Історія України - Юрій М.Ф. -
5. Галицько-Волинське князівство за наступників Данила

На чолі Галицько-Волинської держави після смерті Данила став його брат Василько. Син Данила Лев дістав землі Галицьку й Перемишльську. Мстислав (другий син Данила) отримав Теребовлянську землю. Шварно (третій син) посів Холмськуй Белзьку землю, а також окремі литовські волості. У1269 р. помер Шварно, і його землі забрав Лев. Близько 1270 р. помер Василько, передавши Волинь своєму сину Володимиру.

Міжнародне становище було досить складним. Литва, де прийшло до влади угрупування феодалів -язичників на чолі з князем Тройденом, посилює наступ на землі Волині. Інтерес до галицьких земель проявляють польські феодали. Темник Золотої Орди Ногай під час походів ординських військ на Візантію і Болгарію теж намагався поширити свою владу на землі князівства.

У1275-1277 рр, галицько-волинські дружини і монголи здійснили два успішних походи на Литву. В 1280 р. Лев за допомогою Ногая приєднав до своїх володінь Закарпаття і Люблінську землю. Він вів боротьбу й за Краківський престол. Одночасно Лев Данилович підтримував добрі відносини з Угорщиною та Чехією.

Волинський князь Володимир Василькович (1270-1289) відбив спробу Литви заволодіти Волинню. Він зосередив свою увагу на будівництві місті замків, розвитку ремесел, торгівлі й піднесенні культури. Після смерті Володимира всі галицько-волинські землі об'єднуються під владою Лева.

Галицько-Волинська держава зуміла відстояти кілька десятиріч для свого відносно мирного розвитку.

На початку XIV ст. внаслідок міжусобної боротьби золотоординських ханів послаблюється їх вплив на Південно-Західну Русь-Україну. Цими сприятливими обставинами і скористався галицько-волинський князь Юрій Львович (1301-1315). У роки його князювання .вростали міста й села, розвивалися ремесла, торгівля, підносилась культура. У 1303 р. почала діяти Галицька митрополія. Правління Юрія Львовича було добою спокою, багатства й піднесення культури Галицько-Волинської держави, піднесенням її міжнародного авторитету. Сини Юрія - Андрій і Лев II (1315-1323) - послідовно відстоювали інтереси Галицько-Волинської держави, сприяли внутрішній стабілізації. Народ підтримував своїх правителів у прагненні до незалежності від Орди. Шлюб наймолодшого сина великого князя литовського Гедиміна Любарта з дочкою Андрія Юрійовича сприяв зміцненню союзу з Литвою. У боротьбі з Золотою Ордою Андрій і Леву 1323 р., як вважають дослідники, загинули. З їх смертю закінчилася династія Романовичів у Південно-Західній Русі.

Новим галицько-волинським князем став Болеслав - син мазовецького (з Польщі) князя Тройдена та Марії Юріївни. Він прийняв православ'я та отримав ім'я Юрій II (1323-1340). Бояри, запідозривши Юрія в намаганнях повернутися до католицизму, організували змову та отруїли князя.

6. Культура Русі-України ХІІ-ХІV ст

Архітектура XII - першої половини XIV ст. пов'язана, в першу чергу, з містами. У фортецях з'являються цегляно-кам'яні конструкції (починають будувати башти, а також і самі стіни з цегли та каменю). Показовими щодо розвитку архітектури є пам'ятки духовного зодчества. Сформувалися дві школи: Волинська й Галицька. У 1160 р. було споруджено Успенський собору м. Володимирі-Волинському. Він був шестистовпним з трьома нефами. На території замку в м. Луцьку досліджено фундаменти монументальної храмової споруди другої половини XII - початку XIII ст. - церкви Іоанна Богослова. На території Галича та його околиць відомо до 30-ти руїн кам'яних будівель. Тут будували не з цегли, а з природного каменю, використовуючи різні породи алебастру й вапняку, які добувалися по Дністру. Успенський собор Галича було зведено з білого каменю - вапняку. Це п'ятинефний трьохапсидний храм, прикрашений фігурною орнаментальною різьбою. До наших днів зберігся кам'яний храм Пантелеймона (зведений у часи Данила Романовича, а у XVI ст. перебудований).

Мистецтво. Важливим центром художньої культури був Галич. Галицькі церкви були оздоблені білокам'яною різьбою. Про визначні досягнення малярства свідчать розписи кафедрального собору Іоанна Богослова в Луцьку, ікона Волинської богоматері тощо.

Пам'ятки прикладного мистецтва представлені переважно ювелірними виробами. До них належать 16 речових скарбів, виявлених при розкопках городища поблизу села Городище Шепетівського району Хмельниччини, б - з інших міст Волині, 4 - з Галицьких і 3 - з Волохівських земель. За складом вони подібні до речових скарбів з інших регіонів Русі. У скарбах знайдені сережки, колти, рясна, привіски, підвіски, браслети. Галицько-волинські ювеліри добре володіли різною технікою: лиття, кування, чеканка, тиснення, чернь,позолота та інкрустація, філігрань і зернь.

Літописання. Починаючи з середини XII ст. ведеться обласне літописання, яке відзначає місцеві риси й особливості, місцеві літературні манери. "Повість минулих літ", як правило, вміщали на початку обласних літописів. У місцевому літописанні продовжувалась розповідь у зв'язку з конкретними подіями того чи іншого регіону. Галицько-Волинський літопис - один з найвизначніших. Літописець уміло передає риси епохи, деталі неспокійного часу, із захопленням описує військові події. Особливо цікава центральна частина літопису-життєпис Данила Романовича.

Література. Серед літературних творів найвидатніше місце належить "Слову о полку Ігоревім". Розповідь про цей похід слугує автору приводом для того, щоб звернутися до всіх князів з гарячим закликом -припинити міжусобиці та об'єднатися проти зовнішньої небезпеки. Улюблений образ поета-автора "Слова" - це сокіл, який високо летить і бачить далеко. Автор показує всю Русь від Карпат до Волги, від Новгорода й Полоцька до далекої Тмутаракані біля Чорного моря. Він висловлює ідею сильної князівської влади, за допомогою якої має бути подолана роздробленість земель Русі.

6. Культура Русі-України ХІІ-ХІV ст
Тема 8. Литовсько-польська доба
1. Боротьба за українські землі
2. Початок грабіжницьких нападів на українські землі
3. Зміни в устрої українських земель
4. Місцеве самоврядування
5. Розвиток феодалізму
6. Розвиток сільського господарства
7. Ремесла та промисли
8. Торгівля