Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М.І. - 7.5. Фінанси домогосподарств у Великій Британії та їх перспективи

У соціальній стратегії "Новий курс" особлива увага приділена трибічній співпраці уряду, населення та окремих осіб для вирішення проблем, що виникають у сфері охорони здоров'я, і усуненню причин, які впливають на здоров'я людей: убогості, безробіття, житлових проблем, проблем екології та ін.

Одна з невирішених проблем — проблема забруднення навколишнього середовища. Це постає особливо гостро в англійській столиці і вимагає великих фінансових витрат.

І це не випадково. Адже, незважаючи на щорічний приріст ВВП протягом 10 років (з 1990 по 2000 р. — від 2 до 2,6 %) і зростання за 1971—2000 рр. реальних доходів населення майже в 2 рази, розрив між особами, які одержують високі доходи, і тими, у кого вони на дуже низькому рівні, помітно збільшився, особливо у 80-ті роки. На ситуацію, що склалася, звернув увагу, зокрема, директор Лондонської школи економіки професор Б. Гідденс, який зазначав у своїх лекціях, що в сучасному британському суспільстві виникла проблема економічної і соціальної нерівності та необхідні заходи з її ліквідації. У зв'язку з цим стає очевидним те домінуюче місце, яке поступово зайняли в системі британських державних і суспільних пріоритетів заходи щодо розвитку і поліпшення всіх компонентів людського буття, які зміцнюють соціальну безпеку країни.

У 2002 р. уряд створив комісію, яка стежить за рівноправним доступом до ВНЗ і виконанням законів, згідно з якими університети зобов'язані надавати фінансову допомогу бідним студентам (сума гранта має бути не меншою 300 ф. ст.).

Пенсіонерам надаються пільги на проїзд у будь-якому транспорті, квитки на концерти і спортивні змагання, а також доплати на паливо взимку, знижки в ресторанах і турфірмах.

Про рівень життя та фінанси сімей м. Лондона можна довідатися з доповіді "Поділена столиця", підготовленої Лондонським дослідницьким центром. У доповіді зазначається, що вартість життя в столиці вища, ніж будь-де в країні, але 12 % сімей мають дохід нижче 80 ф. ст. (130 дол. США) на тиждень, у той час як у країні в цілому такий дохід отримують не більше 10 % сімей. З іншого боку, щотижневий дохід, що перевищує 650 ф. ст., мають 21 % лондонських сімей на противагу 14 % у країні. Безкоштовні шкільні сніданки (дуже точний індикатор бідності) в Англії отримують 18 % дітей. А ось у найбіднішому районі Лондона Тауер-Хамлеті таких дітей — 64 %.

Дійсно, багато лондонців живуть заможно, але це не завжди пов'язано з економічним розвитком міста. За період з 1981 по 1991 р. число робочих місць в Англії в цілому зросло на 219 тис. А ось в Лондоні робочих місць за той самий період стало менше на 305 тис. І цей процес тривав.

У 2004 р. за паритетом купівельної спроможності вартість робочої сили за рік становила 36 159 дол. США. У середині 2005 р. мінімальна погодинна заробітна плата становила 4,85 ф. ст.

У кінці 90-х років недавній випускник університету, пропрацювавши два — три роки в Сіті — фінансовому центрі Лондона, одержував зарплату від 50 тис. фунтів на рік плюс бонус.

Давно минули часи, коли банкіри працювали менше за всіх, а заробляли більше за інших. Колись робочий день банкіра починався о пів на десяту ранку, а закінчувався о пів на п'яту вечора, включаючи тривалий ланч із розмовами години на півтори. Сьогодні банкіри працюють, як правило, по 16 год на день, часто без вихідних. Вони заробляють величезні гроші — до 200 тис. ф. ст. на рік, не враховуючи преміальних. Найбільш високооплачувані — титуловані аналітики в найпрестижні-ших галузях (телекомунікації, фармацевтика, енергетика) — у вдалі роки важливих угод, бувало, одержували бонусів на 2— З млн ф. ст. Декілька років виснажливої праці, й — хто до ЗО, хто до 40 років — забезпечував себе на все подальше життя.

У будь-якому довіднику про Велику Британію кожен бажаючий може знайти дані про доходи парламентаріїв і держчи-новників (наприклад, зарплата глави кабінету становить 171 тис. ф. ст. на рік, міністра — 125 тис, члена парламенту — 55 тис. ф. ст.). Газети, до того ж, часто нагадують платникам податків, у скільки їм обходиться утримання державних чиновників.

Про прогнози рівня життя і фінанси сімей Англії у XXI ст. Нині кожний англієць має телевізор, кожний третій — домашній комп'ютер, кожний п'ятий — мобільний телефон. Кількість грошей, витрачених на подарунки напередодні нового року, з 1970 р. збільшилось в чотири рази. Водночас третина англійців їсть м'яса менше, ніж їх батьки, а 7 % зовсім відмовились від його вживання. У майбутньому ці тенденції будуть збережені; і чоловіки, і жінки значно більше часу проводитимуть у гімнастичних залах, а спортивні клуби стануть одним із найприбутковіших видів бізнесу.

Більше половини заміжніх жінок працюватимуть за межами дому (порівняно з 1/3 у 1970 р.), тоді як кількість чоловіків, що працюють, стрімко скорочуватиметься. Не дивно, що третина дітей вже сьогодні народжується поза шлюбом (що в чотири рази вище показника 1970 р.). Чоловіки в середньому одружуються нині у 29, а жінки виходять заміж у 27 років. Третина шлюбів розпадаються протягом перших дев'яти років, що ускладнює демографічну ситуацію в країні.

Добробут сімей значно зросте, і все більша кількість англійців стануть власниками будинків (ще одних), переважно у Франції. Хоча в цілому суспільство і стане більш забезпеченим, тим не менше жителі острова будуть більш самотніми та роз'єднаними, ніж тепер*

Демографічні проблеми значною мірою планується вирішити за рахунок мігрантів з країн — нових членів ЄС (насамперед Польщі, країн Балтії).