Вексельна справа - Демківський А.В. - ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПОГАШЕННЯ ВЕКСЕЛІВ

Погашення векселя — це здійснення платежу за векселем і векселедавцем (акцептантом).

Воно означає безумовне виконання його зобов'язань згідно з положеннями векселя. З боку векселедавця цей акт означає реалізацію його права погасити свою заборгованість шляхом сплати вексельної суми, а з боку інших векселеучасників — виконання їхніх зобов'язань виходячи зі змісту векселя.

Дане право втрачається лише у кількох випадках: після збігу терміну пред 'явлення тратти; коли платник відмовився від акцепту тратти, яку заборонив акцептувати векселедавець; коли векселетримач не доклав належних зусиль для виявлення платника у місці його перебування.

Залежно від виду векселя правові засади погашення векселів дещо різняться. Ці відмінності дають змогу згрупувати названі засади у такі блоки: погашення корпоративних векселів; погашення податкових векселів; погашення банківських векселів.

В умовах розвиненої ринкової економіки найпоширенішими є корпоративні векселі. У разі добросовісного виконання своїх зобов'язань їхнім кінцевим платником стає, як правило, акцептант. Це погашення автоматично анулює усі інші зобов'язання і означає ліквідацію векселя як дієвого фінансового інструмента взагалі. Але особливістю вексельного права є те, що остаточне погашення вексельного зобов'язання настає лише тоді, коли припиняється прийняття претензій внаслідок спливу позовної давності. Тобто погашення векселя означає його недійсність як відпрацьованого документа, але ще залишаються позовна давність і можливі її наслідки, що випливають із солідарної відповідальності векселеучасників.

Отож назвемо нормативи позовної давності:

• позовна вимога для судового стягнення суми переказного векселя проти акцептанта втрачається після трирічного періоду з дня терміну платежу;

• вимога векселетримача до індосантів і векселедавця погашається після збігу однорічного терміну від дня протесту, який здійснено своєчасно. За наявності позначки на векселі про оборот без затрат вексельна давність збігає через рік після дня платежу;

• позовні вимоги одного індосанта після сплати ним вексельної суми до іншого і до векселедавця погашаються збігом шестимісячного періоду від дня оплати векселя даним індосантом або від дня винесення судового рішення щодо нього.

Порушення цих термінів звільняє від будь-якої відповідальності усіх векселезобов'язаних осіб, за винятком тих, відносно яких стався перерив давності.

Погашення векселів, що видані у сплату ввізного і вивізного мита за давальницьку сировину, здійснюється у разі вивезення готової продукції за межі митної території України або сплати вексельної суми ввізного мита. Відбувається воно шляхом накладення на лицевому боці векселя та копій із нього напису "Погашено", засвідченого підписом керівника податкової адміністрації чи його заступника та печаткою податкової адміністрації.

Векселедавець подає до податкової адміністрації копію вивізної митної декларації та заяву з проханням погасити раніше складений вексель із зазначенням: його реквізитів; відомостей щодо повного чи часткового вивезення готової продукції та відповідної частки вексельної суми, що підлягає погашенню. Заява підлягає розглядові удень її надходження до податкової адміністрації. У разі неотримання відомостей про вивезення готової продукції за межі митної території України чи оплати вексельної суми податкова адміністрація упродовж двох робочих днів після настання терміну платежу стягує з векселедавця непогашену суму у безспірному порядку із нарахуванням пені. Після списання банком коштів вексель повертається до податкової інспекції для погашення. Аналогічний порядок діє і щодо векселів, що виписані у сплату експортного мита.

Особливістю погашення банківських векселів є те, що це роблять лише банківські заклади, які випустили дані векселі. Банківські векселі приймаються до погашення на основі заяви останнього законного векселетримача і за наявності оригіналів. Утрачений вексель не відновлюється.

Передання банківського векселя до банку засвідчується розпискою за підписом керівника банківського закладу, скріпленої печаткою. Оплата вексельної суми, а якщо передбачено, то й нарахування процентів, здійснюються за векселем терміном погашення на вказану дату — не пізніше наступного робочого дня за днем пред'явлення або впродовж двох наступних робочих днів.

Заява щодо погашення банківського векселя подається до відділу цінних паперів банку. На ній ставиться штамп відділу з датою пред'явлення векселя для погашення та підписом відповідального працівника. Оплата вексельної суми у повному обсязі здійснюється на рахунок, що вказаний у заяві останнього законного векселетримача. Проценти на вексельну суму нараховуються за фактичний період обігу векселя і на величину процентної ставки, зазначеної у тексті векселя за такою формулою:

де S - загальна нарахована сума; К — номінал векселя; Т — строк перебування векселя в обігу. При цьому перший і останній дні даного строку приймаються за один день; П — процентна ставка.

Оплата вексельної суми з процентами відбувається проти повернення векселя з розпискою останнього тримача на бланку векселя про одержання платежу. Цей документ підписує керівник або головний бухгалтер векселетримача і скріплює печаткою. На лицевому боці векселя проставляється штамп "Погашено" за підписом відповідального за роботу з цінними паперами працівника банку. Банківські векселі, що пред'явлені до погашення після певного строку, оплачуються впродовж 10 банківських днів від пред'явлення.

Останній векселетримач може скористатися правом передання даного векселя на інкасо. Умови виконання інкасового доручення зазначаються в договорі, а банкові сплачуються комісійні. Банківські векселі приймаються на інкасо лише після юридичної перевірки дієвості банківського векселя і законності останнього тримача шляхом написання поручительського індосаменту на користь банківського закладу.

В усіх проаналізованих випадках факт передання погашеного векселя платникові засвідчується відповідним актом. Він складається у двох примірниках, які зберігаються в обох учасників упродовж трьох років.

Процес погашення векселя є надзвичайно важливим, оскільки забезпечує не лише нормальне функціонування сфери комерційного кредиту, а й рівновагу всієї економічної системи. І навпаки, порушення строків платежу навіть кількома векселедавцями може викликати ланцюгову кризу платежів таких масштабів, що здатна спровокувати загальну економічну кризу. Той, хто повністю і вчасно сплатив вексельну суму, стає вільним від зобов'язання, якщо тільки з його боку не було обману або грубої необережності.