Судова бухгалтерія - Дондик Н.Я. -
5.2. Особливості організації і проведення документальної ревізії

Головним завданням документальної ревізії є здійснення контролю за використанням засобів і матеріальних цінностей, їхнім зберіганням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності.

Коло завдань документальної ревізії визначається рівнем об'єктів, на яких вона здійснюється.

Ревізійна практика виробила основні задачі, які повинна вирішувати ревізія:

1. Перевірка законності операцій, зроблених установою або господарською організацією, і дотримання фінансової дисципліни.

2. Виявлення фактів збитку організації від незаконного витрачання коштів і матеріалів.

3. Перевірка правильності організації та ведення бухгалтерського обліку, доброякісності документів, якими оформляються окремі операції, і правильність бухгалтерських записів.

4. Перевірка правильності матеріального обліку складського господарства.

5. Достовірність розрахунків кошторисних призначень.

6. Виконання кошторисів видатків.

7. Використання бюджетних коштів за цільовим призначенням.

8. Забезпечення збереження грошових коштів і матеріальних цінностей.

9. Достовірність доходів і видатків державних позабюджетних коштів.

10. Достовірність операцій з грошовими коштами, цінними паперами, розрахункових та кредитних операцій.

11. Достовірність виробничих витрат поточної діяльності та витрат капітального характеру.

12. Формування фінансових результатів та їх розподілення.

На сучасному етапі реформування економіки України контроль фінансово-господарської діяльності має бути сконцентровано на вирішенні таких задач:

o забезпечення виконання державних замовлень, планових завдань та встановлених платежів до державного і місцевих бюджетів;

o виявлення внутрішніх резервів підвищення ефективності виробництва та конкурентоспроможності продукції, що виробляється, зниження витрат трудових, матеріальних та грошових ресурсів;

o зниження невиробничих витрат та збитків, попередження та виявлення нестач, випадків розкрадання і псування цінностей та нецільового використання коштів;

o підвищення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності підприємств;

o дотримання чинного законодавства та запобігання протиправної діяльності в економічній сфері.

Головними завданнями державної контрольно-ревізійної служби України є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують державне чи комунальне майно, виконання місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Підготовка до проведення ревізії починається із встановлення об'єкта ревізії, тобто підприємства, зазначеного в плані ревізій, з урахуванням тривалості міжревізійного періоду. Виходячи з характеру господарської діяльності підприємства, а також змісту контролю, визначається потреба в спеціалістах, які можуть бути залучені до виконання контрольно-ревізійних дій, тобто формується ревізійна група. Відповідно до строку керівник організації, яка проводить ревізію, видає наказ (або розпорядження). У ньому вказується повне найменування та місцезнаходження підприємства, що підлягає ревізії, склад ревізійної групи (прізвище, ім'я та по батькові, посада) і визначається керівник ревізійної групи. Керівником ревізійної групи, як правило, призначається працівник контрольно-ревізійної служби, який має спеціальну освіту і практичний досвід ревізійної роботи [26, с.217-218].

На підготовчому етапі ревізійна група вивчає стан економіки підприємства, яке підлягає ревізії, шляхом аналізу виконання виробничо-фінансового плану економічного і соціального розвитку, бухгалтерської і статистичної звітності, матеріалів попередньої ревізії та виконання рішень за нею. Вивчається також інша інформація про діяльність підприємства за ревізійний період [26, с.218].

На підставі попереднього аналізу економіки підприємства керівник ревізійної групи розробляє програму ревізії, яку затверджує керівник організації чи установи, що призначив ревізію. У програмі ревізії вказується об'єкт контролю, зміст ревізії і послідовність її проведення, методи та прийоми контрольно-ревізійної перевірки. Строки проведення ревізій та склад ревізійних груп визначаються з урахуванням того обсягу роботи, якого потребує вирішення конкретних питань кожної ревізії (перевірки) [26, с.218].

Обмеження у підставах проведення ревізій та перевірок, визначені чинним законодавством, не поширюються на ревізії та перевірки, що проводяться на звернення підконтрольної установи, або ревізії та перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти посадових осіб підконтрольних установ, що ревізуються або перевіряються, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Організаційно-підготовчий етап завершується складанням робочого плану ревізора (керівника групи), в якому визначається, в якому визначається конкретний виконавець (з числа спеціалістів ревізійної групи) щодо перевірки певного об'єкта, а також строки подання ревізору проміжних актів перевірки [26. с.218].

Коли ревізія проводиться по завданню правоохоронних органів, необхідно опечатати касу, сейфи, а також місця збереження товарно-матеріальних цінностей, документів та цінних паперів.

Керівник ревізуємого підприємства повинен створити сприятливі умови для проведення учасниками ревізійної групи ревізії - надати необхідне окреме приміщення, оргтехніку, послуги зв'язку, канцелярські матеріали тощо.

Етап безпосереднього проведення документальної ревізії починається з прибуття ревізійної групи на підприємство. Насамперед, ревізійна група пред'являє керівнику підприємства наказ (розпорядження) на проведення комплексної ревізії, що підтверджує особи членів групи, їх повноваження та право на проведення ревізії [26. с.218].

Посадові особи органу КРС вправі приступити до проведення ревізії або перевірки за наявністю підстав для їх проведення, визначених чинним законодавством України, та за умови надання посадовим особам підконтрольних установ, інших суб'єктів господарської діяльності під розписку:

o направлення на ревізію або перевірку;

o копії рішення суду про дозвіл на проведення позапланової виїзної ревізії або перевірки, в якому зазначаються підстави проведення такої ревізії або перевірки.

Ненадання цих документів посадовим особам підконтрольних установ та інших суб'єктів господарської діяльності або їх надання з порушенням вимог, встановлених ст.11 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", є підставою для недопущення посадових осіб органу КРС до проведення ревізії або перевірки.

Ознайомившись із пред'явленими документами, керівник підприємства представляє членів ревізійної групи керівникам структурних підрозділів підприємства, з якими вони повинні співпрацювати при проведенні ревізії. Одночасно керівник підприємства віддає розпорядження щодо виділення окремого приміщення та створення необхідних умов для роботи ревізійної групи [26. с.218].

У своїй діяльності ревізійна група повинна додержуватися принципу раптовості, особливо при проведенні у ході ревізії вибіркових інвентаризацій активів та грошових коштів, контрольних запусків сировини у виробництво тощо [26, с.218].

У разі виявлення нестач, фактів розкрадань коштів, матеріальних цінностей та інших зловживань, співробітники КРУ негайно передають матеріали ревізії правоохоронним органам для проведення розслідування, притягнення винних осіб до відповідальності, відшкодування збитків, а також сповіщають про виявлені зловживання і порушення державні органи та органи, уповноважені управляти державним майном.

Якщо за наслідками ревізії порушено кримінальну справу, до підозрюваних посадових осіб адміністративне стягнення не застосовується.

Ревізія підприємства полягає у вивченні структури підприємства, розподілу функціональних обов'язків між керівництвом підприємства та його службами, організаційно-розпорядчих документів, виданих за ревізійний період, тощо. Головним у ході проведення ревізії є дослідження за допомогою відповідних методів достовірності, правомірності здійснення господарських операцій, правильності і повноти їх документального оформлення, додержання при здійсненні господарських операцій діючого законодавства та нормативних актів. У процесі ревізії всебічно використовуються різні методи документальної та фактичної перевірки господарської діяльності, економічного та економі-ко-математичного аналізу [26, с.218-219].

Ефективність та якість ревізії залежить від підготовки до проведення ревізії; організації заходів перевірки; раціонального застосування прийомів, методів та техніки контрольно-ревізійних заходів; оформлення результатів ревізії; реалізація матеріалів ревізії; контролю за виконанням прийнятих рішень.

Робота ревізора з перевірки господарської діяльності підприємства складається з чотирьох основних етапів.

Перший етап - підготовка до проведення ревізії. Для ревізора початок цього етапу співпадає з виданням наказу про призначення ревізії, в якому визначаються склад ревізійної групи і терміни проведення ревізії.

На цьому етапі ревізори знайомляться з попередніми актами документальних ревізій, матеріалами звітності і на основі їх складають програму (план) наступної ревізії, яку затверджує керівник ревізуємої організації.

План ревізії включає: тему, період, перелік основних об'єктів.

На цьому етапі ревізори зобов'язані вивчити необхідні нормативно-законодавчі документи, звітні та статистичні дані, інші матеріали, які дають характеристику фінансово-господарської діяльності організації, яка ревізується. Ревізори можуть брати копії звітних документів, які їм необхідні для проведення ревізії.

Другий етап - це невідкладні контрольні дії має для ревізора ряд істотних відмінностей. Зміст цього етапу діяльності ревізора багато у чому визначається раптовістю його появи на об'єкті, що контролюється.

Ревізори повинні надати свої документи керівникові ревізуємого підприємства - посвідчення на право проведення ревізії, ознайомити його з основними завданнями, вирішити організаційно-технічні питання проведення ревізії.

Із тактичних міркувань, коли ревізія проводиться за ініціативою правоохоронних органів, необхідно провести опечатування місць збереження грошових засобів та матеріальних цінностей, а також зняти залишки грошей в касі підприємства з наступним оформленням акту перевірки готівки у касі.

Третій етап - проведення документальної ревізії поділяється на дві стадії: загальне і детальне дослідження господарської діяльності підприємства.

На стадії загального дослідження ревізор знайомиться з первинною та зведеною документацією, журналами-ордерами, виробничими звітами та іншими обліковими регістрами з метою виявлення сумнівних операцій та документів, які потребують детального дослідження. На цій стадії ревізори повинні використати можливості економічного та економіко-правового аналізу.

На стадії детального дослідження перевірка господарських операцій виконується згідно первинних облікових бухгалтерських документів

Ревізор, згідно плану ревізії, визначає необхідність та можливість застосування тих чи інших ревізійних дій, прийомів та способів одержання інформації, аналітичних процедур, розміру даних із перевіряє-мої сукупності, який би забезпечив надійну можливість збирання доказів.

Четвертий етап - це складання підсумкових матеріалів по документальній ревізії. Документальна ревізія завершується складанням акту, в якому викладаються її результати. Акт відомчої і внутрішньогосподарської ревізії підписується ревізором, головним бухгалтером і керівником підприємства, що ревізується (або структурного підрозділе

Методика документальної ревізії в основному визначається можливостями бухгалтерського і документального аналізу.

5.3. Документальне оформлення проведеної документальної ревізії
5.4. Особливості ревізії, здійснюваної за вимогою правоохоронних органів
Розділ 6. Участь спеціаліста-бухгалтера у кримінальному процесі
6.1. Непроцесуальні форми використання спеціальних бухгалтерських знань (на стадії порушення кримінальної справи)
6.2. Консультації спеціаліста-бухгалтера та їх значення
6.3. Участь спеціаліста-бухгалтера у провадженні окремих слідчих дій
Розділ 7. Аудит і документальна перевірка
7.1. Аудит як форма недержавного фінансового контролю
7.2. Податковий контроль в Україні. Організація і проведення документальних перевірок
Розділ 8. Економічний аналіз та криміналістично-правовий аналіз показників, які характеризують діяльність суб'єктів господарюння