Провідники духовності в Україні - Курас І.Ф. - СОЛОВЕЙ Дмитро Федорович

Український історик, економіст, статистик

Народився 4 листопада 1888 р. в м. Срібному (нині Чернігівська область) в родині колишніх кріпаків. Навчався на історико-філологічному факультеті Харківського університету. В 1914 р. був виключений з останнього курсу у зв’язку з арештом за участь у студентському демократичному русі. Був одним з організаторів Юнацької спілки, української молодіжної організації соціалістичного напряму. У квітні 1917 р. як військовослужбовця його делегували на Всеукраїнський національний конгрес. З 1918 р. працював у кооперативних організаціях і губстатбюро в Полтаві. З 1925 по 1936 р. очолював підрозділи ЦСУ України та Укрпромкооперації, потім учителював.

1944 р. емігрував до Європи, з 1950 р. проживав у м. Сейнт-Пол (США). Починаючи з 1917 р. Д. Соловей не входив до жодної політичної партії, не займався політикою, проте залишався щирим прихильником демократичних ідеалів, відданим справі соціального і національного визволення українського народу.

Тому його переслідували і за царату, і за більшовицького режиму. 1920 р. йому, заарештованому у складі великої групи полтавської інтелігенції, винесли смертний вирок. Уцілів випадково. Вдруге його було заарештовано 1924 р.

Упродовж багатьох років на Батьківщині та в еміграції невтомно працював на громадській і науково-дослідницькій ниві. Був аспірантом, а потім науковим співробітником Науково-дослідного інституту історії української культури.

У 1927—1929 рр. Д. Соловей належав до складу Всеукраїнського краєзнавчого комітету, співробітничав із журналом »Краєзнавство», висвітлюючи невідомі сторінки з історії кооперативного руху в Україні, зокрема на Полтавщині. Автор унікальних досліджень »Решетиловская ярмарка 12—14 октября 1923 г.» (1924), »Загальний історичний огляд вівчарства Полтавщини» (1927). Його перу належать монографічні описи сіл України. Загалом його наукова спадщина становить близько 400 праць. Найфундаментальніші такі: »Голгофа України» (1953), »Україна під п’ятою окупантів» (1958), »Україна в системі совєтського колоніалізму» (1959), »Українська наука в колоніальних путах».

Помер 9 липня 1966 р.