Фінанси підприємств у запитаннях і відповідях - Данілов О.Д. - Як оцінюється ефективність використання оборотних фондів?

Що таке оборотні фонди підприємства і як їх класифікують?

Оборотні фонди - це частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються у кожному виробничому циклі, змінюють або повністю втрачають натуральну форму і переносять всю свою вартість на вартість продукції, що виробляється.

У плановій та обліковій політиці підприємства оборотні фонди поділяють на:

1. Виробничі запаси.

2. Незавершене виробництво і напівфабрикати власного виробництва.

3. Витрати майбутніх періодів.

Згідно П(С)БО 9 запаси - це активи, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності, перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва, утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також управління підприємством.

Запаси визнаються активами, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає у майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їхнім використанням, та що їхня вартість може бути достовірно визначена. Класифікація запасів зображена на рис. 5.1.

Що являє собою норма витрат та якими методами здійснюється нормування?

Норма витрат матеріальних ресурсів - гранично допустима величина сировини, матеріалів тощо, що може бути витрачена для виготовлення одиниці продукції (або для виконання певної роботи) визначеної якості за певних організаційно-технічних умов.

У практичній діяльності підприємств використовуються такі методи нормування: аналітично-розрахунковий, дослідно-виробничий (дослідно-лабораторний) та звітно-статистичний.

Аналітично-розрахунковий метод грунтується на глибокому знанні й техніко-економічному обгрунтуванні всіх елементів норм з використанням найновіших досягнень техніки і технології виробництва.

Дослідно-виробничий (дослідно-лабораторний) метод базується на встановленні норм за допомогою проведення дослідних випробувань. Цей метод використовується здебільшого для нормування витрат допоміжних матеріалів та інструменту.

Звітно-статистичний метод полягає у розрахунку норм на базі звітних даних про фактичне використання матеріалів, сировини у попередніх звітних періодах із корегуванням їх у бік можливого (очікуваного) зниження. Цей метод застосовується тільки як виняток - для прогнозних розрахунків, а також у процесі нормування витрат малоцінних і рідко використовуваних матеріалів.

Як оцінюється ефективність використання оборотних фондів?

Ефективність використання оборотних фондів оцінюється за допомогою показників, які можна поділити на дві групи: загальні і конкретні. До загальних показників належать матеріаломісткість і матеріаловіддача, які визначаються у вартісних і натурально-вартісних вимірниках.

Матеріаловіддача - у вартісному вираженні визначається як відношення вартості продукції до витрачених на її виробництво матеріальних ресурсів і показує, скільки вироблено продукції у грошовому виразі на одну гривню матеріальних ресурсів:

де ВП - вартість випущеної продукції; МВ - вартість матеріальних витрат.

Матеріаломісткість - показує величину витрат матеріальних ресурсів на виробництво одиниці продукції (роботи). Визначають загальну і конкретну матеріаломісткість. Загальну матеріаломісткість визначають на рівні галузі або підприємства як відношення витрат матеріальних ресурсів у вартісному виразі до вартості випущеної продукції:

Матеріаломісткість визначає фактичний обсяг матеріальних витрат у розрахунку на виробництво одиниці продукції. Вона характеризує один з важливих елементів ефективності виробництва - рівень використання матеріальних ресурсів.

До конкретних показників належать: коефіцієнт використання сировини та матеріалів, витратний коефіцієнт, коефіцієнт виходу продукції.

Коефіцієнт використання характеризує міру використання сировини і матеріалів на виробництво продукції і визначається як відношення корисних витрат сировини та матеріалів до норми їхніх витрат на одиницю продукції.

Витратний коефіцієнт є оберненою величиною до коефіцієнта використання.

Коефіцієнт виходу продукції із сировини визначає скільки одержано чистого продукту і який рівень відходів.