Історія України - Пасічник М.С. -
ВСТУП

Непростими шляхами, сповненими драматичних подій, судилося йти Україні до своєї державності. На цих довгих, звивистих дорогах траплялися і перемоги, і поразки. Про деякі з них наші сучасники обізнані з літератури, яка побачила світ ще в ті роки, коли Україна була "рівною серед рівних", звичайно, під патронажем "старшого брата", в імперському СРСР. Зокрема, білою плямою були в Україні проблеми становлення і розвитку її державності. Адже висвітлювали їх лише з позиції радянського тоталітаризму, усіляко вказуючи "благотворний" вплив Росії на життя українського народу. Тим часом звернення до минулих подій цікаве не лише відтворенням правдивої історії українського народу, а й можливістю і необхідністю зробити з них висновки, які не втратили своєї актуальності й до нині.

Входження України в міжнародне співтовариство створює сприятливі умови для інтеграції української історичної науки у світове поле історичних знань. Це дало поштовх для розвитку тих галузей історичної науки, що сприяють збагаченню відомостей про події, які раніше трактувалися лише з погляду "єдино правильної" позиції політично заагажованих радянських науковців. Висвітлення історії боротьби українського народу за свою незалежність від часів Київської Русі і по сьогодні є нагальною потребою сучасності, щоб зняти з цієї теми нашарування ідеологічних потреб радянської спільноти.

Справді, з довідкової літератури, рівень якої відбиває стан наукової розробки проблеми, можна дізнатися лише про те, що, наприклад, очолювана визначним українським істориком, майбутнім академіком АН УРСР та АН СРСР М. С. Грушевським, Центральна Рада є "контрреволюційною буржуазно-націоналістичною організацією", яка діяла в Україні протягом 1917— 1918 рр., обстоювала "класові інтереси української буржуазії" і перебувала "в одному таборі з контрреволюційним Тимчасовим урядом у Росії". Інше видання, в свою чергу, інформує: українські дрібнобуржуазні партії, що створили державність, — соціалістів-революціонерів, соціалістів-федералістів — були партіями української буржуазії, яка черев своє дітище намагались "очолити національно-визвольний рух українського народу", а головне своє завдання вбачали "в збереженні на Україні капіталістичних порядків". Енциклопедичні довідники з історії революцій та громадянських воєн практично дослівно повторюють нарис, вміщений у відповідному томі "Советской Исторической Энциклопедии". Спеціальна наукова література в своїх оцінках сутності й діяльності Української держави не відходила від загальноприйнятих, тобто розглядала її як "буржуазно-націоналістичну організацію, яка була спочатку створена із української націоналістично настроєної інтелігенції", що йшла "на принизливі оборудки з Тимчасовим урядом" і взагалі виступала "єдиним фронтом з внутрішньою контрреволюцією і найреакційнішими силами світового імперіалізму" та ін.

Вивчення документів і матеріалів сучасних досліджень українських і зарубіжних вчених дає змогу, на наш погляд, висловити міркування, які суттєво відрізняються від наведених вище. По-перше, можна стверджувати, що утворення української державності та боротьба за її збереження стали, з одного боку, підсумковим етапом українського національно-визвольного руху, а з іншого — започаткували новий, надзвичайно бурхливий і суперечливий її період. По-друге, і це, мабуть, найголовніше, одним із закономірних наслідків еволюції так званих "окраїн" колишньої Російської імперії буржуазним шляхом стало визрівання об'єктивних передумов, необхідних для формування тут національно-державних утворень. Цілком очевидно також, що цей процес міг набувати реального втілення лише після повалення того чи іншого режиму.

Пропонований навчальний посібник побудовано на засадах концепції національної історичної науки, тому в ньому використано максимально новітні дослідження таких відомих вчених, як О. Апанович, І. Білас, В. Борисенко, В. Горленко, О. Гурясій, Я. Дашкевич, Я. Ісаєвич, К. Кондратюк, М. Котляр, О. Красівський, С. Кульчицький, М. Литвин, Я. Малик, С. Макарчук, Ю. Мицик, В. Наулко, П. Толочко, В. Трофимович, В. Сергійчук, В. Смолій, В. Солдатенко, В. Степанков, П. Сохань, О. Сухий, Ю. Шаповал, Г. Швидько, Т. Чухліба, В. Щербака, Н. Яковенко, Т. Яковлева та багато інших.

Основна мета посібника — дати поглиблений аналіз головних етапів боротьби українського народу за свою державність, проблем її розбудови на сучасному етапі, безумовно, крізь призму найважливіших подій всієї історії України.

Слід зазначити, що в процесі дальшого поглиблення вивчення історії України та головних етапів становлення нашої держави, внесення до неї нових фактів та висновків концептуального характеру навчальний посібник буде дороблятися і вдосконалюватися. Тому ми будемо вдячні за всі конструктивні пропозиції, зауваження і побажання, які сприятимуть дальшому вдосконаленню пропонованого посібника.

Розділ 1. ПОХОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ЕТНОСУ. ЗАРОДЖЕННЯ ДЕРЖАВНИЦЬКИХ ЗАСАД НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ
Походження, розселення та устрій слов'ян.
Культури східних слов'ян.
Становлення державності.
Християнізація слов'янських князів.
Розділ 2. ДАВНЬОРУСЬКА КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА ТА її ВПЛИВ НА ІСТОРИЧНУ ДОЛЮ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
Утворення й політичний розвиток Давньоруської держави.
Взаємини Київської Русі з хазарами та варягами.
Київська Русь в X—XII ст.
Князювання у Києві Володимира Святославича.
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2017
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru