Управлінський облік - Карпенко О.В. -
5.1. Класифікація сучасних систем калькулювання

5.1. Класифікація сучасних систем калькулювання

Система як форма організації управлінського обліку повинна виражати взаємний зв'язок прийомів і способів узагальнення витрат за змістом, складом, призначенням, місцями виникнення та центрами відповідальності, за видами продукції (робіт, послуг), їх однорідних групах, напівфабрикатах і способів контролю за використанням виробничих ресурсів відповідно до діючих норм. Системи обліку витрат проектуються з урахуванням потреб менеджерів. Тому на підприємствах вони можуть бути різноманітними.

Ознаками класифікації сучасної системи обліку витрат на виробництво є такі:

- об'єкти групування (обліку);

- оперативність контролю та рівнем дієвості;

- повнота включення постійних виробничих витрат у собівартість;

- взаємозв'язок управлінського та фінансового обліку у системі рахунків бухгалтерського обліку.

Групування за першою ознакою є базовим при проектуванні системи, оскільки воно зумовлено об'єктивними причинами (галузевими особливостями бізнесу, технологією виробництва). Різноманітність реальних умов господарювання потребує використання додаткових ознак групування. Наприклад, розрізняють напівфабрикатний і безнапівфабрикатний варіанти обліку витрат за процесами. Додаткові ознаки допомагають більш чітко розрізняти один вид системи від іншого з метою їх практичного застосування. У практичній діяльності застосовуються різні комбінації описаних варіантів. Наприклад, при масовому виробництві однорідної продукції хлібопекарного виробництва найчастіше застосовують попередільний безнапівфабрикатний метод обліку фактичних або нормативних витрат із застосуванням калькулювання повної чи неповної собівартості. Створення системи необхідно починати з визначення об'єкта витрат.

Другою ознакою класифікації є оперативність та дієвість контролю.

У першому випадку виділяємо облік фактичних (історичних, вже понесених, минулих) витрат. У другому - облік нормативних чи стандартних витрат (стандарт-кост). Обидва види мають місце у вітчизняній практиці. Більш поширеним є облік фактичних витрат, що, на нашу думку, зумовлено недостатнім рівнем комп'ютеризації облікового процесу та інертністю мислення бухгалтерів і керівників підприємств.

Другий вид в Україні традиційно називають нормативним методом, а у зарубіжних підприємствах - "стандарт-кост", хоч між ними існують деякі розбіжності, доведені в економічній літературі вченими-економістами.

Принципово новою для вітчизняної теорії та практики є третя ознака групування - підхід до постійних виробничих витрат. Виділяють за цією ознакою систему обліку повних (повної собівартості, абзоршен-костінг) та неповних витрат ("урізаної" собівартості, маржинальних витрат, верібл-кост, змінних витрат, прямих витрат ("директ-кост")

Четверту ознаку класифікації вводять у зв'язку з очевидністю того, що в практичній діяльності можна використовувати два Плани рахунків: для фінансового і управлінського обліку. У зарубіжній практиці існує два варіанти взаємозв'язку між фінансовим та управлінським обліком в системі рахунків. При першому з них застосовують контрольні рахунки, якими виступають рахунки витрат і доходів фінансової бухгалтерії, з ними безпосередньо кореспондують рахунки управлінської бухгалтерії. Ця система носить назву інтегрованої. При другому варіанті системи управлінського і фінансового обліку є автономними. Для взаємозв'язку використовують парні контрольні рахунки з однаковою назвою. їх називають у різних країнах по-різному: рахунки-екрани, віддзеркалюючі рахунки. У більшості підприємств нашої країни ця система є інтегрованою. Вирішення проблем управлінського обліку на сьогодні частково здійснюється через механізм облікової політики саме завдяки інтегрованому характеру вітчизняного бухгалтерського обліку. Між тим існують підприємства, на яких застосовуються два робочих плани рахунків: з метою фінансового та управлінського обліку, що забезпечує високий рівень конфіденційності аналітичної інформації.

Можливі для вибору бухгалтером варіанту системи обліку витрат і калькулювання представлено на рис. 5.1.

Класифікація систем обліку витрат на виробництво та калькулювання собівартості продукції

Рис. 5.1. Класифікація систем обліку витрат на виробництво та калькулювання собівартості продукції

5.2. Облік прямих і непрямих витрат
5.3. АВС- калькулювання
5.4. Сутність та практичне застосування системи калькулювання повних витрат
Термінологічний словник
Тема 6. Облік і калькулювання за неповними (змінними) витратами
6.1. Особливості системи обліку калькулювання за неповними витратами
6.2. Практичне застосування системи калькулювання неповних витрат
6.3. Простий та розвинутий директ-костинг
Термінологічний словник
Тема 7. Облік і калькулювання за нормативними витратами