Платіжні системи - Пиріг С.О. - 7.7. Системи, які використовують Smart-card

Смарт-картка аналогічна до звичайної кредитної картки, але замість магнітної смуги в ній розміщена мікросхема. Назва „smart- картка" (smart— інтелектуальна або розумна) пов'язана з можливістю виконувати досить складні операції з обробки інформації. Проте існує кілька тилів smart-карт. Так, „картки пам'яті", що використовуються як телефонні картки, містять лише мікросхему пам'яті. Дійсно, ж „інтелектуальними" е мікропроцесорні картки, що практично є мікрокомп'ютерами зі своїм процесором, оперативною та постійною пам'яттю і навіть операційною системою. Як правило, у такі картки вбудовані криптографічні засоби, що забезпечують шифрування інформації і вироблення „цифрового" підпису. І саме цей тип smart-карток є найбільш придатним для використання в електронних платіжних системах взагалі та в Internet—платіжних системах для електронної комерції зокрема.

Смарт-картка, призначена для електронних розрахунків, зберігає в пам'яті електронні гроші. Внести гроші на неї можна за допомогою ATM (Automated Teller Machine - автоматична касова машина) в банку, в пунктах обміну валют чи банкоматах.

Як тільки картка проініційована і у ній записані дані (або сума грошей), доступ до них захищається кодованим паролем (PLN-кодом), відомим тільки власнику картки. Дані, записані на картці, можуть бути також зашифровані. При несанкціонованій спробі використання smart-картка здатна самостійно на певний час або назавжди припинити свою роботу. Для відновлення працездатності картки необхідно ЇЇ повернути на місце видачі, тобто до банку.

З метою прийому платежів за smart-карткою використовуються спеціальні касові апарати. Існують також „гаманці" (digital walkt, від Mondex), за допомогою яких можна перерахувати гроші з однієї картки на іншу. Для того щоб використовувати смарт-картку для Internet-платежів, необхідний пристрій для її зчитування на комп'ютері власника. Такі пристрої називають PC card reader. Вони є різних варіантах. На рис. 7.12 (а) показано зовнішній card reader Sandisk USB 2.0 xD/Smart Media (ціна $25), а на рис. 7.12 (б) Transcend USB 2.0 13-in-lTS-RD13B (ціна $34), що підключаються через вільний порт комп'ютера.

Останнім часом смарт-картки завойовують все більшу популярність. На їх основі створюються регіональні, корпоративні, банківські системи, а також системи для підприємств різного призначення (платіжні, ідентифікаційні та ін.). Спостерігається поступове витіснення звичайних пластикових карток smart-картками. Серед іноземних проектів на основі smart-карт найбільш відомими є Mondex (www.mondex.com), Vнsa_Cash (www.visa.com), Proton. В

Україні - проект "Internet- платежі в Національній системі масових електронних платежів". Завдяки системі „Інтерплат" (www.interplat.com.ua) кожний користувач Internet, який має смарт-картку НСМЕП та зчитуючий пристрій (карт-рідер), зможе швидко і надійно здійснювати розрахунки в Internet- магазинах.

Більшість нових платіжних систем для електронної комерції, що створювалися за останні роки, це системи на основі смарт-карток (або електронних грошей).

7.7.1. Електронна платіжна система Mondex

Електронні гроші Mondex є варіантом електронних грошей, які діють за допомогою смарт-карток. Розробником системи виступив найбільший комерційний банк Великобританії National

Westminster Bank. Промислова експлуатація системи Mondex розпочалася в липні 1995 року в Суїндоні (Великобританія) з населенням 190 тис. людей. Станом на березень 1996 року, число магазинів, що брали участь у

випробуваннях в Суїндоні, досягло 750, а число власників карток — 10 тис. людей. На час випробувань була встановлена верхня межа електронної суми у розмірі 500 фунтів стерлінгів.

У 1996 році було організоване міжнародне акціонерне товариство Mondex International, що стало володарем всіх прав на торгову марку і технологію системи Mondex. Акціонерами компанії на сьогодні є MasterCard

International (51% акцій), компанія AT&T (США), найбільші банки країн світу, зокрема: Великобританії (National Westminster Bank, Midland. Bank), США (Chase Manhattan, Wells Fargo, First Chicago NBD), Канади (Royal Bank of Canada, Canadian Imperial Bank of Commerce).

Mondex International займається розповсюдженням франшизних прав на систему і регулювання всієї системи в цілому, відбором і ліцензуванням постачальників устаткування для обслуговування системи, відстежує безпеку й управляє ризиками системи та здійснює глобальний маркетинг системи.

На початок 1998 р. франшизи були продані в 50 країн світу. Володар такої франшизи (один на країну) має право здійснювати емісію електронних грошей Mondex у валюті даної країни і розповсюджувати її серед банків-учасників в обмін на певні активи.

Система Mondex має тільки один організаційний центр (Mondex Originator), що здійснює емісію електронних грошей у валюті країни. Такий емітент здійснює в системі Mondex функції розповсюджувача і забезпечує банки-учасники відповідними електронними грошима Mondex в обмін на готівку. Споживачі, що є власниками карток Mondex, завантажують електронні гроші на свої картки через банківські ATM або по телефону Mondex. Потім ці гроші можуть бути використані як готівка при здійсненні покупок. Використовуючи картку Mondex, клієнти можуть здійснювати обмін електронними грошима між собою. Таким чином, після того, як електронні гроші були одержані від банку, весь обіг грошей стає відомим тільки користувачу. Ніхто інший не має змоги їх відстежити. Крім того, електронні гроші можуть бути зняті з рахунку, занесені на рахунок або відправлені віддаленому адресату по телефону, підключеному до системи Mondex через звичайну телефонну мережу.

У системі Mondex не потрібна авторизація з боку різних процесингових центрів, що, з одного боку, знижує вартість трансакції практично до нуля, а з другого боку, дозволяє здійснювати операції за принципом анонімності. При цьому у користувачів електронних грошей Mondex є технічна можливість формувати журнал платежів для контролю і обліку операцій в спірних ситуаціях.

Mondex є однією з найбільших платіжних систем, що застосовують пластикові картки як засіб зберігання і переказу грошових коштів. Вона працює на європейському й азіатському ринках.

7.7.2. Електронна платіжна система VisaCash

— Іншим характерним прикладом електронних грошей на базі карток є поширена електронна розрахунково-платіжна система VisaCash, в рамках якої асоціацією VISA International випускається платіжна картка VisaCash типу „електронного гаманця", орієнтована на ринок мікропослуг, пов'язаних з дрібними платежами і розрахунками за споживчі товари і послуги.

Картки VisaCash можуть бути неперезавантажуваними (disposable) і перезавантажуваними (rechargeable). Неперезавантажувані (одноразові), подібні телефонним карткам, і випускаються, як правило, із записаною на них сумою - 10, 25 і 100 дол. Отримують неперезавантажувані картки у відділеннях банку і спеціальних торгових автоматах. Коли вичерпується сума записана на картці, відновити її дію не можна. Перезавантажувані ж карти є багаторазовими. Режим їх функціонування допускає повторний запис грошових сум. В 1997 р. був запущений ряд проектів по розповсюдженню і прийому карт VisaCash із загальним об'ємом їх емісії в декілька мільйонів штук. До числа найвідоміших відноситься реалізований на Манхеттені (Нью-Йорк) проект, в якому його учасники - більше 600 магазинів, ресторанів, бістро, організацій сфери побутових послуг і т.п. -приймають картки VISACASH, випускається Citibank, і картки Mondex банку Chase Manhattan bank (тепер Chase bank), а також реалізовуваний в Японії проект, в рамках якого картки VISACASH приймаються Інтернет-магазинами. VISA також активно співпрацює з компаніями Toshiba (Японія) і Projet е-СОММ (Франція) над об'єднанням всіх типів пластикових карток клієнта - дебетової, кредитної, телефонної і т.д. - в одну картку.

Якщо банки-емітенти електронних грошей на смарт-картках є суб'єктами загального банківського регулювання та нагляду з боку центрального банку, то небанківські установи-мітенти електронних грошей, які зберігаються в пам'яті комп'ютерів, здійснюють в Україні діяльність щодо емісії електронних грошей поза державним контролем. Необхідно зазначити, що електронні гроші, які зберігаються в пам'яті комп'ютерів, можуть переказуватися мережею Інтернет між пристроями учасників систем (як фізичних, так і юридичних осіб), а також обмінюватись на електронні гроші подібних систем та електронні гроші, номіновані в інших валютах.

Переваги електронних грошей, зокрема, здатність миттєво обслуговувати віддалені платежі та високий рівень анонімностІ,можуть бути використані для кримінальних зловживань.

За відсутності належного правового регулювання діяльності, пов'язаної з електронними грошима, системи електронних грошей та їх учасники наражаються на суттєві правові та фінансові ризики. Правовий ризик виникає внаслідок того, що така діяльність не є легалізованою. Відсутність правової основи операцій, які виконуються у системах електронних грошей, є джерелом ризику як для окремих трансакцій та учасників, так і для систем в цілому. Фінансові ризики держателів і торговців виникають через певну невизначеність щодо остаточного виконання грошових зобов'язань з боку емітента. За погашення електронних грошей комерційні структури несуть договірну відповідальність, до того ж їм притаманний ризик банкрутства.

Інтернет-системи електронних платежів - вид бізнесу, що надзвичайно динамічно розвивається. Обумовлено це переважно тим, що об'єм засобів, задіяних у сфері електронної комерції, з кожним роком постійно збільшується, не зважаючи на всі кризові ситуації в даному бізнесі.