Основи інформаційно-аналітичної діяльності - Захарова І.В. -
6.3. Структура оглядових документів (на прикладі оглядових видань)

Оглядове видання може включати один або кілька оглядів і бути моно виданням або збірником. Основу кожного оглядового твору становить аналітична частина, якій повинен передувати вступ (вступна частина - в оглядовому творі, що входить у збірник) і завершуватися висновками, після яких при необхідності можуть бути дані рекомендації.

При складанні огляду мають бути використані усі види первинних документів, зміст яких пов'язаний з його темою. До них відносяться матеріали, опубліковані у різних вітчизняних і зарубіжних виданнях, неопубліковані документи (звіти з НДР і ДКР, дисертації, звіти спеціалістів, матеріали зарубіжних фірм), офіційні видання та інші. Поряд з первинними документами використовуються також реферати. На глибину ретроспекції насамперед впливають такі фактори, як час старіння джерел інформації і періодичність випуску оглядів.

В огляді завжди викладається кілька точок зору на однакові предмети, які належать авторам первинних документів. Одні з них однакові, інші схожі лише частково, треті - протилежні і т.д. Своя позиція є і у автора огляду. Таким чином, відбувається змістовна інтерпретація ідей, фактів, запозичених з аналізованих документів, побудова і трактовка цієї інтерпретації.

Особливою формою фактичного матеріалу є цитати. Цитати органічно вплітаються у текст огляду, становлячи його невід'ємну частину. Цитата служить необхідною опорою укладачу огляду у процесі аналізу і синтезу інформації. Також цитати можуть використовуватися і для підтвердження окремих суджень, які робить укладач огляду, а також для обґрунтування можливих висновків.

Оскільки при написанні огляду доводиться оперувати значною кількістю фактів, таблична форма викладення фактичного матеріалу у багатьох випадках виявляється найзручнішим засобом його систематизації. Таблиці можуть використовуватися також як самостійний довідковий і інформаційний матеріал.

Ефективним засобом аналізу і систематизованого представлення матеріалу служать графіки і діаграми. Вони бувають необхідні, коли потрібно продемонструвати розподілення якихось величин, порівняти окремі показники, проілюструвати певний процес, привернути увагу до характеру змін у ньому. В огляд можуть бути включені й інші ілюстрації - рисунки, схеми, фотознімки, які звичайно переносяться з першоджерел шляхом копіювання.

Структура і оформлення оглядових видань визначається ГОСТ 7.2396. "Издания информационные. Структура и оформление" [3]. Інформаційні, а значить, й оглядові видання, за ГОСТом, повинні складатися з наступних елементів:

- основної частини;

- довідково-пошукового апарату;

- додаткових відомостей;

- вихідних відомостей.

Обов'язковими елементами є основна частина і вихідні відомості.

Основна частина оглядового видання представляє собою власне огляд або кілька оглядів, що є результатом аналітико-синтетичного перероблення відомостей, які містяться у первинних документа. Огляд містить у стислій формі систематизовані відомості з питань, що розглядаються (об'єктів, проблем, напрямків діяльності тощо), щодо їх стану, рівня і тенденцій розвитку з аргументованою критичною оцінкою, висновками і рекомендаціями.

Основна частина огляду включає:

- вступну частину;

- аналітичну частину;

- висновки;

- додатки.

Обов'язковий елемент огляду - аналітична частина.

Вступна частина повинна містити коротке обґрунтування вибору теми огляду, характеристику кола питань, що розглядаються в огляді; часові кордони аналізованого періоду і види використовуваних документів, цільове призначення огляду, зв'язок огляду з раніш виконаними з даної тематики оглядами, також містити відомості про укладачів.

Аналітична частина має містити відомості про фактичний зміст проблеми, основні характеристики, аналіз і оцінку проблеми.

В аналітичній частині огляду рекомендується розміщувати внутрішньо текстові посилання у вигляді порядкових номерів списку використаних джерел інформації, прізвищ авторів і/або основних заголовків первинних документів, років видань і т.д.

Аналітична частина містить відомості, котрі комплексно у взаємозв'язку і єдності характеризують досягнутий рівень, основні тенденції, напрямки і перспективи розвитку предмету огляду (проблеми галузі, галузі науки, техніки і т.п.). Коло питань, що розкриваються в аналітичній частині, їх зміст визначаються предметом огляду, а також профілем інформаційного органу з метою, з якою складається огляд. Головна увага приділяється виявленню основних, перспективних напрямків, характерних для предмету, що оглядається [12].

Висновки повинні містити відомості про виявлені нові напрямки, тенденції і перспективи розвитку.

Таблиці, приклади, результати експериментів, матеріали довідкового характеру, що доповнюють основний зміст огляду, допускається включати в текст огляду або наводити у додатку.

Довідково-пошуковий апарат інформаційних видань включає:

- зміст;

- передмову (вступ);

- керівництво з користування виданням;

- класифікаційну схему;

- систему посилань;

- список використаних джерел інформації;

- список скорочень і умовних позначень;

- допоміжні покажчики.

6.4. Методика підготовки оглядів
Література до модуля 6
МОДУЛЬ 7. МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИХ ПРОДУКТІВ
7.1. Загальна методика створення документної інформаційно-аналітичної продукції
7.2. Довідка як форма інформаційного, інформаційно-бібліографічного обслуговування
7.3. Методика складання дайджесту
7.4. Методика складання реферату
7.4.1. Сутність реферування. Особливості структури і складання реферату
7.4.2. Інформативний реферат
7.4.3. Реферат-резюме