Вексельна справа - Демківський А.В. - КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Аваліст — поручитель, гарант, що підтверджує правильність і своєчасність платежу за векселем та бере на себе виконання вексельного зобов'язання за чужий борг. Він несе солідарну відповідальність за оплату векселя нарівні з індосантами. Найчастіше в ролі аваліста виступає авторитетний банк, який приймає рішення про авалювання векселя після розгляду поданих йому необхідних документів не пізніше робочого дня, що настає за днем звернення. При цьому аваль надається тільки простим і переказним векселям, що видані (акцептовані) в оплату за поставлену продукцію, виконані роботи чи надані послуги.

Аваль — гарантований напис на лицевій стороні векселя про взяття щодо нього поручительського зобов'язання. Оформлюється він виразом "Вважати за аваль", підписується уповноваженою особою і скріплюється печаткою. Після цього вексель стає авальованим. У разі опротестування векселя та його повної оплати банком-гарантом останній отримує право стягнення всієї суми заборгованості з розрахункового рахунку клієнта, за котрого він поручився, а також висувати вимоги усім особам, зобов'язаним перед цим клієнтом.

Авізо — повідомлення, що містить інформацію про певні вексельні операції. В Україні векселі, поставлені на облік у податковій адміністрації або митній службі, називають авізованими"

Авіста — напис на векселі чи іншому грошовому документі, який засвідчує, що оплата цього документа має бути здійснена при його пред'явленні або після збігу певного терміну від дня пред'явлення.

Авуари — майно, гроші, різноманітні активи у вигляді векселів та інших цінних паперів, за рахунок яких можна здійснювати платежі, розрахунки за борг та виконувати інші зобов'язання їхніх власників.

Адресований вексель — вексель, який має вказівку про посередництво, тобто доручення посередникові гонорувати опротестований вексель.

Ажіо — перевищення ринкової вартості курсу цінних паперів, векселів, грошових знаків певного номіналу.

Акцепт — засвідчена підписом трасата згода оплатити переказний вексель у тому вигляді, в якому він пред'являтиметься Йому до платежу. Не акцептований платником переказний вексель не має юридичної сили і з обігу вилучається. Вексель із поставленим на ньому акцептом називають акцептованим.

Акцептант — особа, яка бере на себе платіж за переказним векселем (трасат або посередник). Його відповідальність як головного боржника настає з моменту написання акцепту і повернення акцептованого векселя тримачеві.

Акцептація — прийняття векселя до платежу.

Алеба — відмова від акцепту.

Алонж — додатковий до векселя аркуш для нанесення на ньому передавальних написів. Застосовується тоді, коли зворотна сторона векселя цілком заповнена.

Амортизація: 1 — визнання векселя недійсним унаслідок його втрати. При цьому застосовується судова процедура, за якою на прохання тримача, що втратив вексель, платіж за ним відкладається на визначений час, переважно на рік. Протягом цього часу векселетримач може довести свої права на втрачений вексель, а якщо ніхто не пред'явив вимог за даним векселем, то він публічно проголошується недійсним. За векселетримачем залишається право вимоги оплати, але тоді, коли він доведе, що вексель був акцептованим; 2 — оплата векселя частинами вексельної суми з виписуванням його тримачеві за несплачену суму нового векселя.

Антидатування — невідповідність дати фактичної емісії векселя і тієї дати, що проставлена на ньому та передує даті виписування. Взагалі антидатуванням є будь-яка видача документа вже минулою датою.

Антиінфляційний вексель — вексель, виданий комерційним банком, який гарантує тримачеві перевищення доходу за ним над рівнем інфляції.

Антиципація — виплата грошей за векселями чи за будь-якими іншими борговими зобов'язаннями в указаний термін.

Апуант: 1 — вексель, яким цілком погашається борг. Він видається для збалансування розрахунку боржника на суму задишка боргу; 2 — вексель, що перебуває в обігу як один із примірників векселя такого ж змісту.

Банківський акцепт — згода банку сплатити вексельну суму за дорученням клієнта. Тратта, акцептована авторитетним банком, стає високоліквідним цінним папером і розрахунковим документом.

Банківський вексель — вексель, що засвідчує беззаперечне право його власника отримати вказану суму грошей із настанням терміну платежу і безумовне зобов'язання банку-векселедавця сплатити дану суму особі, яка надала йому гроші у кредит. Такий вексель прирівнюється до грошових коштів і без оплати не повертається.

Безакцентний платіж — оплата векселів та інших фінансових документів із рахунків платників у банку незалежно від їхньої згоди (акцепту).

Безоборотний індосамент — передавальний напис, що містить застереження "Без обороту на нас", чи "Без затрат", якими індосант знімає з себе відповідальність за векселем у випадку регресу.

Бенефіціар — особа, на користь якої виписано вексель.

Більброкер — посередник у здійсненні угод урахування і пере-врахування векселів.

Бланковий акцепт — згода заплатити за бланковим векселем.

Бланковий вексель — вексель, підписаний векселедавцем, але цілком не заповнений. Він видається у тих випадках, коли ще не визначено особу векселетримача і остаточну суму вексельного зобов'язання.

Бланковий індосамент — передавальний напис, що не вказує найменування наступного набувача.

Бланкоіндосант — індосант, який передав вексель за бланковим індосаментом.

Борг — позичені грошові засоби або матеріальні цінності під виписаний вексель. За нього звичайно сплачуються проценти, що входять у загальну суму номіналу векселя. Лише у векселях "за пред'явленням" або "у такий-то час від пред'явлення" розмір процентів зазначений в їхньому тексті.

Бордеро — опис реалізованих векселів або інших цінних паперів, який складається банком або маклером.

"Бронзовий" вексель — фінансовий безвалютний вексель, що не має майнового забезпечення. Видача такого документа зумовлена бажанням здійснити Його облік у банку для отримання грошової суми. Інший варіант використання "бронзових" векселів пов'язаний зі штучним збільшенням боргів банкрута, щоб у такий спосіб створити фальшивих кредиторів, за рахунок яких частину майна боржника, що справедливо належить справжнім кредиторам, залишити у банкрута. "Бронзові" векселі з позицій вексельного права вважаються недійсними.

Валоризація — підвищення ринкового курсу векселів та інших цінних паперів або національних паперових грошей.

Валюта векселя — грошова одиниця, якою виписано вексель, або цінності, в оплату яких видано вексель. Векселі, які циркулюють у внутрішньому обігу країни, як правило, виставляються у валюті даної країни, а в міжнародному обігу — у валюті країни боржника, країни кредитора або третьої країни.

Варант — свідоцтво товарного складу про прийняття на зберігання визначеного товару. Варантом є також будь-який товаророз-лорядчий документ, який передається наступним власникам у порядку індосаменту.

Векселедавець — особа, яка видала вексельне зобов'язання векселетримачеві та несе відповідальність за сплату вексельної суми.

Векселетримач — власник векселя, котрий законно володіє ним і має право отримати платіж і право на сам вексель. Але він зобов'язаний передати їх тому, хто незаконно був позбавлений цих прав або ж придбав вексель недобросовісно чи допустив грубу помилку. Законним векселетримачем є: особа, на чиє ім'я виписано вексель; особа, на чиє ім'я зроблено останній передавальний напис на векселі; будь-який власник векселя, якщо останній індосамент на ньому є бланковим.

Векселі для платежу — власні векселі, за якими належить заплатити гроші. Всі прості векселі для векселедавця і всі підписані в порядку акцепту переказні векселі є векселями для платежу (траттами).

Вексельна давність — призначений законом термін судового стягнення за векселем.

Вексельна мітка — один із реквізитів векселя, введений до назви документа та його тексту і написаний тією ж мовою, якою складено вексель.

Вексельна правоздатність — право брати участь у вексельному обігу і брати на себе зобов'язання кредитора чи боржника. Розрізняють активну векселездатність — право бути кредитором за вексельним зобов'язанням — і пасивну — право брати вексельне зобов'язання.

Вексельне обліго — граничний розмір відповідальності осіб перед банком при врахуванні векселів за їхнім підписом.

Вексельне право: І — сукупність законодавчих норм і правил, які регулюють відносини між учасниками вексельного обігу; 2 — галузь юриспруденції, що займається науковою розробкою правових відносин між векселезобов'язаними особами. Вексельне право становить складову цивільного (торгового) права.

Вексельний гербовий збір — податок, що стягується з векселя у момент Його емісії з індосанта іноземного векселя при Його отриманні. Його розмір установлюється відповідно до суми вексельного зобов'язання. Не стягується вексельний гербовий збір із того Примірника переказного векселя, що видається лише для акцепту.

Вексельний курс — розмір певної суми грошових одиниць країни, які становлять вексельну суму, виражену в грошових одиницях іншої країни.

Вексельний портфель — сукупність векселів, які належать особі на правах власності.

Вексельні реквізити — обов'язкові складові вексельного тексту, що взаємопов'язані і в сукупності становлять вексельне зобов'язання. Саме реквізити перетворюють боргове зобов'язання на вексель, що має силу вексельного права.

Вексель за угодою — вексель, термін платежу за яким настає у день його пред'явлення до оплати. У таких векселях допускається написання річної ставки процентів на вексельну суму. Вексель за угодою називається також векселем "за пред'явленням".

Вексель для отримання — "чужий" вексель, за яким належить отримати гроші. Для тримача всі векселі, що зберігаються у нього і підписані іншими особами, є векселями для отримання (римесами).

Вексель підтоварний — вексель, що оформлює торговельну угоду у вигляді зобов'язання про оплату партії товару, поставленого на певних умовах.

Вексель преюдифікований — прострочений вексель, який не був опротестований у встановлені строки.

Вексель промислового підприємства — вексель, виданий (набутий) промисловим підприємством унаслідок отримання різноманітних видів кредитів.

Вексель строковий — вексель із фіксованим конкретним терміном платежу.

Вексель терміном "у такий-то час віл пред'явлення" — безумовне боргове зобов'язання, яке може бути пред'явлене у будь-який доцільний для кредитора час, але оплаті підлягає в указаний в тексті векселя термін.

Вексель терміном "у такий-то час від складання" — безумовне абстрактне боргове зобов'язання, термін платежу за яким призначається через певну кількість днів. Вважається, що він має настати в останній із цих днів.

Визначеио-доміцильований вексель — доміцильований вексель, у якому вказані не тільки місце платежу, що не є місцем проживання боржника, а й особа, котра проведе платіж (доміциліат).

Визначено-строковий вексель — вексель, у якому точно вказано день платежу.

Відстрочений вексель — пролонгований вексель шляхом заміни його новим.

Віремент — банківська операція перенесення валютної суми з поточного рахунку боржника (акцептанта) на поточний рахунок кредитора.

Власна тратта — іноземний переказний вексель відносно трасанта, що містить один підпис — трасанта і, можливо, підпис траса-та-акцептанта.

Власний ломбардний вексель — соло-вексель позичальника, виданий кредиторові без права його передання за індосаментом; слугує заставою за отриманий кредит.

Врахування векселів — купівля векселів банком або спеціалізованим кредитним закладом до терміну їх погашення.

Гонорант: 1 — посередник, що акцептував чи оплатив (погодився акцептувати чи оплатити) вексель у порядку посередництва за честь; 2 — посередник, який акцептував або оплатив (погодився акцептувати чи оплатити) вексель у порядку посередництва; 3 — особа, яка оплачує чийсь наказ за чийсь рахунок.

Гонорування — оплата переказного векселя чи переказу в порядку посередництва.

Готовий вексель — іноземний переказний вексель відносно особи, що приймає його. Містить як мінімум два підписи (трасанта і ремітента) та, можливо, підпис трасата-акцептанта.

Граціонні дні — дні відстрочення платежу за векселем, передбачені законодавством ряду країн. Як правило, таких днів три. Але в країнах, що входять до системи Женевського права, граціонні дні відсутні.

Дамно — комісійна плата, що стягується банком за виконання іногородніх доручень своїх клієнтів та кореспондентів. Дамно охоплює комісійну плату банку своєму кореспондентові, власні затрати банку на організацію та проведення операції та винагороду банкові. Стягнення дамно передбачається також при облікових операціях з іногородніми векселями.

Датування векселя — визначення часу складання векселя із зазначенням року, місяця і числа, а також місця складання.

Девіза — вексельне боргове зобов'язання, виписане у валюті для здійснення міжнародних розрахунків за кордоном. Девізами також можуть бути грошові перекази, чеки, акредитиви, які виставлені на іноземний банк, платіжні доручення, платіжні вимоги, а також іноземні банкноти.

Делькредере — порука комісіонера перед комітентом за виконання умов векселя третьою особою.

Депо-вексель — вексель, прийнятий на зберігання (в управління) або у забезпечення кредиту.

Депозитарій — особа чи заклад, що займається зберіганням тратт. Функцію зберігача векселів в Україні може виконувати будь-яка юридична особа, що отримала дозвіл Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Депозиційна мітка — спеціальний напис на примірниках переказного векселя, який вказує, у кого зберігається той примірник, що надісланий для пред'явлення до акцепту.

Депонування вексельної суми — внесення платником суми номіналу векселя в депозит компетентного органу (суд, нотаріус, депозитарій, скарбниця). Це відбувається переважно тоді, коли векселетримач не з'являється за платежем, а місце Його перебування невідоме.

Дисгонорація — відмова від акцепту за векселем або відмова від платежу.

Дисконт: 1 — різниця між справжньою і зазначеною вартістю фінансового зобов'язання (векселя); 2 — скидка з номінальної суми векселя, що стягується дисконтером за дострокову оплату векселя.

Дисконтний вексель — банківський вексель, що продається векселетримачеві за нижчою від номінальної вартості ціною, а погашається за номіналом.

Дисконтування — купівля векселя банком у векселетримача до завершення терміну його платежу.

Добросовісний векселетримач — особа, яка сумлінно придбала вексель і не була обізнана з обставинами (насилля, примус, обман, помилки), що ганьблять правомірність видачі або передання векселя і можуть змусити її відмовитися від виконання дій з векселем навіть тоді, коли на те відсутні формальні чинники.

Документарна тратта — тратта, що супроводжується комерційними документами, цінними паперами чи іншими свідченнями реальності вексельної угоди, які мають передаватися платникові з метою акцепту або оплати тратти.

Документарне трасування — один із видів трасування — видачі переказного векселя кредитором на свого боржника, який протягом нетривалого часу мае в себе певну кількість його цінностей (про-візо). Воно виражається переважно у товаророзпорядчих документах на певний трасований вантаж, які отримує трасат ще до прибуття вантажу. Кредитор може по-різному розпорядитися документарним переказним векселем, у тому числі продати його. Це означає, що він бере на себе гарантію акцепту і платежу, а покупець від свого імені надсилає такий вексель платникові для погашення.

"Домашній" вексель — вексель, виданий однією із філій на іншу однієї Й тієї ж юридичної особи.

Доміцилійна формула — спеціальний напис на векселі, що вказує особливе місце платежу, яке не є місцем проживання платника. В момент складання доміцильованого векселя вказівка на особливого платника (доміциліата) може бути ще не визначеною. Тоді його повинен вказати акцептант. Якщо ж він цього не зробив, то вважається, що платіж за місцем доміциляції проведе він сам.

Доміцильований вексель — вексель, у якому вказано особливе місце платежу, що не є місцем проживання платника. Право доміцилювати вексель належить лише векселедавцеві (трасанту). Вексель, у якому передбачене інше місце платежу, ніж місцезнаходження векселетримача, називається іногороднім.

Достроковий платіж — платіж за векселем, що здійснюється раніше настання терміну платежу за таких умов: повна або часткова відмова віл акцепту; банкрутство платника незалежно від того, акцептував він вексель чи ні; припинення платежів платником векселя, навіть якщо це ще не було встановлене судом; безрезультатне звернення про стягнення майна з платника; неспроможність векселедавця за векселем, який не підлягає акцепту.

"Дружній" вексель — фінансовий безвалютний вексель, що не має майнового забезпечення. Він випускається з метою отримання товарного або фінансового кредиту у третьої особи, яка не бере участі у складанні такого векселя. "Дружні" векселі надаються переважно дружніми фірмами на користь одна одної шляхом виписування простих векселів або ж акцептування у випадку з переказними векселями. Векселі такого призначення передаються у строкове безкоштовне використання дружній фірмі, але з умовою, що вона за потребою або ж при настанні обумовленого терміну покриє вексель матеріальним еквівалентом. Якщо ж умова не виконується, то векселедавець (акцептант) має право вимагати від користувача повернення сплаченої суми.

Емісія векселя — видача векселя векселедавцем на користь ремітента.

Ефективна ставка — ставка річних або номінальних процентів, що еквівалентна обліковій ставці та дає аналогічний результат за той же період часу.

Женевські конвенції — багатосторонні міжнародні договори, укладені на конференціях в Женеві у 1930 і 1931 роках з метою регламентації порядку застосування векселів і чеків у платіжному обігу. Женевські конвенції усунули труднощі та колізії міжнародного обігу векселів і чеків та започаткували процес їх уніфікації задля подолання розбіжностей національних законодавств.

Жиро — операція переказу векселя іншій особі.

Забезпечувальний індосамент — іменний індосамент, за яким вексель перебуває у тримача на основі заставного права. При цьому тримач може передавати вексель тільки для стягнення вексельної суми у порядку передоручення.

Застава — передання боржником векселів, грошей або інших власних цінностей кредиторові у забезпечення виконання кредитного зобов'язання. У цьому випадку кредитор отримує право задовольняти свої потреби у разі невиконання взятих боржником зобов'язань.

Звичаєвий термін — строк векселя, встановлений звичаями даного місця платежу. Він розраховується або від дня видачі векселя, або ж від його пред'явлення чи акцепту. Історично звичай допускав не тільки визначення строку, а й термін часткових платежів. Але сучасне вексельне право подібної практики не визнає.

Зганьблений вексель — вексель, за яким не можна задовольнити потребу платежу в строк унаслідок відмови в акцепті чи платежі, неспроможності платника тощо. Термін використовується як синонім опротестованого векселя.

Іменний вексель — ордерний вексель без права передання третій особі. Він застосовується у випадках, коли слугує лише забезпеченням угоди чи позики. У своєму тексті іменний вексель має містити формулу векселедавця такого змісту: "Не наказу...", "Тільки...", "Без права передання" тощо.

Іменний індосамент — передавальний напис, у якому зазначено найменування нового набувача.

Індосамент — особливий напис, зроблений на зворотному боці векселя, яким тримач передає всі права за векселем набувачеві, але гарантує платіж за цим векселем у випадку відмови боржника.

Індосант — векселетримач, який передав вексель за передавальним написом.

Індосат — векселетримач, котрий придбав вексель за передавальним написом.

Індосований курс — указаний векселедавцем (трасантом) фіксований курс, згідно з яким вексель має оплачуватися іноземною валютою.

Інкасо — банківська операція, за якою банк отримує гроші за векселем або на підставі іншого документа згідно з дорученням довірителя.

Інкасування векселів — прийняття банком доручення векселетримача своєчасно пред'явити вексель до платежу і отримати відповідну суму в указаний час і на користь тримача. Приймаючи вексель на інкасо, банк вимагає від тримача написання перепоручительського індосаменту на користь банку, щоб мати законні підстави для пред'явлення векселя платникові та для отримання платежу.

Інтервенція — письмово засвідчене на векселі посередництво сторонньої особи у випадку неплатежу (неакцепту) за векселем з метою попередити наслідки неплатежу (неакцепту) для векселезобов'язаних осіб у порядку регресу.

Камбіо: 1 — особа, яка займається вексельними операціями, торгує векселями, калькулює вексельні зобов'язання. її ще називають камбістом; 2 — облігосума загальної заборгованості фірми за векселями; 3 — книга особливих рахунків для обліку заборгованості окремих осіб за векселями, шо знаходиться у банку; 4 — вексель як позичковий документ, що засвідчує права та обов'язки задіяних осіб.

Карт-бланш — чистий бланк векселя, підписаний векселедавцем, котрий надає право іншій особі заповнити бланк належним текстом.

Командитний вексель — "домашній" вексель, у якому векселедавцем (у простому векселі), трасантом чи трасатом (у переказному) виступає головна контора тієї ж юридичної особи.

Комерційний вексель — вексель, основу якого становить комерційний кредит. Може мати форми купівельного, товарного чи торгового векселя, виданого під заставу товару.

Комісійна тратта — переказний вексель, в якому валютодавцем є комітент, за чий рахунок або за чиїм дорученням відбулося трасування. Покриття за цим векселем здійснюється не трасантом-ко-місіонером, який підписав вексель, а третьою особою — комітентом, що не брав участі у його складанні.

Комітент — сторона договору комісії, яка доручає другій стороні (комісіонерові) укласти угоду і здійснити одну або декілька операцій з векселями. Укладення угоди оформлюється від імені комісіонера, але в інтересах І за рахунок комітента.

Конкурс посередників — вибір із числа претендентів на посередника того з них, хто своїм платежем (акцептом) звільняє від відповідальності в порядку регресу найбільше число векселезобов'язаних осіб.

Коносамент: 1 — товаророзпорядчий документ, який надає його отримувачеві право розпоряджатися вантажем; 2 — документ, що засвідчує умови договору морських перевезень.

Консалтинг — консультування учасників господарського життя з проблем прогнозування кон'юнктури ринку, оцінки експортно-імпортних операцій та ін.

Контракт — угода між сторонами, яка визначає законні стосунки учасників, умови платежу, гарантії продавців, штрафні санкції та інші умови дотримання договору.

Контркамбіо: 1 — обернений вексель, що видається на заміну опротестованого векселя на всю суму останнього з доданням витрат на опротестування, пені, а також різниці у курсі за девізом між днем строку векселя і днем складання оберненого рахунку; 2 — зустрічний вексель, який видається векселедавцеві "дружнього" векселя на ті ж суму, строк і доміциль стороною, яка отримала "дружній" вексель.

Копія векселя — повний список векселя з усіма частинами і деталями — як з лицевого, так і зі зворотного боків. Копія засвідчується тією особою, що її виготовляє.

Короткотерміновий вексельний курс — вексельний курс на строк "за пред'явленням" і на строк до одного місяця.

Кросований вексель — вексель з перекресленим зворотним боком. Кросування векселя робиться з метою заборони його подальшого передання і використовується у випадках, коли вексель передається у забезпечення або коли один із примірників переказного векселя надсилається виключно для акцепту.

Купівельний вексель — вексель, виданий покупцем продавцеві за надані йому в кредит цінності.

Легітимація — встановлення та визнання законності векселя. Векселетримач зобов'язаний довести, що він є правдивим власником даного векселя.

Лівередж — співвідношення інвестицій у цінні папери з фіксованим і нефіксованим доходом.

Ліквідність — можливість векселя легко перетворюватися на гроші готівкою чи на матеріальні цінності.

Ліміт — гранична норма, що обмежує будь-яке явите або процес, у тому числі векселездатність боржника.

Локо — місцевий переказний вексель. Локо може також означати біржову угоду щодо купівлі чи продажу іноземних векселів з умовою їх передання покупцеві не пізніше наступного дня після здійснення угоди.

Ломбардний вексель — вексель, отриманий як забезпечення наданого кредиту.

Макулатура — вексель, який не має сили вексельного права. Це може бути своєчасно не опротестований, неправильно виписаний вексель тощо.

Мандат: І — переказний вексель, котрий не потребує акцептування; 2 — грошовий переказ, переказний вексель, будь-який інший документ, що являє собою наказ про сплату грошей власникові мандату.

Місцевий вексель: 1 — вексель, у якому місце видачі та місце платежу збігаються; 2 — вексель стосовно векселетримача, якщо місце платежу збігається з його доміцилем.

Модифікація — перетворення, що характеризуються появою нових властивостей. Модифікація векселів зумовлює їхню ущербність, недієздатність і вилучення з вексельного правового поля.

Надписувач — особа, що поставила свій підпис на векселі не як векселедавець (трасант) або акцептант і тим самим стала гарантом платежу. Надписувачами виступають індосанти, авалісти, гоноратори.

Невизначено-доміцильований вексель — доміцильований вексель, у якому векселедавець у доміцилійній формулі вказав тільки місце платежу, що не є місцем проживання платника, але не вказав ту особу, яка проведе платіж, — доміциліата.

Невизначено-строковий вексель — вексель "за вимогою", тобто строк Його платежу спливає у день пред'явлення. У невизначено-строкових векселях допускається зазначення про нарахування процентів на вексельну суму.

Негоціювання — вільне укладання договорів купівлі-продажу векселів шляхом їх дисконту з метою пред'явлення боржникові для погашення.

Несуттєві вексельні атрибути — елементи вексельного тексту, без якого вексельне зобов'язання може існувати і зберігати силу вексельного права. Частина з них (аваль, індосаменти, нотадресати тощо) має більше значення, інші ж, скажімо, депозиційні позначки, необхідними не визнаються.

Неттінг — взаємна компенсація вимог і зобов'язань або згода про погашення взаємних однорідних зобов'язань.

Норма банківського дисконту — норма дисконту (облікового проценту), що є нижчою порівняно з офіційною. Вона застосовується до векселів: виписаних на солідні банківські, промислові чи торгові фірми; акцептованих; недоміцильованих; тих, що підлягають оплаті у пунктах, де діють заклади національного банку, нотаріус або суд; строком не менше 14 і не більше 90 днів.

Нотадреса — написана переважно на звороті векселя посередницька адреса на випадок потреби в ній. Нотадреса має знаходитися у місці платежу.

Нотадресат — особа, призначена посередником за векселем у разі потреби у випадку неплатежу чи неакцепту.

Нотис — письмове повідомлення про виконання або невиконання якоїсь дії (платежу або акцепту) за векселем.

Обліго: 1 — сума загальної заборгованості підприємства або фірми за наданими у розрахунок за поставлені товари векселями; 2 — книга ведення особових рахунків клієнтів банку, яка відбиває загальну заборгованість юридичних осіб за врахованими у даному банку їхніми векселями.

Облік — дисконт векселів.

Облік векселів за реверсом — операція обліку векселів, у якій дисконтант зобов'язується викупити обліковані векселі до настання строку їх погашення, що оформлюється за допомогою реверсу.

Обернений вексель — вексель, складений у порядку регресу векселетримачем на платника або одного з індосантів. Такий вексель може скласти також платник чи індосант наказу векселетримача на одного із зобов'язаних осіб.

Онколь — поточний рахунок у банку, який відкривається клієнтові під заставу векселів.

Опротестований вексель — боргове зобов'язання, за яким векселетримач нотаріально засвідчив факт відмови платника від платежу.

Ордерний вексель — вексель, що містить зазначення першого набувача і може передаватися лише за допомогою індосаменту.

Освітній вексель — вексель, що надувається абітурієнтом платного навчального закладу. Після збігу терміну дії векселя банк переказує грошові кошти з рахунку абітурієнта на рахунок навчального закладу. В разі незарахування абітурієнта на навчання дану суму банк повертає.

Особа з вексельними повноваженнями — векселетримач, який набув вексель на основі поручительського індосаменту і виконує доручені дії, а власником документа залишається індосант.

Особливий платник — банк, що виконує платіж за доміцильованим векселем.

Оферта — формальна пропозиція певних осіб укласти договір із зазначенням усіх необхідних для Його укладання умов.

Офіційна облікова ставка — процентна ставка, що встановлюється національним банком для всіх операцій з комерційними банками та іншими кредитними закладами щодо купівлі векселів, облігацій, сертифікатів та інших державних і комерційних строкових фінансових зобов'язань.

Передавальний індосамент — індосамент, за яким вексель переходить у власність іншої особи. Він передає їй усі права, що належали індосантові, а останній бере на себе гарантію платежу (акцепту) за векселем.

Переказний вексель — вексель, виписаний кредитором Іншій особі у формі безумовного наказу чи пропозиції провести платіж за раніше надані в кредит цінності або ж пред'явникові векселя або його наказові після завершення терміну дії векселя.

Переказно-простий вексель — переказний вексель, трасований на векселедавця, тобто трасантом на самого себе.

Переоблік — операція обліку раніше облікованого векселя.

Перепоручитсльський індосамент — іменний індосамент, за яким вексель не переходить у власність іншої особи, а передає право від імені і за дорученням індосанта здійснювати різні юридичні операції.

Перший набувач векселя — векселетримач, на чию користь виписано вексель. Практика допускає видачу векселя на користь кількох осіб, але без поділу вексельної суми між ними.

Післястроковий індосамент — індосамент, зроблений на векселі після його опротестування або на векселі, що втратив силу вексельного права, оскільки своєчасно не був пред'явлений до акцептування чи платежу.

Позика — договір, за яким одна сторона (позикодавець) передає іншій (позичальнику) у власність (оперативне управління) певні цінності, а позичальник зобов'язується повернути таку ж їх кількість.

Посередник — фірма або організація, яка за винагороду забезпечує виконання вексельних дій за дорученням або з власної ініціативи.

Порто — особливий збір на покриття поштово-телеграфних видатків у процесі виконання банком іногородніх доручень інкасування векселів, а також обліку іногородніх векселів.

Правильний векселетримач — особа, яка ґрунтує свою законність володіння векселем на основі вексельного права і доводить це за допомогою самого векселя і безперервної низки індосаментів. Це може бути: особа, на чиє ім'я виписано вексель, особа, на ім'я якої зроблено останній напис на векселі; будь-який власник векселя, якщо останнім написом є бланковий індосамент.

Презентант — особа, яка пред'являє вексель до платежу. Це може робити лише власник векселя чи його уповноважений, а передати вексель до акцепту може будь-хто, у чиїх руках він знаходиться.

Презентаційний строк — період часу, протягом якого вексель має бути пред'явлений до акцепту чи платежу.

Презентація — пред'явлення переказного векселя трасатові з пропозицією акцептувати його.

Преюдиція — прострочення векселя без опротестування.

Прима-вексель — перший примірник переказного векселя, виписаного у кількох примірниках однакового змісту.

Пролонгація — подовження терміну дії векселя шляхом його заміни новим векселем.

Простий вексель — вексель, що виданий у формі чіткого й нічим не обумовленого зобов'язання платника сплатити за отримані цінності іншій особі вказану суму у визначений час і у визначеному місці.

Протест — офіційно засвідчена нотаріусом чи судом вимога здійснити певні операції за векселем (платіж, акцепт тощо) та підтвердження її невиконання. Протест підтверджує факт відхилення обігу векселя від нормального і веде до відповідних правових наслідків.

Протестні дні — дні, що законодавчо встановлені для здійснення протестів.

Псевдопредставники — надписувачі, які підписали вексель як уповноважені векселетримачем, але без належних прав або підстав. Особи, від імені яких зроблено подібні написи, відповідальності за такими зобов'язаннями не несуть: її несуть псевдопредставники. Винятком може бути лише випадок, коли псевдопредставник підписав вексель від імені особи, яка не мала права зобов'язуватися за векселем, або ж коли дане право не належало самому псевдопредставникові.

Рамбурсна тратта — тратта, видана кредитором на боржника чи Його кореспондента з метою відшкодування боргу шляхом її продажу.

Реверс — зобов'язання викупити вексель до збігу його строку, яке вимагає банк при обліку векселів. Застосовується переважно до довготермінових векселів, коли строк платежу за ними більш тривалий, ніж той, що прийнятий банком. Реверсуванню підлягають також векселі, оплачувані у місцях, де відсутні банківські установи, і векселі, які банк з тих чи інших причин не може облікувати, атому приймає лише як заставу.

Регрес — право зворотної вимоги. Це означає право векселетримача притягати попередніх надписувачів до відповідальності у випадку неможливості своєчасно задовольнити вимоги за векселем (унаслідок неплатежу, відмови від акцепту, неспроможності платника тощо), а також вимагати оплати вексельної суми від кожного з них.

Регресант — юридична особа, яка пред'являє зворотну вимогу про відшкодування оплаченої суми за векселем.

Регресат — юридична особа, до котрої пред'являється зворотна вимога про відшкодування оплаченої суми за векселем у порядку регресу.

Рекамбіо: 1 — різниця курсі