Провідники духовності в Україні - Курас І.Ф. - КОРНІЙЧУК Олександр Євдокимович

Український драматург і громадський діяч

Народився 25 травня 1905 р. на ст. Христинівка (нині місто Черкаської області) в сім’ї залізничника. Після закінчення літературного факультету Київського інституту народної освіти (1929) працював на Київській і Одеській кіностудіях.

Друкуватися почав 1925 р. У 1928 р. написав п’єсу »На грані», що була поставлена в робітничому театрі, у 1930 р. п’єсою »Кам’яний острів» дебютував у театрі ім. І. Франка. Вже перші п’єси О.Корнійчука »Загибель ескадри» (1933), »Платон Кречет» (1934) засвідчили його вміння орієнтуватися в політичній ситуації, використовувати її, що й забезпечило його стрімку кар’єру в літературі і громадському житті. Його п’єси понад сорок років заповнювали репертуар українських театрів, ставилися в близькому й далекому зарубіжжі. У свій »зоряний час» був удостоєний усіх можливих нагород, премій, титулів.

У відзначеній на Всесоюзному конкурсі кращих п’єс про революцію »Загибелі ескадри» О. Корнійчукові вдалося показати, як мудро вождь революції вирішує долю Чорноморського флоту і як хитро обманює імперіалістів. П’єса з успіхом пройшла в театрах усіх тодішніх союзних республік. У 1935 р. молодий літератор представляв Україну на Міжнародному конгресі на захист культури, що проходив у Парижі. 1938 р. був обраний головою правління Спілки письменників України, 1939 р. — академіком АН УРСР.

У роки Великої Вітчизняної війни в чині генерал-майора служив у Головному політуправлінні Червоної армії, створив низку п’єс (»Партизани в степах України», 1941; »Фронт», 1942). В 1943 р. був призначений наркомом закордонних справ УРСР. З 1944 р. таке міністерство виконувало суто декоративну роль у зв’язках з ООН, бо своїх представництв в інших державах Україна не мала, всі міжнародні зв’язки були зосереджені у Москві.

У повоєнні роки, коли О. Корнійчук знову очолював СПУ і обіймав посаду заступника Голови Ради міністрів України, був причетний до несправедливої критики і репресивних заходів щодо Ю. Яновського, В. Сосюри, О. Довженка, М. Рильського.

Глядачі старшого покоління пам’ятають виразні народні характери Часника і Галушки, Романюка і Наталії Ковшик, майстерно відтворені на сценах різних театрів і в кіно. Та й загалом драматургія О. Корнійчука, що писалася для потреб свого часу, відповідала на певні партійні постанови, залишилася надбанням історії літератури і театру як своєрідна пам’ятка минулого. Помер 14 травня 1972 р. в Києві.

КОТЛЯРЕВСЬКИЙ Іван Петрович
КОЦЮБА Гордій Максимович (справжнє прізвище — Коцегуб)
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович
КРАВЦІВ Богдан
КРИЖАНІВСЬКИЙ Степан Андрійович
КРОПИВНИЦЬКИЙ Марко Лукич
КУЛІШ Микола Гурович
КУЛІШ Пантелеймон Олександрович (літературні псевдоніми: Панько Казюка, Данило Юс, Хуторянин та ін.)
ЛЕ Іван Леонтійович (справжнє прізвище — Мойся)
ЛЕВИЦЬКИЙ Володимир Лукич (псевдоніми: Данило Демонтар, В. Лавров, В. Левченко та ін.)
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru