпечують підвищення інформативності огляду

Допоміжні покажчики

3.2. оформлення огляду

Приведення тексту огляду до встановленої форми

Огляд, оформлений відповідно до встановлених вимог

Розглянемо основні етапи першої - підготовчої стадії роботи над оглядом (див.: табл. 6.3-6.7).

Таблиця 6.3. ЕТАП 1.1. РОЗРОБКА ЗАВДАННЯ НА СКЛАДАННЯ ОГЛЯДУ

Зміст роботи

Результат

1.1.1. Визначення хронологічних меж відбору документів

Хронологічний інтервал, у межах якого повинні відбиратися документи для складання огляду

1.1.2. Визначення географічних меж відбору документів

Перелік країн, в яких створені документ, що підлягають відбиранню

1.1.3. Визначення мовних кордонів відбору документів

Перелік мов, якими складені документи, що підлягають відбиранню

1.1.4. Визначення видових кордонів документів

Перелік видів документів, необхідних для складання огляду

1.1.5. Виділення в темі огляду ключових слів

Упорядкований перелік термінів (понять), які розкривають смисловий зміст теми огляду і визначають коло основних питань, що підлягають розгляду в даному огляді

1.1.5.1. Виділення в темі огляду ключових слів

Тема огляду, в якій підкреслені ключові слова

1.1.5.2. Запис виділених ключових слів на окремі картки

Картки, які містять запис ключових слів

1.1.5.3. Визначення понятійного змісту виділених ключових слів

Картки, що містять запис ключового слова, його визначення і відомостей про документ, з якого це визначення запозичене (бібліографічний опис документа)

1.1.5.4. Встановлення для виділених ключових слів синонімів, родових, видових і асоціативних понять; записування отриманих термінів на окремі картки

Масив карток, які містять запис синонімів, родових, видових і асоціативних термінів з відповідними помітками:

С - синонім; Р - родовий термін; В - видовий термін; А - асоціативний термін

1.1.5.5. Визначення понятійного змісту виділених синонімічних, родових, видових і асоціативних понять

Масив карток, які містять запис терміна, його визначення і відомостей про документ, з якого це визначення запозичене (бібліографічний опис документа)

1.1.5.6. Упорядкування виписаних понять, які відносяться до даного ключового слова відповідно до смислових зв'язків між ними

Упорядковані відповідно до присвоєних поміток (С, Р, В, А) картки, які містять запис терміна, його визначення і відомостей про документ, з якого це визначення запозичене (бібліографічний опис документа)

1.1.5.7. Графічне описання логічних зв'язків між поняттями, що розкривають сутність теми

Графічна логіко-понятійна схема терміносистеми огляду

1.1.6. Оформлення завдання на складання огляду

Завдання на складання огляду

Завдання на складання огляду - це документ, в якому визначені формальні і семантичні вимоги до відбору документальних джерел інформації для складання огляду.

Формальні вимоги поширюються на встановлення хронологічних, видових, географічних і мовних кордонів відбору документів. Семантичні вимоги пов'язані з визначенням тематичних кордонів огляду. Кордони відбору документів визначаються укладачем виходячи з вирішуваних теоретичних і практичних завдань.

Хронологічні межі - це період часу, протягом якого були створені використані для складання огляду документи. З урахуванням періоду старіння наукової інформації хронологічні межі рекомендується встановлювати у межах десяти років.

Таблиця 6.4. ЕТАП 1.2. СКЛАДАННЯ СПИСКУ ЛІТЕРАТУРИ

Зміст роботи

Результат

1.2.1. Складання переліку джерел відбору літератури

Перелік інформаційних видань, бібліотечних каталогів і картотек, баз даних, періодичних видань, які підлягають обстеженню при складанні списку літератури

1.2.2. Пошук і відбір документів по темі огляду; запис результатів пошуку на окремі картки відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 "Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Загальні вимоги та правила складання"

Масив карток, які містять запис бібліографічного опису документа і відомостей про джерело його відбору

1.2.3. Упорядковування документів за алфавітом ("авторів" або "за назвою")

Упорядкований за алфавітом масив карток, які містять запис бібліографічного описання документа і відомостей про джерело його відбору

1.2.4. Нумерація масиву карток з бібліографічними описаннями документів

Упорядкований і пронумерований масив карток, які містять запис бібліографічного описання документа і відомостей про джерело його відбору

2.5. Оформлення списку літератури по темі огляду

Список літератури

Видові межі - це перелік видів документів, які підлягають використанню при складанні огляду. Це стосується як опублікованих (офіційні матеріали, монографії, статті з періодичних і неперіодичних збірників, підручники і навчальні посібники, словники, довідники, стандарти, патентні документи, препринти, автореферати дисертацій та ін.), так і неопублікованих документів (дисертації, звіти з НДР і ДКР, депоновані наукові праці, переклади, архівні матеріали та ін.).

Семантичні межі - це перелік термінів (понять), які розкривають смисловий зміст теми огляду і визначають склад основних питань, які підлягають розгляду у даному огляді.

Важливими операціями з визначення семантичних меж огляду документів є: виділення з теми огляду ключових слів, тобто лексичних одиниць, які виражають сутність теми (структурний аналіз), і наступне розкриття їх смислового змісту (семантичний аналіз).

У якості ключових слів можуть бути використані іменники, прикметники, дієприкметники, числівники.

Ключові слова у темі огляду можуть бути представлені:

o окремими іменниками, наприклад: інформація, автоматизація;

o словосполученнями типу: іменник + іменник, наприклад: покоління комп'ютерів; версія програми; прикметник + іменник, наприклад: інструментальні засоби; числівник + іменник, наприклад: четверта версія; скороченнями слів: ПК, ПЕОМ, ОС та ін.

Список літератури - це упорядкований в алфавітно-хронологічній послідовності перелік бібліографічних описань документальних джерел інформації по темі огляду.

Список літератури - це своєрідний фундамент огляду. Важливою операцією складання списку літератури є відбір документів по темі огляду. Основними джерелами відбору слугують:

o інформаційні видання;

o бази даних;

o бібліотечні каталоги і картотеки;

o періодичні видання.

До найважливіших видів інформаційних видань відносяться:

o покажчики літератури (книг, брошур, стандартів, патентів, дисертацій, перекладів і т.і.);

o реферативні журнали;

o реферативні збірники.

Створювачами їх є крупні інформаційні органи і бібліотеки країни. Покажчики літератури орієнтують користувачів інформації у документальному потоці на рівні переважно бібліографічного описання документів (або у поєднанні з анотацією). Реферативні видання поряд з бібліографічною інформацією містять реферати первинних документів.

При роботі з джерелами інформації можуть бути використані різноманітні методи пошуку. Вибір метода пошуку залежить від виду джерела інформації та його структури. Найбільш продуктивним є пошук, який передбачає використання предметних (алфавітно-предметних) покажчиків, зокрема до реферативних журналів (збірників) і систематичному бібліотечному каталогу.

Таблиця 6.5. ЕТАП 1.3. СКЛАДАННЯ ЧАСТОТНОГО СЛОВНИКА

Зміст роботи

Результат

1.3.1. Виділення ключових слів у заголовках документів, включених до списку літератури по темі огляду

Упорядкований і пронумерований масив карток, які містять запис бібліографічного описання документа, у заголовку якого підкреслені ключові слова (словосполучення підкреслюються суцільною рискою)

1.3.2. Запис виділених ключових слів в інверсованій формі на окремі картки

Масив карток, які містять запис ключового слова в інверсованій формі і порядкового номеру документа, з заголовка якого воно виділене

1.3.3. Упорядкування ключових слів за алфавітом

Упорядкований за алфавітом масив карток, які містять запис ключового слова в інверсованій формі і порядкового номеру документа, з заголовка якого воно виділене

1.3.4. Усунення дублювання ключових слів

Упорядкований за алфавітом масив карток, які містять запис ключових слів, що не повторюються, в інверсованій формі і запис порядкових номерів документів, в заголовках яких це ключове слово вживається (картки з дублетними ключовими словами вилучаються з масиву)

1.3.5. Нумерація карток з ключовими словами

Упорядкований за алфавітом і пронумерований по порядку масив карток, який містить запис ключового слова в інверсованій формі, порядкового номера ключового слова і порядкових номерів документів, в заголовках яких воно вживається (порядковий номер записується у верхньому лівому кутку картки)

1.3.6. Визначення частоти вживання ключових слів

Упорядкований за алфавітом і пронумерований по порядку масив карток, який містить запис ключового слова в інверсованій формі, порядкового номера ключового слова і порядкових номерів документів, в заголовках яких воно вживається; частоти вживання (частота вживання записується у верхньому правому кутку картки)

1.3.7. Оформлення частотного словника

Частотний словник

Частотний словник - це алфавітний перелік ключових слів, виділених з заголовків документів по темі огляду із зазначенням порядкових номерів цих документів у списку літератури і частоти зустрічаємості.

Складання частотного словника має на меті одержання картини лексичного наповнення теми і, зокрема, виявлення його ядра, виходячи з частоти зустрічаємості ключових слів.

Основою складання частотного словника по темі огляду є лексикографічна обробка заголовків (анотацій, рефератів) документів, відібраних на етапі 1.2 і включених до списку літератури, а саме, слід виділити ключові слова з заголовків документів (анотацій і рефератів).

Словосполучення типу "прикметник + іменник" слід піддати інверсії, в результаті якої іменник повинен бути винесений на перше місце. Результати лексикографічної обробки заголовків (анотацій, рефератів) на початку фіксуються на картках (6 х 8 см), у подальшому одержані дані переносяться на аркуші паперу.

Таблиця 6.6. ЕТАП 1.4. ПОБУДОВА РУБРИКАТОРА

Зміст роботи

Результат

1.4.1. Встановлення тематичних рубрик, до яких мають бути віднесені ключові слова відповідно до правил систематизації

Масив карток, який містить запис ключового слова в інверсованій формі; класифікаційного індексу тематичної рубрики; порядкових номерів документів, в заголовках яких воно вживається; частоти використання

1.4.2. Упорядкування ключових слів відповідно до належності до певної тематичної рубрики

Упорядкований за принципом "від загального до окремого" масив карток, які містять запис ключового слова в інверсованій формі; класифікаційного індексу тематичної рубрики; порядкових номерів документів, в заголовках яких воно вживається; частоти використання

1.4.3. Виділення груп ключових слів, які відносяться до одної тематичної рубрики, і спорядження їх у якості розділювача картками з записами класифікаційного індексу й найменування тематичної рубрики

Упорядкований за принципом "від загального до окремого" і споряджений розділювачами масив карток, з записами ключового слова в інверсованій формі; класифікаційного індексу тематичної рубрики; порядкових номерів документів, в заголовках яких воно вживається; частоти використання

1.4.4. Оформлення рубрикатора

Рубрикатор огляду

Рубрикатор - це систематизована сукупність ключових слів, які характеризують зміст огляду із зазначенням класифікаційних індексів і найменувань тематичних рубрик, до яких вони відносяться. Рубрикатор огляду в значній мірі визначає й логічну побудову огляду, й повноту розгляду в ньому окремих питань.

Рубрикатор огляду прийнято розглядати у якості його чорнового плану, який дозволяє зробити висновок про достатність відібраної колекції документів для розкриття теми огляду.

Важливою операцією побудови рубрикатора є систематизація ключових слів. Сутність її полягає у визначенні приналежності ключових слів відповідно до їх смислового змісту до певної тематичної рубрики (класу об'єктів). При цьому одержана терміносистема повинна розглядатися як ієрархічна система, в якій є кілька пойменованих рівнів ієрархії. Зокрема, перший (вищий) рівень ієрархії слід позначати цифровим кодом 1., наступний нижчий рівень - 1.1., потім - 1.1.1 і т.д.

Наприклад, для огляду по темі "Системне програмне забезпечення персонального комп'ютера" такими рівнями будуть: 1. - персональний комп'ютер; 1.1. - програмне забезпечення; 1.1.1. - системне програмне забезпечення; 1.1.2. - прикладне програмне забезпечення; 1.1.1.1. - операційні системи; 1.1.1.2. - сервісні системи; 1.1.1.3. - інструментальні програмні засоби;1.1.1.4. - системи технічного обслуговування.

Таблиця 6.7. ЕТАП 1.5. СКЛАДАННЯ ПЛАНУ ОГЛЯДУ

Зміст роботи

Результат

1.5.1. Аналіз змісту рубрикатора і виділення в його складі "ядерних" рубрик

Систематизований за принципом "від загального до окремого" перелік "ядерних" рубрик

1.5.2. Формування ієрархічної структури плану

Систематизований з позиції логіки ієрархії перелік розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів плану

1.5.3. Оформлення плану

Структура плану з цифровими позначеннями його елементів

План - це систематизований перелік розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів, які характеризують структуру огляду. План являє собою інформаційну модель розглядаємо! в огляді теми, погоджену зі змістом колекції документів, відібраних для його складання.

План огляду повинен мати ієрархічну структуру, для якої обов'язково виконання наступних вимог:

o кількість розділів, а також підрозділів, пунктів і підпунктів не повинно становити менш двох;

o обов'язковими елементами плану є вступ і висновки;

o найдоцільнішим рекомендується виділення у структурі плану двох-трьох розділів, а у них - двох-трьох підрозділів;

o усі елементи плану, крім вступу і висновків, повинні мати цифрові позначення з використанням арабських цифр, наприклад: 1., 1.1.1. і т.д.

Після складання плану починається безпосереднє формування тесту огляду, тобто основна стадія роботи над ним.

Друга - основна стадія підготовки огляду передбачає виконання двох етапів, описаних у табл. 6.8 і 6.9.

Таблиця 6.8. ЕТАП 2.1. ПІДГОТОВКА ТЕКСТУ ОГЛЯДУ

Зміст роботи

Результат

2.1.1. Визначення складу документів, які підлягають інформаційному обстеженню по розділах, підрозділах, пунктах і підпунктах огляду

Упорядкований відповідно до плану огляду і споряджений розділювачами з цифровим позначенням його розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів масив карток з записом бібліографічного описання документа і відомостей про джерело відбору

2.1.2. Виділення у складі змісту документів структурних елементів (частин, розділів, глав, параграфів і т.п.), які підлягають інформаційному аналізу по темі огляду відповідно до плану огляду

Упорядкований відповідно до плану огляду і споряджений розділювачами з цифровим позначенням його розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів масив карток з записом бібліографічного описання документа і відомостей про джерело відбору, а також відомостей про структурні елементи документа (з цифровими позначеннями і назвою), які підлягають інформаційному аналізу

2.1.3. Виділення з текстів первинних документів фрагментів (абзаців, речень) відповідно до плану (рубрикатора) огляду

Масив виписок з текстів первинних документів з зазначенням цифрового позначення того елемента плану (розділу, підрозділу і т.п.), до якого відноситься виписка, порядкового номера документа, з якого зроблена виписка, і номера сторінки документа, на якій зафіксований даний фрагмент тексту

2.1.4. Семантичне групування фрагментів текстів документів відповідно до наявності в них заданих ключових слів

Упорядкований відповідно до плану огляду і змісту запису масив виписок з текстів документів з зазначенням цифрового позначення того елемента плану (розділу, підрозділу і т.п.), до якого відноситься виписка, порядкового номера документа, з якого зроблена виписка, і номера сторінки документа, на якій зафіксований даний фрагмент тексту

2.1.5. Аналіз новизни, достовірності і повноти відібраних видань

Упорядкований відповідно до плану огляду і змісту запису масив виписок з текстів документів з помітками, які містять оцінку їх новизни і достовірності

2.1.6. Встановлення між фрагментами текстів документів логічних зв'язків

Логічно зв'язаний текст основної частини огляду з посиланнями на відповідні документи

2.1.7. Формування і введення в текст критичних зауважень, узагальнень, висновків. Завершальне формування тексту огляду

Текст основної частини огляду з посиланнями на відповідні документи критичними зауваженнями і узагальненнями

2.1.8. Підготовка вступу і висновків до основної частини огляду

Текст вступу і висновків огляду

2.1.9. Завершальна компоновка тексту огляду

Текст огляду

Таблиця 6.9. ЕТАП 2.2. РЕДАГУВАННЯ ТЕКСТУ ОГЛЯДУ

Зміст роботи

Результат

2.2.1. Аналіз тексту з точки зору дотримання логічних норм і усунення логічних помилок

Текст огляду, що відповідає вимогам логіки

2.2.2. Коригування стилістичних погрішностей

Текст огляду, що відповідає вимогам стилю наукових документів

2.2.3. Усунення орфографічних і синтаксичних помилок

Текст огляду, що відповідає вимогам граматики

Третя, заключна стадія, передбачає виконання двох етапів (табл. 6.10, 6.11).

Таблиця 6.10. ЕТАП 3.1. ПІДГОТОВКА ДОВІДКОВОГО АПАРАТУ ДО ОГЛЯДУ

Зміст роботи

Результат

3.1. Побудова списку скорочень

Список скорочень

3.2. Побудова покажчика персоналій

Покажчик персоналій

3.3. Побудова покажчика авторів

Покажчик авторів

Довідковий апарат огляду - це сукупність допоміжних покажчиків, які виконують роль путівника по тексту огляду і забезпечують ефективність пошуку у ньому необхідної інформації.

До числа найважливіших покажчиків огляду відносяться:

o покажчик персоналій, який містить алфавітний перелік особистих імен, згадуваних у тексті огляду;

o покажчик авторів, який містить алфавітний перелік прізвищ і ініціалів авторів документів, використаних при складанні огляду;

o список скорочень, який містить алфавітний перелік цих лексичних одиниць з паралельним поданням їхніх повних назв.

Таблиця 6.11. ЕТАП 3.2. ОФОРМЛЕННЯ ОГЛЯДУ

Зміст роботи

Результат

3.2.1. Оформлення огляду відповідно до встановлених вимог

Текст огляду, оформлений за встановленими вимогами

3.2.2. Друк тексту огляду

Представлення тексту огляду у друкованому вигляді

Текст слід розміщувати на одному боці аркуша формату А4 з дотриманням наступних розмірів берегів: лівий - не менш за 30 мм, правий - не менш за 10 мм, верхній - не менш за 15 мм, нижній - не менш за 20 мм.

Сторінки нумеруються арабськими цифрами. Титульний аркуш включається в загальну нумерацію сторінок тексту. Номер сторінки на титульному аркуші не проставляється. Ілюстрації, таблиці, роздруківки з ПЕВМ враховуються як сторінки тексту.

Вступ, розділи основної частини, висновки, список літератури, допоміжні покажчики і додатки повинні починатися з нової сторінки і мати заголовок, надрукований великими літерами.

Заголовки структурних елементів тексту слід розміщувати посередині рядка без крапки наприкінці.

Зміст текстової частини огляду може бути представлений у вигляді власне тексту, таблиць, ілюстрацій, формул та інших складових. У тексті можуть використовуватися наступні види посилань:

o посилання на структурні елементи огляду, таблиці, ілюстрації, формули, додатки і т.д. (наприклад: відповідно до табл. 1; на рис. 12; за формулою (1); у додатку 4);

o посилання на документи (бібліографічні посилання). Посилання на фрагмент документ слід наводити у дужках у вигляді порядкового номеру документа за списком літератури з відокремленим від нього комою порядковим номером сторінки, що містить даний фрагмент, наприклад: (3, с. 24, 5, с. 78-80).

Наприкінці огляду розміщують додатки, на які обов'язково мають бути посилання в основній частині огляду.

Література до модуля 6

1. Видання. Основні види. Терміни та визначення : ДСТУ 3017-95. - [Чинний від 01.01.96]. - К.: Держстандарт України, 1996. - 47 с.

2. Галузева система науково-технічної інформації з архівної справи та документознавства. Структура та основні напрями функціонування: СОУ 92.522892594-001-2004. - [Чинний від 2005-01-01]. - К.: Державний комітет архівів України, 2005. - 28 с. - (Стандарт Держкомархіву України). /p>

3. Издания информационные. Структура и оформление : ГОСТ 7.23-96. (Взамен ГОСТ 7.23-80). - [Введ. 01.01.98]. - Минск: Изд-во стандартов, 1997. - 10 с. /p>

4. Блюменау Д.И. Информационный анализ/синтез для формирования вторичного потока документов : учебно-практ. пос. / Д.И. Блюменау. - СПб.: Профессия, 2002. - 240 с.

5. Гречихин A.A. Информационные издания: Типология и основные особенности подготовки / A.A. Гречихин, ИГ. Здоров. - М.: Книга, 1988. - 272 с.

6. Журавель Е. Классификация обзоров / Е. Журавель, Г. Корсунская /ЛТТИ Сер. 1. - 1974. - № 7. - С.14-17.

7. Колкова НИ Методика формализованного составления обзоров / Н.И Колкова, Н.И. Гендина, ИЛ. Скипор // Информационная культура личности: диагностика, технология формирования. - Ч. 2. - Кемерово, 1999. - С.45-88.

8. Коркжова A.A. Основы научно-технической информации : учеб. пос. / A.A. Коркжова, В.Г. Дера. - М.: Высш.школа, 1985. - 224 с.

9. Кушнаренко Н.М. Наукова обробка документів : підруч. / Н.М. Кушнаре-нко, В.К. Удалова. - К.: Знання, 2006. - 334 с.

10. Мелюхин И.С. Информационно-аналитическая деятельность как она есть / И.С. Мелюхин // Информационные ресурсы России. - 1999. - № 1. - С. 11-14.

11. Пастухов В.М. Общие понятия обзорной литературы / В.М. Пастухов //НТК Сер.1. - 1983. - № 4. - С.19-24.

12. Редакторская подготовка изданий: учебник [Электронный ресурс] / Антонова С.Г., Васильев В.И., Жарков И.А., Коланькова О.В., Ленский Б.В., Ря-бинина Н.З., Соловьев В.И.; Под общ. ред. Антоновой С.Г., д.ф.н. - М.: Издательство МГУП, 2002. - 468 с. /p>

13. Сілкова Г. Інформаційно-аналітичні дослідження в структурі інформаційних ресурсів / Г. Сілкова // Вісн. Кн. палати. - 2001. - № 2. - С. 14-15.

14. Сляднева Н. Информационно-аналитическая деятельность: проблемы и перспективы / H. Сляднева // Информационные ресурсы России. - 2001. - № 2. - С.14-21.

15. Сорока М.Б. Національна система реферування української наукової літератури / М.Б. Сорока ; HAH України, Нац. б-ка України імені В.І. Вернадського. - К.: НБУВ, 2002. - 209 с. /p>

16. Справочник библиографа : науч. ред. А.Н. Ванеев, В.А. Минкина. - СПб.: Профессия, 2005. - 592 с.

17. Типология изданий : ред. А.Э. Мильчин. - М.: Книжная палата, 1990. - 231 с.

18. Чёрный Ю.Ю. Школа научной информации. Лекция 6. О специфике информационного анализа и синтеза. Индексирование. Реферирование. Перевод научных текстов. Написание обзоров [Электронный ресурс] / Ю.Ю. Чёрный.

Література до модуля 6
МОДУЛЬ 7. МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИХ ПРОДУКТІВ
7.1. Загальна методика створення документної інформаційно-аналітичної продукції
7.2. Довідка як форма інформаційного, інформаційно-бібліографічного обслуговування
7.3. Методика складання дайджесту
7.4. Методика складання реферату
7.4.1. Сутність реферування. Особливості структури і складання реферату
7.4.2. Інформативний реферат
7.4.3. Реферат-резюме
7.4.4. Методика формалізованого складання реферату-екстракту