Геоекономічні сценарії розвитку і Україна - Згуровський М.3. - На рубежі нових економічних викликів, загроз і перспектив

Швидкоплинні події, що відбуваються у світовому економічному середовищі, надають важливого значення сценарному аналізу1 багаторівневої системи світогосподарських зв'язків, проблем геоекономічного розвитку, внутрішніх та зовнішніх сил, що зумовлюють їх. Цей метод набув поширення при побудові довгострокових прогнозів розвитку складних систем. Особливо актуальна ця проблематика для України, економіка якої значною мірою залучена до глобальних господарських процесів та відчуває їхні позитивний і негативний впливи. Поглиблення міжнародного поділу праці, інтернаціоналізація та глобалізація економічного розвитку, посилення взаємозалежності економік у регіональному та глобальному вимірах надають їй ще більшої ваги. Гостро постають ці питання в умовах розгортання першої в третьому тисячолітті світової фінансової кризи, що вимагає не лише вдосконалення теоретичного, методологічного та прикладного інструментарію економічного аналізу, а й принципового перегляду його парадигмальних основ у контексті постнеокласичної наукової раціональності. Сучасна практика засвідчує, що геоекономічний зріз ще не отримав достатнього наукового обґрунтування в напрямі визначення основних параметрів та векторів руху головних центрів економічної сили світу, варіантів і сценаріїв щодо рівня забезпеченості нині і в перспективі визначальними ресурсами економічного розвитку, прогнозування майбутніх світових економічних циклів, розроблення механізмів попередження та нейтралізації негативних господарських явищ і процесів на національному і міжнародному рівнях.

Не менш потрібна проекція глобального сценарного аналізу на теорію і практику економічного розвитку України, економіка якої гостро і боляче відчуває вплив світової фінансової кризи. Державна економічна політика України має ґрунтуватись на органічному поєднанні багаторівневого аналізу внутрішніх господарських взаємозв'язків та світових економічних процесів регіонального і глобального характеру. її пріоритетні напрями повинні охоплювати істотне нарощування власного економічного потенціалу, зміцнення внутрішнього ринку, найповнішу та ефективну реалізацію національних економічних інтересів, забезпечення економічного суверенітету, зовнішньоекономічної безпеки держави. Економічна модель України, яка формується в гостро конкурентному світовому господарському середовищі, не може не опиратись на світовий досвід, оптимальні світові зразки. Національна економічна модель повною мірою вбирає в себе генетичний код нації, розмаїття її інституційної пам'яті. Реальний образ моделі, її визначальні структурні характеристики повинні відображати сучасний стан національного і світового господарства в усіх суперечливих проявах і вимірах.

Сценарний аналіз допомагає певною мірою поєднати цілі економічної політики та інструменти, засоби і ресурси щодо їх досягнення з урахуванням коротко -, середньо-та довгострокових завдань і програм, які розробляють центральний уряд, місцеві органи влади та органи місцевого самоврядування. Адекватне розуміння і сприйняття економічних процесів усіма суб'єктами економічної політики на національному і міжнародному рівнях створюють передумови для ефективної координації цієї діяльності, вироблення господарських пріоритетів в умовах обмеженості ресурсів. Ідеться про розроблення та впровадження науково обґрунтованої, збалансованої за ресурсами та визначеної за часовими межами цілісної економічної стратегії, яка охоплює всі галузі господарства, соціальну і гуманітарну сфери, усі регіони України, її взаємодію із зовнішнім економічним середовищем.

Важливим є також питання європеїзації вітчизняної економіки шляхом неухильного впровадження європейських соціально-економічних і політичних стандартів. На фоні нинішньої глобальної фінансової кризи економіка європейських країн виявилася відносно стійкішою, здатною адекватно реагувати на її виклики. Україні потрібно йти шляхом європеїзації економіки на основі підготовки та укладення Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, посиленої зони вільної торгівлі. Є в цьому свої позитивні та негативні моменти, основу яких дає змогу з'ясувати сценарний аналіз. Досвід показує, що поглиблення співпраці з більш вибагливою, інтенсивною, технологічно розвинутою, інституційно досконалою економічною системою спонукає виробників товарів і послуг менш досконалої економічної системи до орієнтації на вищі стандарти якості, техніко-технологічного рівня виробів, а владу - до поліпшення своєї діяльності.

У період незалежного розвитку в Україні переважала експортно-орієнтована модель економіки. Тепер ця модель потребує корекції. Потрібно впроваджувати експортно-орієнтовану модель, але з елементами імпортного заміщення, насамперед у машинобудуванні, аграрній сфері, де існує величезний потенціал зростання.

Посткризовий розвиток економіки має бути спрямований на формування розвинутого внутрішнього ринку в галузевому і регіональному аспектах. Внутрішня економічна інтеграція, як засвідчує світовий досвід, здійснюється за рахунок виробничої, науково-технологічної кооперації внаслідок формування потужних міжгалузевих та міжрегіональних фінансових, товарних, інвестиційних потоків.

Нинішні фундаментальні зміни, що відбуваються у світовій економіці у зв'язку зі світовою фінансовою кризою, методологія, методи та інструментарій сценарного аналізу можуть бути застосовані в різних економічних сферах країни для вироблення стратегічних варіантів, сценаріїв, моделей і прогнозів соціально-економічного розвитку України в умовах поглиблення міжнародного поділу праці, транс націоналізації виробництва та глобалізації економічного розвитку.

Сучасна наука все активніше зосереджується на геоекономічній проблематиці. У цей пізнавально-інтелектуальний контекст інтегрується дослідження "Геоекономічні сценарії розвитку і Україна", здійснене професорсько-викладацьким складом кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за участю науковців з інших ВНЗ України та Російської Федерації. Серед авторів - дійсні члени Національної академії наук України, Академії наук вищої школи України, лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужені діячі науки і техніки України, заслужені працівники народної освіти України.