Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М.І. - 7.7. Розвиток фінансової системи Великої Британії на перспективу

У 80-ті роки XX ст. відбулися значні зміни у структурі та регулюванні фінансових інститутів Великої Британії. Вони вплинули на систему банків, систему страхування, будівельні товариства, фондову біржу, а також на ринок споживацьких товарів. Деякі раніше чітко окреслені розмежування сфер діяльності стали більш розмитими, наприклад: якщо кредити на будівництво будинку були виключною прерогативою будівельних товариств, то тепер ці кредити стали видавати як банки, так і страхові компанії.

Відбулися дві пов'язаних з цим зміни: трансформація філіалів будівельних товариств у фактичні банки з власним запасом готівки і розширення сфер діяльності всіх трьох типів організацій на ринок нерухомості. Будівельні товариства також якоюсь мірою беруть участь у послугах з капіталовкладення, страхуванні та земельних послугах.

Лондон продовжує зростати як центр міжнародних фінансових операцій. Збільшилися приплив капіталу, а також обмін валюти і торгівля цінними паперами. Отже, сьогодні в Лондоні представлена велика кількість іноземних банків. Конкуренція і розвиток техніки прискорили процес обміну і торгівлі. Фондова біржа була реорганізована, а традиційна система брокерів і дилерів відмінена. У результаті утворилася низка компаній, які стали проміжною ланкою між британськими та іноземними банками. У кінці 80-х років XX ст. були прийняті закони, що регулюють діяльність цих нових фінансових організацій. Довелося навіть створити нові контролюючі органи, які стежили за дотриманням закону в цій сфері діяльності.

Усі комерційні банки знаходяться під наглядом Банку Англії, який має право випускати банкноти в Англії та Уельсі (банки Шотландії та Північної Ірландії володіють обмеженими правами випуску грошей на їх територіях). Банк Англії ліцензує банки, які в основному працюють з населенням, інвестиційні, іпотечні та інші британські або іноземні банки. Розділові лівії у цьому секторі також стали менш помітні, притому, що банки, які працюють з фізичними особами, поділилися на іпотечні банки, банки страховок, банки, які працюють з цінними паперами, та ін. Банк Англії також контролює ставку рефінансування, яка впливає на структуру і рівень відсоткових ставок. Він активно втручається в іноземні валютні ринки, охороняючи стабільність фунта стерлінів. Фунт стерлінгів — одна з головних валют світу, а Лондон є одним з найважливіших торгових центрів світу.

Захист банківських депозитів у Великій Британії здійснюється Страховим фондом депозитів (СФД) британських банків. Його створення вперше було передбачено Банківським актом 1979 р., який регулює з правового погляду діяльність СФД. Фонд почав діяти в 1982 р. і має такі особливості:

— фонд утворений на підставі законодавчого розпорядження, а не добровільної угоди безпосередньо між банками, він є самостійною юридичною особою;

— страхуються в обов'язковому порядку внески всіх банків, винятком є окремі філії іноземних банків, фунтові стерлінгові рахунки яких у Великій Британії перебувають під захистом систем, що діють у країнах, де базується головна контора;

— страхуються лише внески у фунтах стерлінгів на рахунках у Великій Британії;

— схемою захисту передбачений лише прямий захист заощаджень вкладників, а максимальний розмір страхового відшкодування для одного вкладника визначений у 75 % перших 10 тис. ф. ст. його депозиту;

— СФД формується зі вступних внесків банків-членів, обумовлених залежно від класу банку. Мінімальна сума внеску становить 10 тис. ф. ст., максимальна — 300 тис. За потреби розміри внесків можуть бути збільшені. Однак їхній максимальний розмір не має перевищувати 0,3 % від загального обсягу застрахованих депозитів.

Очолює СФД правління, до якого входять керівник, його заступник, головний касир Банку Англії, а також кілька членів, що призначаються керівником. Членами правління є три контролери і кілька директорів банків — членів СФД.

Заощадження населення вкладаються у розвиток економіки через мережу фінансових організацій. Прикладами можуть бути компанії страховок, пенсійні та інвестиційні фундації. Інші організації спеціалізуються в окремих сферах фінансування. Фінансові організації забезпечують гроші під заставу нерухомості. Є компанії, які фінансують лізинг устаткування та середньо- і довгострокові ринки капіталу, також фінансують банки або фондовий ринок, включаючи ринок інноваційних технологій.

У Великій Британії страхові компанії та пенсійні фонди спрямовують акумульований позиковий капітал у довгострокові інвестиції. Фінансово-кредитна діяльність є вторинною стосовно їх професійної спеціалізації — страхових справ приватного пенсійного забезпечення. Сумарні активи страхових компаній і пенсійних фондів у 1986 р. становили 160 млрд ф. ст. Мобілізовані ними кошті вкладаються в операції на строк до 20—25 років (переважно в акції — частка пенсійних фондів у 1995 р. становила 64 %, інші цінні папери —16,6 та нерухоме майно — 9,2 %). Англійські страхові компанії належать до найбагатших у світі. Проте страховий ринок Великої Британії залишається найконсервативнішим. Тут існує організація страхових синдикатів, які були і є світовими лідерами у страхуванні банківських ризиків. Члени корпорації — приватні особи, які несуть необмежену відповідальність за свої ризики, називаються андерайтерами, або "людьми з іменами", тобто людьми з достатком, який дає їм змогу займатися страховою діяльністю. Отже, саме андерайтери Великої Британії підстра-ховують підприємців, розраховуючись власними коштами за взяті зобов'язання щодо відшкодування втрат. Андерайтери об'єднуються в синдикати, кожен з яких має щонайменше одного професіонала, уповноваженого брати на страхування ризики від імені членів синдикату. Кожен андерайтер, у свою чергу, має кілька довірених брокерів, які власне й займаються пошуком клієнтів для страхування. Андерайтер аналізує пропозиції брокерів і вирішує, чи страхувати запропоновані ризики. У цьому полягає одна з особливостей такого страхового ринку, на який неможливо вийти без брокера. Світовим лідером у страхуванні була і є корпорація "ПоусТз." До 80-х років XX ст. корпорація контролювала половину світового ринку страхування. Нині ситуація змінилася, а страхова місткість корпорації зменшилася на 19 % (1996 p.). Сьогодні мінімальний страховий внесок для андерайтера становить 300 тис. дол. США вільного капіталу. Раніше такий внесок гарантував би прибуток у розмірі до 20 %. Тепер він значно менший.

У Великій Британії кілька організованих фінансових ринків. Ринок цінних паперів включає Міжнародну фондову біржу, яка працює із зареєстрованими цінними паперами й акціями (включаючи державні цінні папери та опціони); ринок неза-реєстрованих цінних паперів, для дрібніших компаній; ринок для невеликих компаній, цінні папери яких незареєстровані. Дії на валютному ринку включають торгівлю депозитними сертифікатами, короткостроковими депозитами і ін. Інші ринки мають справу з євро, обміном валют, ф'ючерсами тощо. Частка невидимої торгівлі (гонорари і плата за фінансові послуги, відсотки за внесками, прибутки і дивіденди) постійно збільшуються з однієї третини до половини всіх зовнішніх доходів держави.

Фінансова політика у Великій Британії останні 13 років забезпечує економічне зростання, мінімальний рівень інфляції (близько 2 % в рік) та найменше безробіття (близько 5 % ).