Фінанси України та сусідніх держав - Карлін М.І. - 1.9. Державний фонд загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття

Державний фонд загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд) створено для фінансування програм зайнятості населення, управління страхуванням на випадок тимчасової незайнятості, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів для надання соціальної допомоги. Основою системи соціального захисту на випадок безробіття були внески від підприємств до Державного фонду сприяння зайнятості населення.

Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на контрактній основі, включаючи тих, хто працює неповний робочий день чи тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.

Основні завдання Фонду такі:

- професійна орієнтація населення;

- навчання звільнених та безробітних;

- сприяння працевлаштуванню, надання безвідсоткової позики безробітним для здійснення підприємницької діяльності;

- створення центрів профорієнтації, навчально-матеріальної бази для підготовки і навчання працівників;

- організація додаткових робочих місць;

- відшкодування витрат Пенсійному фонду, пов'язаних з достроковим виходом на пенсію.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2001 р- кошти Фонду з 2001 р. формувалися за рахунок страхових внесків роботодавців, найманих працівників та осіб, які добровільно беруть участь у цьому виді страхування, надходжень від застосування штрафних санкцій тощо. Крім того, передбачено асигнування з Державного бюджету на соціальні виплати незастрахованим особам.

Розмір внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, який було встановлено в 2005 р. у обсязі 1,6 % суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших виплат, у тому числі у натуральній формі, які визначаються Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами та підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян; для найманих працівників - 0,5 % суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян; для осіб, які беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах, - 2,5 % із суми оподатковуваного доходу. З виплат, що не оподатковуються цим податком, збір не утримується.

Застраховані особи, які сплачують фіксований сільськогосподарський податок, єдиний податок з фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності або прибутковий податок за фіксованим розміром шляхом придбання патенту чи які придбали спеціальний торговельний патент, подають робочим органам виконавчої дирекції Фонду довідку про сплату встановленого розміру податку, яка видається органом державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку. В цьому випадку розрахунки середнього доходу зазначеним особам здійснюють працівники виконавчої дирекції Фонду.

Роботодавці сплачують страхові внески один раз на місяць - того дня, коли вони одержують кошти на оплату праці в банківських установах.

Кошти Фонду використовують для сприяння зайнятості на державному та місцевому рівнях. На державному рівні основними об'єктами фінансування є:

- створення та розвиток центрів підготовки і навчання вивільнюваних працівників;

- проведення наукових досліджень та розробок з проблем зайнятості населення;

- утримання інформаційних та обчислювальних центрів, підприємств служби зайнятості;

- здійснення міжнародної діяльності та співробітництва з галузі працевлаштування та ін.

На місцевому рівні фінансуються заходи:

- щодо професійної орієнтації, перепідготовки та переорієнтації вивільнених працівників та безробітних;

- забезпечення компенсаційних виплат безробітним, які перебувають на обліку в центрах зайнятості;

- виплати допомоги в разі безробіття та надання матеріальної допомоги членам сім'ї безробітного, які перебувають на його утриманні, та ін.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 1 січня 2001 р. всі види виплат поділені на групи:

o допомога в разі безробіття залежить від страхового стажу; її розмір залежить від прожиткового мінімуму, але мінімальний розмір виплати визначається Фондом і встановлений Верховною Радою в розмірі не нижче ніж 11 % прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на відповідний період;

o допомога в разі часткового безробіття виплачується після реєстрації громадянина у Державній службі зайнятості, починаючи з восьмого дня після реєстрації; розмір допомоги становить 100 % середньої зарплати за останнім місцем роботи протягом 60 календарних днів, 75 % - протягом 90 днів і 50 % протягом 210 днів, але не більше від середньої зарплати по галузі і не нижче від мінімальної зарплати, встановленої законодавством;

o матеріальна допомога у разі безробіття надається в період підвищення кваліфікації, перепідготовки чи професійно переорієнтації, а також після закінчення терміну виплати допомоги у разі безробіття; виплати матеріальної допомоги у зв'язку з безробіттям припиняються у разі:

- працевлаштування безробітного;

- призову на військову службу;

- смерті безробітного тощо;

o дотація роботодавцю на створення робочих місць (розмір дотації визначається на індивідуальних умовах Фондом відповідно до кількості створених робочих місць і працевлаштованих громадян).