Основи інформаційно-аналітичної діяльності - Захарова І.В. -
6.2. Класифікація і характеристика основних видів оглядів

Для уточнення терміносистеми предметної області "ІАД" і у зв'язку різними підходами розуміння поняття "огляд", з'ясованими вище (як у широкому смислі, так і у вузькому (спеціальному), що стосується власне оглядово-інформаційних досліджень, які здійснюються у межах ІАД, окремі фахівці увели в науковий обіг поняття "оглядово-аналітичний документ", розуміючи під ним документ, що є результатом аналітико-синтетичної обробки сукупності документів з певної проблеми (теми, питання), містить зведену згорнуту та узагальнену характеристики взаємопов'язаних об'єктів, фактів, явищ, подій [9, С.306].

ОАДи - документи змішаного характеру на "перехресті" первинних і вторинних документів. Вони є результатом аналізу і синтезу інформації, запозиченої із "чужих" первинних документів (тому їх можна вважати вторинними документами) і, разом з тим, містять нову "свою" інформацію оціночного характеру, тобто можуть вважатися первинними документами. Такі документи зараховують до фактографічних або концептографічних вторинних документів. Серед них: рейтинги, досьє, довідники, дайджести, тематичні підбірки, рецензії, критичні, аналітичні, прогнозні огляди і т.ін. Вони надають інтерпретовану інформацію, яка орієнтує споживачів у документному потоці або в певній проблемі. При цьому під інтерпретацією розуміють не лише висловлювання критичних суджень відносно первинних документів, фактів і концепцій, які аналізують, а й розгортання - внесення в текст необхідних деталей, уточнень, пояснень і коментарів, що забезпечує краще розуміння їх сприйняття (інформаційне згортання) [9, С.306].

Слово "аналітичний" однаково може використовуватись в усіх видах оглядів, оскільки для підготовки їх застосовують різноманітні види аналізу і синтезу документної інформації. Крім того, провідне значення для всіх видів інформаційних документів має його основна - аналітична частина.

За умови відсутності загальновизнаної класифікації ОАД, вчені пропонують класифікацію, згідно з якою оглядово-аналітичні документи поділяють за сукупністю ознак. За сукупністю ознак (предметний аналіз, цільове призначення, зміст, або тематичні межі, глибина ретроспекції та інші) розрізняють два види ОАД: оглядові та аналітичні документи [8].

Оглядові та аналітичні документи, маючи загальний об'єкт аналізу - первинний документ, відрізняються предметом аналізу.

Вид ОАД

Предмет аналізу

Оглядовий документ

Зміст документів

Аналітичний документ

Стан теоретичної розробки проблем науки, економіки, техніки, виробництва, управління

Отже, оглядовий документ - це інформаційний документ, який містить один або кілька оглядів. Він відображає зміст основних первинних документів з певної проблеми (теми, питання), оцінку їх на основі їхньої аналітико-синтетичної обробки. Його основу становить огляд.

Аналітичні документи вважаються найдосконалішим видом вторинних документів в силу того, що вони повно і кваліфіковано висвітлюють не окремі першоджерела, а конкретну тему в згорнутому і узагальненому вигляді [9, С.314]. Довгий час аналітичні документи зараховували до оглядових, об'єднуючи в групу оглядово-аналітичних документів. У зв'язку зі зростаючою суспільною потребою в аналітичній інформації, специфікою складання, розмаїттям аналітичних документів, їх доцільно розглядати як самостійний вид вторинного документа. Нині немає загальноприйнятої класифікації аналітичних документів. На підставі глибини аналізу змісту першоджерела Н.М.Кушнаренко і В.К.Удалова виділяють такі види аналітичних документів як: огляд стану питання, критичні, аналітичні, прогнозні огляди, аналітичні довідки, довідники, рейтинги, інформаційні звіти про діяльність, тематичні підбірки, дайджести, прес-релізи і т.ін. [8, С.314].

Існують й інші авторські класифікації оглядів. Зокрема, класифікація оглядів, авторами якої є Е. Журавель і Г. Корсунська [6], наведена у табл. 6.1.

Розрізняють аналітичні огляди, які містять аргументовану оцінку інформації, рекомендації щодо її використання і реферативні огляди, що носять більш описовий характер. Крім того, працівники бібліотек готують бібліографічні огляди, які містять характеристики первинних документів як джерел інформації, що з'явилися за певний час або об'єднаних будь-якою спільною ознакою.

Таблиця 6.1. КЛАСИФІКАЦІЙНА СХЕМА ОГЛЯДІВ

Підстава ділення

Групи ділення

І. Глибина аналізу змісту першоджерел

Типи

1. бібліографічний

2. реферативний

3. аналітичний

ІІ. Цільове

призначення

огляду

Види

1.1. огляд нових надходжень

1.2. огляд рекомендованої літератури

1.3. джерелознавчий огляд

1.4. огляд інформаційних видань

2.1. науково-технічний реферативний огляд

2.2. виробничо-технологічний виробничий огляд

2.3. техніко-економічний реферативний огляд

2.4. комплексний реферативний огляд

3.1. науково-технічний аналітичний огляд

3.2. виробничо-технологічний аналітичний огляд

3.3. техніко-економічний аналітичний огляд

3.4. комплексний аналітичний огляд

3.5. порівняльний огляд

3.6. прогностичний огляд

3.7. науково-популярний огляд

ІІІ. Форма представлення огляду, що відображає оперативність інформації

Форма

Оглядова довідка Щорічний огляд Оглядова стаття Огляд монографічного типу

Огляди поділяються залежно від:

- предмету аналізу - на бібліографічні і огляди стану питання;

- від мети складання - ті, що концентрують досягнення науки або техніки в певній галузі і за певний період часу, спрямовані на вирішення конкретних практичних завдань;

- від призначення - на огляди для вузьких спеціалістів, для керівників, науково-популярні;

- від видів використаних першоджерел - на огляди періодичних видань, патентних описів, рекламних повідомлень, непублікуємих документів та ін.;

- від широти тематики - на вузько тематичні і комплексні;

- від наявності зіставлянь і прогнозів - на порівняльні і такі, що не містять зіставлянь, містять і не містять прогнози та інші;

- від періодичності підготовки - на періодичні і разові;

- від функціонального призначення в документальній системі - на аналітичні, ситуаційні, тематичні, проблемні (проблемні далекої перспективи);

- від способів поширення - на опубліковані, ті, що не публікуються і депоновані.

Серед аналітичних оглядів розрізняють ситуаційні, тематичні і проблемні.

Ситуаційний аналітичний огляд являє собою зіставлення, аналіз і синтез вилученої з документів інформації - наукових даних, відомості з журнальних статей і патентних матеріалів, рекламних повідомлень, матеріалів конференцій, нарад, кон'юнктурна інформація та ін. Призначена для орієнтації в науково-технічній ситуації.

Тематичні аналітичні огляди містять виключно наукові дані.

Проблемні аналітичні огляди створюються з метою подолати тематичну вузькість за рахунок використання відомостей з суміжних галузей науки і техніки [8, С.168]. Найбільш важливою підставою ділення є вид аналізу джерел, що оглядаються, і який застосовується при підготовці того чи іншого виду огляду: аналіз документографічний (бібліографічний), фактографічний і науково-технічний (концептографічний). Відповідно розрізняють бібліографічні, реферативні і аналітичні огляди.

Бібліографічний огляд містить зведену характеристику видань і документів, виконану на підставі документографічного аналізу. Бібліографічний огляд містить характеристику документів як джерел інформації, які з'явилися за певний час або об'єднаних за будь-якою ознакою.

У бібліографічному огляді дається узагальнене описання змістовних елементів, а також наводяться формальні ознаки, що характеризують джерела, що оглядаються. Цільове призначення таких оглядів - орієнтація споживачів в документальних потоках. На відміну від анотованих покажчиків у бібліографічному огляді джерела, що розглядаються, звичайно подаються у зіставлянні одне з одним, якби охоплюються єдиною думкою, часто з оцінкою творів. В останньому випадку ми маємо справу з різновидами бібліографічних оглядів - критичними або рекомендованими бібліографічними оглядами. Ці різновиди одночасно належать до двох сфер інформаційного обслуговування - документального і концептографічного.

Бібліографічні огляди в свою чергу поділяються на огляди нових надходжень (матеріалів, що вийшли в світ за останній період - місяць, квартал, рік); джерелознавчі огляди, що розглядають характер, призначення і тематику творів з певної проблеми або предмету; огляди інформаційних видань (певної сукупності реферативних журналів, бібліографічних покажчиків і т.п.).

Бібліографічний огляд являє собою зведення бібліографічних даних щодо різного роду первинних джерел інформації. У завдання бібліографічних оглядів входить відбір достатньої кількості джерел, їх бібліографічний опис і характеристика змісту. Огляди звичайно складаються з двох частин: тексту, який містить порівняльну характеристику основної літератури, і бібліографічного списку по темі. Бібліографічні огляди служать джерелознавчою базою для наукової і інформаційної діяльності. Це перша ступінь інформаційного узагальнення.

На відміну від бібліографічних оглядів, у яких відображено відомості про документи, огляди стану питання містять інформацію із документів-першоджерел про результати досліджень, стан і шляхи розвитку певної галузі науки, техніки та виробництва. Залежно від цілей підготовки розрізняють два види таких оглядів - реферативні та аналітичні [15].

Реферативний огляд - стислий виклад зведеної характеристики основних аспектів змісту сукупності джерел з певної теми чи проблеми [2].

Реферативний огляд будується на основі вилучення і систематизації даних з документів.

Реферативний огляд має на меті орієнтацію споживачів інформації не в документальних, а інформаційних потоках, тобто в сукупності фактів і концепцій незалежно від того, з яких документів вони вилучені. Хоча, як правило, реферативні огляди супроводжуються списком літературних джерел, на підставі яких вони складаються, його можна в принципі виключити без шкоди вилучити для пізнавального значення реферативного огляду. У результаті фактографічного аналізу з документів, що оглядаються, відбираються лише ті факти і концепції (часто лише одна цифра), які можуть служити в якості "будівельного матеріалу" для розкриття теми огляду. Решта інформації, яка міститься в джерелах, можливо, сама по собі дуже цінна, але не має відношення до даної теми, ігнорується. У цьому полягає суттєва відмінність реферативного огляду від бібліографічного. Останній передбачає обов'язкове звертання споживачів до першоджерел, зазначених в огляді.

У процесі створення реферативного огляду іноді смислове перероблення джерел, що оглядаються, досягає такого рівня (особливо це характерно для вступу і висновків), що не уявляється можливості послатися на конкретний документ, однак безумовною вимогою до реферативних оглядів є необхідна повнота і об'єктивність у викладенні фактів і концепцій, відображених в літературі.

Укладач реферативного огляду, так як і укладач інформативного реферату окремого документа, не повинен давати критичну оцінку матеріалу, що оглядається, тобто привносити свої власні концепції. Матеріал має бути узагальнений таким чином, аби споживачі, на яких розраховано даний огляд, самі могли б зробити необхідні для своєї роботи висновки. Таким чином, реферативні огляди, так як і бібліографічні, не можуть бути віднесені до сфери концептографічного обслуговування і є формою фактографічного інформаційного обслуговування, тобто результатом інформативного згортання.

Таким чином, реферативний огляд містить зведену характеристику питань, які розглядаються в первинних документах, але не передбачає їхньої критичної оцінки. Завдання реферативного огляду - адекватне відображення документів-першоджерел.

Найбільш складним і синтетичним видом вторинної інформації є науково-аналітичні огляди літератури. Вони вміщують систематизовані та узагальнені відомості про стан, тенденції та перспективи розвитку певної галузі суспільної діяльності чи окремої проблеми. Аналітичний огляд - це детальна розповідь, де подано зведену характеристику певного питання, проблеми, теми, що базується на інформації, отриманій з літератури. Як правило, в кожному огляді використовуються десятки джерел (книг, статей, доповідей, патентів тощо). їх мета - узагальнити основні тенденції розвитку наукової думки (стан дослідження важливих проблем тієї чи іншої галузі знання, інформацію про наукові школи та теорії, погляди провідних представників науки). Обов'язковим елементом такого огляду є критична оцінка відомостей із першоджерел, власні висновки авторів-укладачів оглядів про стан, тенденції та перспективи розвитку даної галузі, рекомендації щодо використання виявлених у першоджерелах результатів досліджень, пропозиції стосовно можливих варіантів вирішення розглянутої проблеми.

Аналітичний огляд - зв'язний виклад характеристики питань теми чи проблеми за змістом сукупності джерел з критичною аргументованою оцінкою цього змісту та/чи обґрунтованими рекомендаціями і висновками [2].

Мета підготовки аналітичного огляду - висвітлити цілісну картину проблемної ситуації з обов'язковим визначенням труднощів і проблем розвитку в даній галузі та висуненням пропозицій щодо можливих шляхів їх розв'язання [14].

Аналітичний огляд створюється з метою не лише орієнтувати фахівців в інформаційному потоці з даного напрямку (проблеми), а й дати оцінку стану проблеми, виявити тенденції в її розвитку, тобто його мета - інтерпретована орієнтація в інформаційному потоці. Тому він є результатом не лише фактографічного аналізу первинних документів, а й концептографічного аналізу викладених у них положень - фактів і концепцій, тобто результатом як інформаційного згортання, так і розгортання інформації.

Однак оцінки заради оцінки не існує. Оцінка завжди здійснюється з певною метою. Тому не буває й просто аналітичних оглядів. Кожний аналітичний огляд цілеспрямований, виконує певну функцію. Залежно від виконуваної ним функції, що визначається цільовим призначенням, огляди бувають наступних підвидів:

а) огляди-обґрунтування, в яких дається оцінка стану питання з обґрунтуванням необхідності вирішення даної проблеми, а також з набором і оцінкою альтернативних шляхів і методів вирішення. Такі огляди часто є частиною науково-технічних і техніко-економічних обгрунтувань, доповідей керівництву та інших документів, на підставі яких приймається рішення про відкриття тем науково-дослідницьких чи дослідно-конструкторських робіт. Огляди-обґрунтування служать основною формою інформаційного забезпечення розробок, застосовуваної підрозділами аналізу і узагальнення фірм; часто такі огляди видаються органами НТІ у вигляді окремих брошур;

б) підсумкові огляди, в яких дається оцінка стану питання з характеристикою досягнутого рівня, а також невирішених проблем. Такі огляди як би проводять рису під певним етапом (періодом) розвитку науково-технічного об'єкта (проблеми) і окреслюють область можливих напрямків робіт. Підсумкові огляди - основна форма публікацій в спеціальних оглядових журналах типу "Успіхи... наук", часто з'являються вони в виданнях в серії "Итоги науки и техники". Підсумковий характер носять щорічні (і взагалі періодичні) огляди найбільш важливих вітчизняних і зарубіжних досягнень в галузі науки, техніки і виробництва;

в) прогностичні огляди, в яких дається оцінка стану, й визначаються перспективні шляхи розвитку науково-технічного напрямку. Такі огляди містять аргументовану оцінку існуючої ситуації, тенденцій, темпів і прогнозів розвитку напрямку. Звичайно прогностичний огляд є частиною прогнозу, в який входить ще перелік заходів, необхідних для досягнення поставленої мети. Прогностичні огляди орієнтовані насамперед на органи планування фірм і відомств. Однак більшу цінність вони мають й для керівників тем і напрямків в науково-дослідницьких організаціях.

Якщо бібліографічні і реферативні огляди спрямовані, насамперед, на вирішення суперечностей між обсягом інформаційних потоків і фізичними можливостями їх сприйняття окремим фахівцем, то аналітичні огляди є носіями нової, ситуативної, інформації, що була відсутня раніш і спеціально синтезованої для задоволення потреб у ній. Аналітичний огляд - це вторинний документ, створений у сфері інформаційного обслуговування. Саме тому оглядово-аналітична діяльність розгляд-дається як форма концептографічного обслуговування.

Одна з відмінних особливостей аналітичних оглядів (у порівнянні з реферативними) - наявність в їхній основі конфліктної (проблемної) ситуації. Якщо для реферативного огляду ознакою "гарного тону" є "безсторонність, неупередженість", об'єктивне викладення різних точок зору з питання, що розглядається, то виникнення аналітичного огляду (будь-якого виду) поза конфліктною ситуацією неправомірно, як неправомірним є будь-яке дослідження поза проблемною ситуацією. Звідси не завжди обов'язкова (або бажана) поява, як іноді вважають, певної кількості праць (30-40-60) з будь-якої теми у якості причини для написання аналітичного огляду, важливо не число праць з даної проблеми, а гострота суперечностей в її розвитку. Коли така гострота досягла свого порогу, ось тут і потрібен саме аналітичний огляд. Тоді огляд буде виконувати роль певної сходинки у побудові "цілісної картини стану тієї чи іншої проблеми на даний момент" і знімати певну частку невизначеності у розвитку досліджуваного питання. Але для цього потрібно, аби у автора огляду має бути досить чітка власна точка зору з питання, що розглядається, з позиції якої він і аналізує публікації, що оглядаються.

Отже, аналітичний огляд - це унікальний інформаційний продукт, здатний надати вченому і фахівцю повну і концентровану інформацію за допомогою властивих лише огляду способів класифікації, аналізу, оцінки і насамперед - концентрації розпорошеного по різних джерелах цінного матеріалу. Узагальнюючи дані про наукові досягнення, концепції, складні завдання і різні підходи до них, аналітичний огляд стає інформаційною моделлю вирішення поставленої проблеми, розвитку даної сфери діяльності.

Окрім цільового призначення і виду аналізу, огляди поділяються також залежно від форми представлення, яка відображає оперативність оглядової інформації: наприклад, оглядова довідка, щорічний огляд, оглядова стаття, огляд монографічного типу.

Окрім аналітичних оглядів, у практиці роботи служб НТІ виробляється цілий ряд "проміжних" аналітичних документів (між критичним рефератом і аналітичним оглядом), призначених для інформування переважно керівних працівників і що готуються на підставі аналізу деякої сукупності джерел; до їх числа відносяться, наприклад, інформація провідному спеціалісту, інформаційна довідка, технічна записка та ін.

Крім того, оглядові видання можуть бути розділені за додатковим функціональним призначенням на наукові, виробничі (практичні) і науково-популярні залежно від того, яку сферу суспільної практики вони закликані обслуговувати [17, С. 189].

Наукові оглядові видання виконують два завдання. Вони ведуть сигнальне оповіщення фахівців з проблем, пов'язаних з їх науковою діяльністю, і сприяють інтеграції наукових знань у відповідних галузях. Виробничі (практичні) оглядові видання за головну функцію мають інформацію і пропаганду нової техніки і технології, прогресивних методів праці, передового досвіду на виробництві. Вони, як правило, мають рекомендаційний характер.

Науково-популярні огляди закликані інформувати широкі кола читачів про цікавлячі їх проблеми, теми з суспільних наук, питань культури, мистецтва, природничих наук, літератури і т.п. Аналітичні науково-популярні огляди знайомлять фахівців-суміжників з тенденціями і перспективами розвитку науки, виробництва. Вони відіграють важливу інформаційно-пропагандистську роль й тим самим сприяють інтеграції наукових знань, зв'язку науки і виробництва. Такими виданнями є збірники видавництва "Знання" - "Наука и человечество".

За хронологічною ознакою оглядові видання можна поділити на поточні, ретроспективні і перспективні. Поточні - це огляди нових надходжень бібліотек і довідково-інформаційних фондів (бібліографічні і реферативні). Більшість аналітичних і реферативних оглядів - видання ретроспективні. Вони будуються на основі аналізу матеріалів за кілька минулих років або за рік (огляди за 1-3 роки). Прогностичні огляди носять перспективний характер.

Читацька адреса оглядових видань має свою специфіку. У цілому оглядова інформація необхідна для всіх категорій читачів. Різні типи бібліографічних оглядів призначені різним групам читачів - учням, науковим працівникам і виробничникам. Бібліографічні огляди видаються також для самих широких кіл читачів - нефахівців з проблем, які мають для них інтерес.

Реферативні огляди зазвичай досить конкретні за своєю читацькою адресою і призначені в основному конкретним виконавцям-практикам - виробничникам, розробникам дослідно-конструкторських робіт, керівникам відповідних підрозділів, науковим працівникам, які ведуть дослідження з конкретних тем.

Аналітичні огляди призначені головним чином фахівцям високої кваліфікації і керівникам усіх ланок керування, яким необхідно приймати рішення з питань розвитку НДР (науково-дослідницьких робіт) та ДКР (дослідно-конструкторських робіт).

За характером інформації оглядові видання можуть бути додатково диференційовані залежно від широти тематичних меж на комплексні, що відображають широке коло проблем, і спеціалізовані, присвячені окремим вузьким темам і проблемам. До комплексних оглядових видань відносяться галузеві і міжгалузеві видання. Галузеві огляди висвітлюють проблеми будь-якої галузі науки чи виробництва у цілому, міжгалузеві містять матеріали ряду галузей науки і виробництва. Так, ВІНІТІ (Всеросійський інститут наукової і технічної інформації) щорічно готує близько 70 різних випусків "Итоги науки", "Итоги науки и техники" з природничих і технічних наук.

Вчені з інформатики класифікують оглядові видання також за типами використаних первинних документів. Традиційно у якості джерел первинної інформації використовувалися опубліковані документи: книги, журнали і газетні статті, рецензії, автореферати дисертацій і т.п. Поряд з опублікованими документами зараз широко використовуються звіти з НДР, матеріали про виробничу діяльність і передовий досвід, про роботу нарад, щорічні доповіді про найбільш важливі вітчизняні і зарубіжні досягнення в галузі науки і виробництва, виконані в органах НТІ переклади зі спеціальних питань і т.д. Огляд може ґрунтуватися на основі одного будь-якого видання або цілого комплексу видань.

Залежно від місця і мови документів, що оглядаються, розрізняють джерела вітчизняні і зарубіжні. Оглядові видання можуть будуватися на оригінальних зарубіжних виданнях, на їх перекладах, виконаних в системі НТІ, або на перекладених вітчизняних виданнях.

За структурою видання огляди можуть бути моновиданнями і збірниками. У якості прикладу збірника можна навести видання серії "Итоги науки".

Огляди, як правило, споряджаються великим пристатейним або при-книжним списком літератури, з зазначенням номерів реферативного журналу по кожному джерелу, вичерпною літературою по темі, а також різноманітними видами покажчиків: іменними, предметними, заголовків та ін.

За конструкцією бібліографічні і реферативні оглядові видання, як правило, випускаються в обкладинці, оскільки вони невеликого обсягу, іноді з ілюстраціями. Аналітичні оглядові видання можуть бути великого обсягу. Такі видання, як "Итоги науки", "Наука и человечество", виходять в оправі і ілюструються чорно-білими і кольоровими малюнками, графіками, таблицями, діаграмами і т.п.

Особливості змісту, цільового та читацького призначення вторинних документів та інформаційних видань настільки своєрідні та істотні, що є підстави виділити їх як самостійний вид літератури, та назвати науково-інформаційною літературою. Вона являє собою систему функціонально взаємопов'язаних інформаційних видань і вторинних документів, які входять до їх складу.

Основними вимогами, що висуваються до видань науково-інформаційної літератури, є максимальна вичерпність охоплення вітчизняних і зарубіжних джерел (згідно з цільовим призначенням видання), новизна, актуальність, вірогідність, теоретична та практична значущість наведених відомостей, систематизоване, лаконічне й оперативне подання інформації.

У комплексі бібліографічні, реферативні й оглядові видання являють собою багатофункціональну систему. Однак кожне видання в цій системі має свою спеціалізацію. Так, сигнальні та реєстраційні властивості, що є головними для бібліографічних покажчиків, втрачають провідне значення для реферативних і, особливо, оглядових видань. Разом з тим, інформативна, інформаційно-кумулятивна, науково-комунікативна функції з переходом від використання бібліографічних видань до реферативних і оглядових стають дедалі домінуючими, їх ефективність підвищується.

Тобто, хоча інформаційні видання вміщують схожі дані, проте, таке дублювання не можна розглядати як просте повторення вирішуваних завдань. Якщо простежити зміну функцій від бібліографічних видань до реферативних, а від них до оглядових, можна помітити, що відбувається звуження обсягу інформації за умов одночасного її якісного ущільнення. Завдяки такому дублюванню збільшується надійність системи інформаційних видань [14].

6.3. Структура оглядових документів (на прикладі оглядових видань)
6.4. Методика підготовки оглядів
Література до модуля 6
МОДУЛЬ 7. МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИХ ПРОДУКТІВ
7.1. Загальна методика створення документної інформаційно-аналітичної продукції
7.2. Довідка як форма інформаційного, інформаційно-бібліографічного обслуговування
7.3. Методика складання дайджесту
7.4. Методика складання реферату
7.4.1. Сутність реферування. Особливості структури і складання реферату
7.4.2. Інформативний реферат